Ухвала суду № 107596166, 22.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 листопада 2022 року м. Київ№ 826/1749/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.,

за участі представника відповідача: Лісовської Н.М.

розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Голови Державної зовнішньої розвідки України,

Служби зовнішньої розвідки України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 листопада 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Голови Державної зовнішньої розвідки України, Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1749/16. Закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року зупинено провадження у справі №826/1749/16 за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної зовнішньої розвідки України, Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням в справі №369/855/15-к, що розглядається Шевченківським районним судом м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року поновлено провадження в адміністративній справі № 826/1749/16. Продовжено розгляд адміністративної справи № 826/1749/16 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання, призначене на 11 жовтня 2022 року, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.

Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.

Відповідно до довідки від 11.10.2022, складеної секретарем судового засідання, зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судове засідання, призначене на 08.11.2022, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.

Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.

Відповідно до Протоколу судового засідання від 08.11.2022, з огляду на неявку позивача, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 22.11.2022.

У судове засідання, призначене на 22.11.2022, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.

Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подав, а його відсутність перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України

У розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Нормами частини п`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із положеннями п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Разом з цим, повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та неподання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

На підставі статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Зважаючи на вищезазначене, суд звертає увагу, що процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.

Водночас, суд зауважує, що, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з вказаних підстав, слід враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов`язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18 зазначив, що законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення та продовження процесуальних строків, застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України та залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Державної зовнішньої розвідки України, Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 25 листопада 2022 року.

Суддя Є.В. Аблов