Рішення № 10760262, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/26409.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»

доФізичної особи –підприємця Неживлюк Наталії Володимирівни

простягнення 6023,45 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Погорєлий Д.І. –дов. № б/н від 30.04.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи – підприємця Неживлюк Наталії Володимирівни про стягнення 3288,38 грн. –основної заборгованості, 2548,49 грн. –пені, 144,69 грн. –інфляційних втрат та 41,89 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № ДАО -001057 від 21.10.2009 року не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 3288,38 грн.

Ухвалою від 08.06.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.06.2010 року.

В судовому засіданні 21.06.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 21.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2010 року.

В судовому засіданні 09.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 09.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(постачальник, позивач) та Фізичною особою –підприємцем Неживлюк Наталії Володимирівни (далі –покупець, відповідач) було укладено договір поставки № ДАО - 001057 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, згідно заявок-замовлень покупця, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього Договору (далі –товар), а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під товаром по даному Договору сторони розуміють товари народного споживання, зазначені у специфікації до договору (прайс-листі). Найменування, асортимент, одиниці виміру та ціна товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначається специфікацією (прайс-лист), що є додатком до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору загальна вартість товару за цим Договором визначається сумою всіх заявок покупця, специфікаціями (прайс-листами) до Договору та відповідає загальній сумі всіх накладних.

Ціни на товар визначаються з врахуванням державних цін, вказуються в гривнях і зазначаються у специфікації до Договору (прайс - листі). (п. 4.2 Договору)

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з моменту поставки товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або внесення готівкових грошових коштів в прибуткову касу постачальника.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у разі затримки оплати товару, постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати останнім всього раніше отриманого товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3388,38 грн., що засвідчується видатковими накладними № АС –0007427 від 01 грудня 2009 року на суму 1026,18 грн., № АС –0007837 від 15 грудня 2009 року на суму 2362,20 грн., в свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3288,38 грн.

14 травня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 2853 від 14.05.2010 року та опис вкладення у цінний лист (оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні), однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3288,38 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3288,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 Договору що при порушенні строків оплати за поставлений товар, покупець, за кожен день прострочення сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення до фактичного виконання зобов’язання.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2548,49 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.1 та 8.2 Договору, здійснених поставок, а також з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 303,04 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 41,89 грн. 3 % річних та 144,69 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок та зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 41,89 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 121,67 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Неживлюк Наталії Володимирівни (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 13, кв. 132; фактична адреса: 04201, м. Київ, вул. Петра Панча, 7В, ідентифікаційний номер 2409307964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(місцезнаходження: 68500, Одеська область, Тарутинський р –н, смт. Тарутине, вул. Капітана Панасенко, буд 1, корпус А; фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 31851793) 3 288 (три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 38 коп. –основного боргу, 303 (триста три) грн. 04 коп. –пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 67 коп. –інфляційних втрат, 41 (сорок одну) грн. 89 коп. –3% річних, 63 (шістдесят три) грн. 59 коп. – державного мита та 147 (сто сорок сім) грн. 12 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

12.08.2010 року