Рішення № 10759911, 23.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/24923.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Новомиколаївський молокозавод»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Каскад –Продакшн»ЛТД

простягнення 74106,35 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Павелко М.О. –голова правління;

від відповідача: Новіцька О.С. –дов. № б/н від 20.01.2009 року;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Новомиколаївський молокозавод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад –Продакшн»ЛТД про стягнення 39095,76 грн. –пені, 29289,26 грн. –інфляційних втрат та 5721,33 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов угоди про погашення боргу згідно договору купівлі продажу № 02/10/08 від 02.10.2008 року від 24 грудня 2008 року заборгованість за поставлений товар у встановлені строки не сплатив, а тому позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення.

Ухвалою від 02.06.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.06.2010 року.

В судовому засіданні 21.06.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 21.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2010 року.

В судове засідання 09.07.2010 року представник позивача не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2010 року подав додаткові документи по справі, та надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечував.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 09.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 23.07.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.07.2010 року представник відповідача подав додаткові документи по справі.

Крім того,позивач до позовної заяви додав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на будь –яких рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконання ухвали суду та на майно відповідача.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Новомиколаївський молокозавод»(далі –продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад –Продакшн»ЛТД (далі –покупець, відповідач) було укладено договір № 02/10/08 (далі - договір), згідно з умовами п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю казеїн технічний кислотний (ДСТУ 4639:2006) (далі –товар), згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.4 Договору загальна кількість товару за цим Договором складає 20 тонн, ціна за одиницю 36500,00 грн., загальна сума Договору –730000,00 грн., разом з ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1.1 Договору продавець зобов’язався передати у власність покупця партії товару в кількості та по ціні згідно замовлень та даного Договору.

В свою чергу, пунктом 3.2.2 Договору сторони узгодили, що покупець зобов’язаний оплачувати продавцю вартість кожної партії товару шляхом безготівкового перерахунку на його розрахунковий рахунок 26009357325001.

02 жовтня 2008 року позивач поставив відповідачу казеїн технічний загальною вартістю 730000,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН-0017460 від 02 жовтня 2008 року на суму 730000,00 грн. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія ЯОК № 229606 від 01 жовтня 2008 року.

24 грудня 2008 року сторони уклали Угоду про погашення боргу згідно Договору купівлі –продажу № 02/10/08 від 02.10.2008 року (далі –Угода), пунктом 1.1 якої сторони узгодили, що кредитор надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за переданий йому у власність товар згідно Договору купівлі –продажу № 02/10/08 від 02.10.2008 року (далі –Договір), що утворилася станом на 11.12.2008 року, на суму 730000,00 грн. в т.ч. ПДВ з 11.12.2008 року по 30.05.2009 року.

Відповідно до пункту 1.2 Угоди перший платіж в сумі 200000,00 грн. перераховується в день підписання даної Угоди.

Пунктом 1.3 Угоди сторони узгодили, що сума в розмірі 530000,00 грн. в т.ч. ПДВ виплачується починаючи з січня місяця 2009 року на протязі 5 (п’яти) місяців 2009 року.

Згідно з пунктом 1.4 Угоди розмір щомісячного платежу боргу виплачуватиметься рівними частинами щомісячно до 30 числа кожного місяця. Останній платіж перераховується в травні місяці 2009 року згідно підписаного акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до пункту 1.5 Угоди у випадку порушення п.1.2, 1.3 даної угоди, кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми боргу. У такому випадку сума має бути сплачена протягом 3-х робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року по справі № 39/359 позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 380380,00 грн. –основного боргу, 26887,13 грн. –пені, 3626,63 грн. –3% річних та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року змінено, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 380380,00 грн. –основного боргу, 26199,32 грн. –пені, 3626,63 грн. –3% річних та судові витрати.

Станом, на 29.04.2010 року заборгованість на користь позивача відповідачем повному обсязі не сплачена, у зв’язку з чим 31 травня 2010 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 39095,76 грн. –пені за період з 29.10.2009 року по 29.04.2010 року, 29289,26 грн. –інфляційних втрат за період з 29.10.2009 року по 29.04.2010 року та 5 721,33 грн. –3% річних за період з 29.10.2009 року по 29.04.2010 року.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 Угоди у разі несвоєчасного внесення плати за даною угодою боржнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням пункту 3.1 Угоди, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків визначених Угодою про погашення боргу, дат погашення боргу та обмеживши нарахування пеня шестимісячним строком з дня коли зобов’язання мало бути виконано, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2262,30 грн., перерахунок якої здійснено за період з 29.10.2009 року по 01.11.2009 року на суму 106000,00 грн. та за період з 29.10.2009 року по 01.12.2009 року на суму 106000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5721,33 грн. та 29289,26 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дати надходження грошових коштів на рахунок позивача та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 5203, 23 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Загальна сума заборгованості станом на день винесення Постанови Київським апеляційним господарським судом по справі № 39/359 від 23.02.2010 року: 380380,00 грн.

Розмір простроченого платежуПеріод простроченняСума сплатиДата сплатиСума 3% річних

1000,00 грн.04.09.2009 року 1000,00 грн.08.09.2009 року 1000,00 грн.09.09.2009 року 1000,00 грн.10.09.2009 року 1000,00 грн.11.09.2009 року 1000,00 грн.16.09.2009 року 1000,00 грн.17.09.2009 року 1000,00 грн.18.09.2009 року 1000,00 грн.21.09.2009 року 1000,00 грн.23.09.2009 року 1000,00 грн.30.09.2009 року 1000,00 грн.01.10.2009 року 2000,00 грн.02.10.2009 року 2000,00 грн.08.10.2009 року 2000,00 грн.13.10.2009 року 1000,00 грн.15.10.2009 року 1000,00 грн.20.10.2009 року 1000,00 грн.23.10.2009 року 1000,00 грн.27.10.2009 року 1000,00 грн.28.10.2009 року 357380,00 грн.29.10.2009 29,37 грн. 1000,00 грн.29.10.2009 року 356380,00 грн.30.10.2009 –01.11.2009 87,86 грн. 1000,00 грн.30.10.2009 року 355380,00 грн.02.11.2009 29,21 грн. 1000,00 грн.02.11.2009 року 354380,00 грн.03.11.2009 –04.11.2009 58,26 грн. 1000,00 грн.03.11.2009 року 353380,00 грн.05.11.2009 29,05 грн. 1000,00 грн.05.11.2009 року 352380,00 грн.06.11.2009 - 29.04.2009 5068,48 грн. Загальна сума 3% річних:5302,23 грн. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків визначених Угодою, а також зважаючи на те, що інфляційні втрати нараховуються лише за період, який перевищує 15 календарних днів у відповідному місяці (Листа Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 22904,70 грн., перерахунок яких здійснено за період з 29.10.2009 року по 29.04.2010 року на суму 352380,00 грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад – Продакшн»ЛТД (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р –н, просп. 40 –річчя жовтня, буд. 93, код ЄДРПОУ 13345568) на користь Відкритого акціонерного товариства «Новомиколаївський молокозавод»(місцезнаходження: 70100, Запорізька обл., Новомиколаївський р –н, смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 05500144) 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 30 коп. –пені, 22904 (двадцять дві тисячі дев’ятсот чотири) грн. 70 коп. –інфляційних втрат, 5 302 (п’ять тисяч триста дві) грн. 23 коп. –3% річних, 304 (триста чотири) грн. 69 коп. - державного мита та 97 (дев’яносто сім) грн. 03 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя О.М. Спичак Дата підписання рішення 12.08.2010 року