Рішення № 10759903, 06.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/26206.08.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Євролуга”

Простягнення 37817,26 грн. Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Євролуга”37 817,26 грн. попередньої оплати за договором від 01.01.2008 р. № 01 з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/262 від 17.06.2010 р., яку призначено до розгляду на 26.07.2010 р.

          У судове засідання, призначене на 26.07.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі не надав. Представник позивача виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 17.06.2010 р. в повному обсязі. Розгляд справи відкладався на 06.08.2010 р.

          Позивач 04.0.2010 р. подав до суду докази перерахування попередньої оплати за договором від 01.01.2008 р. № 01 та заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

У судове засідання, призначене на 06.08.2010 р., представник позивача не з’явився, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/262 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на порушення відповідачем умов договору щодо повернення коштів, перерахованих позивачем на виконання договору, оскільки відповідач не поставив товар у строк передбачений договором. .

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євролуга" в якості продавця та Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" в якості покупця уклали договір № 01 (надалі — договір), за умовами якого продавець (відповідач) зобов’язаний поставити та передати у власність покупця щебінь гранітний (товар), а покупець (позивач) зобов’язався прийняти товар та оплатити його на мовах даного договору.

Відповідно до п. 4.1          договору ціна товару узгоджується в додатках до даного договору.

Згідно п. 5.1 договору оплата товару здійснюється шляхом 100 % передоплати.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов’язується відвантажити товар згідно із заявками покупця протягом 3-х робочих днів після виконання умов п. 5.1 договору.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов договору від 01.01.2008 р. № 01 дає підстави стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (покупця) та відповідача (продавця) фактично являє собою договір поставки, оскільки за його умовами відповідач зобов’язався передати, а позивач —прийняти у власність та оплатити належну відповідачеві продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках укладеного договору позивач 19.02.2008 р. здійснив попередню оплату у сумі 30 000,00 грн., що складає 100 % від суми договору та підтверджується платіжним дорученням № 89 від 19.02.2008 р. та банківською довідкою № 02/1-290 від 22.02.2010 р.

У передбачений п. 3.1 договору строк відповідач товар не поставив, у зв’язку з чим позивач 24.10.2008 р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати за непоставлений товар та сплату 3 % річних, а також інфляційних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, заборгованість відповідача щодо повернення попередньої оплати позивачу склала 30 000,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 30000,00 грн. за договором від 01.01.2008 р. № 01 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 1277,26 грн. 3 % річних та 6540,00 грн. інфляційних витрат.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов’язання відповідача перед позивачем щодо поставки обладнання має не грошовий характер.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 1277,26 грн. 3 % річних та 6540,00 грн. інфляційних витрат.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Євролуга” (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 34-а, кв. 69, ідентифікаційний код 31174650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-транспортне підприємство “Будкомплект” (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, 14, ідентифікаційний код 13452399) 30 000 (тридцять тисяч) грн. боргу, 300 (триста) грн. державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко