Рішення № 10759399, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/31010.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс»

про           стягнення коштів та витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін

від позивача: Олексін С.С. за довіреністю б/н від 04.03.2010р.

Науменко О.Г. за довіреністю б/н від 04.03.2010р.

від відповідача: не з‘явився

Брали участь у судових засіданнях

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс»про стягнення 156986,22 грн. основного боргу, 26 984,88 грн –інфляційних збитків, 2219,31 грн. –3% річних, 15120,91 грн. –пені, відновну вартість належного позивачу майна на суму 609666,32 грн, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати, понесені ним у зв’язку зі зверненням до суду, у вигляді державного тами, витрат на інформаційно-технічне забезпечення удового процесу та адвокатських послуг у сумі 12600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №40/310за даним позовом та одночасно справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.07.10.

13.07.10 у судове засідання відповідач не забезпечив явку повноважних представників, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. З цих причин, а також з причин необхідності витребування у сторін додаткових доказів розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України вирішено відкласти до 27.07.10.

27.07.10 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.08.10 для виготовлення повного тексту рішення.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судові засідання не з’явився, причини неявки в судові засідання суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судових засіданнях від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Крім того, витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), наданий Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехсервіс»значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходження –02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Тепловозна, будинок, 1, ідентифікаційний код 32527111.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та витягу Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(надалі за текстом –позивач, ТОВ «Рамірент Україна») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс»(надалі за текстом –відповідач, ТОВ «Укртехспецсервіс») про стягнення з відповідача на користь позивача 156986,22 грн основного боргу, 26 984,88 грн –збитків від інфляції, 2 219,31 гр. –3% річних, 15 120,91 грн–пені. Крім того, позивач просить про стягнення з відповідача на користь позивача відновну вартість належного позивачу майна: підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SX S/N_CD110442, інвентарний номер 08399 у сумі 304833,00 грн., підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SXL S/N_CD 111995-3400 інвентарний номер 08432, у сумі 304 833,32 грн, а також просить суд про відшкодування йому за рахунок відповідача понесені ним судові витрати у зв’язку зі зверненням до суду, а саме: 8 110,00 грн –державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12600,00 грн. адвокатських послуг.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про укладення між ним та відповідачем договору оренди обладнання №10/07/09 ДЮ від 10.07.09, за яким позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає у тимчасове оплатне користування будівельне обладнання, яке є об’єктом власності орендаря. За твердженням позивача, ним було поставлено обладнання та надано послуг по договору на загальну суму 184510,10 грн. Відповідачем, у свою чергу, було оплачено 27524,88 грн., а відтак сума простроченої заборгованості складає 156 986,22 грн, що підтверджується також актом звірки від 12.01.10 станом на 31.12.09. Таким діями відповідач порушив п. 8.1.6 договору щодо зобов’язань своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендні платежі.

11.03.10 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 та вимагав оплати суми заборгованості у розмірі 156 986,22 грн у визначені терміни, але оплата та відповідь на претензію здійснена відповідачем не була, що стало причиною звернення до суду за захистом порушених прав. Окрім основної заборгованості у заявленому позивачем розмірі позивач, з посиланням на ч.2 ст. 625 ЦКУ клопоче перед судом про стягнення з відповідача на його користь збитків від інфляції та 3% річних у заявленому розмірі., а також з посиланням на п.9.1.1 договору та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»просить про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання договірних зобов’язань у заявленому позивачем розмірі.

Крім того, 01.10.09 відповідач не виконав вимоги власника обладнання (позивача) про повернення з користування орендованого обладнання, а саме підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SX S/N_CD110442, інвентарний номер 08399 у сумі 304833,00 грн., підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SXL S/N_CD 111995-3400 інвентарний номер 08432, у сумі 304 833,32 грн, тому у відповідності до п. 9.1.4 договору звернувся до відповідача з вимогою оплати відновної вартості неповерненого обладнання. Це звернення залишене без реагування, тому позивач порушив перед судом позовну вимогу до відповідача про оплату відновної вартості орендованого майна у сумі 609 666,32 грн.

В позові міститься посилання на умови укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди обладнання №10/07/09 ДЮ від 10.07.09, ст. 193 ГКУ, ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 319, 526, 610, 875 ЦКУ.

Відповідач, як уже зазначалось, відзиву чи будь-яких заперечень не надав, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем –не забезпечив, а відтак розгляд справи здійснюється на наявними у справі доказами та матеріалами.

Таким чином, спір у справі виник з причини того, що Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за надані послуги у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

10.07.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна», Орендодавець (надалі за текстом –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс», Орендар (надалі за текстом –відповідач) укладено Договір оренди обладнання №10/07/09-ДЮ (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач бере у тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, яке є об’єктом власності орендодавця.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі такого обладнання. (п.4.1 Договору). Строк оренди обладнання визначається в акті прийому-передачі одиниці такого обладнання. Строк оренди обладнання обчислюється добами та місяцями (п.4.2 Договору).

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, за Актом прийому-передачі №R-00001000 від 14.07.2009 року, №R-00001055 від 21.07.2009 року, №R-00001093 від 27.07.2009 року позивач передав відповідачу в оренду наступне обладнання:

-          підйомник compact CE129286 інв №08960, в кількості 1 шт., розмір орендної плати 446,22 грн. за добу з ПДВ (згідно даних позивача та відповідно до акту повернення №0998 повернуто 21.07.2009 року)

- підйомник з дизельним приводом H15SXL інв №08432 СD 111995-34000, у кількості 1 шт., розмір орендної плати 930,00 грн. за добу з ПДВ

- підйомник з дизельним приводом H15SX інв №08399 СD 110442, у кількості 1 шт., розмір орендної плати 930,00 грн. за добу з ПДВ.

Відповідно до п.6.1 Договору, орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання. Орендна плата нараховується на основі тарифу та вказується в акті прийому-передачі, який підписується сторонами (п.6.2.Договору).

Період розрахунків становить місяць, в якому здійснюється оренда обладнання. В кінці місяця сторони підписують акти, якими засвідчується факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період (п.6.6 Договору).

Орендна плата вноситься в наступному порядку:

-          до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо: після підписання договору і до фактичного отримання обладнання в оренду (п.6.6.1 Договору)

-          за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк до 3 робочих днів до початку такого періоду розрахунків (п.6.6.2 Договору).

Як встановлено судом на виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги оренди на загальну суму 184 511,10 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявних у справі (Акт №4/10/07/09ДЮ-7/ДЮ здачі-прийняття робіт від 21.07.09, Акт №4/10/07/09ДЮ/7/104 здачі-прийняття робіт від 31.07.09, Акт №4/10/07/09ДЮ/2 здачі-прийняття робіт від 31.08.09, Акт №4/10/07/09Д14 здачі-прийняття робіт від 30.09.09, Акт №4/10/07/09ДЮ/44 здачі-прийняття робіт від 31.10.09, Акт №4/10/07/09Д99 здачі-прийняття робіт від 30.11.09.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 27 524,88 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки з рахунку позивача за 27.07.09 та за 10.07.09, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 156 986,22 грн.

Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг оренди згідно договору не проведено.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору оренди.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України, за договором оренди орендодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно в користування за плату на обумовлений строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном орендар сплачує плату, розмір якої встановлюється договором оренди. Плата за користування вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 763 Цивільного кодексу України встановлює, що договір оренди встановлюється на строк, визначений договором.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаними сторонами актами приймання –здачі обладнання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт передачі майна в оренду, прийняття та користування цим майном відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язався сплачувати орендну плату наступним чином: до кінця першого періоду розрахунків вносити попередньо: після підписання договору і до фактичного отримання обладнання в оренду (п.6.6.1 Договору), а за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк до 3 робочих днів до початку такого періоду.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості за орендну плату. Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати за договором в розмірі 156 986,22 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено порушення відповідачем його зобов’язань по Договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг з оренди, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань за обраний позивачем період нарахування за розрахунком позивача у розмірі 22 19,31 грн –відсотки річних, та 26 984,88 грн - інфляційні нарахування.

Щодо стягнення пені встановлено наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

При розрахунку розміру пені позивачем були враховані положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»щодо граничного розміру пені.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»у розмірі 15 120,91 грн.

Що стосується вимог позивача про оплату відновної вартості неповерненого обладнання, а саме підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SX S/N_CD110442, інвентарний номер 08399 у сумі 304 833,00 грн, підйомника ножнічного з дизельним приводом Н15SXL S/N_CD 111995-3400 інвентарний номер 08432, у сумі 304 833,32 грн, що загалом складає 609 666,32 грн, то вимоги у цій частині залишаються без розгляду з таких підстав.

На обґрунтування вимог у цій частині повідомив суд, що відповідач не виконав вимог власника обладнання щодо повернення із користування орендованого обладнання. Тому з посиланням на п. 9.1.4 договору стверджує про необхідність оплати відповідачем вартості обладнання, відшкодування чого здійснюється протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку орендаря.

15.07.10 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплати відновної вартості неповернутого обладнання разом з рахунком фактурою №2343 від 13.07.10.

У свою чергу суд встановив, що за умовами укладеного сторонами договору (п.5.1) орендар зобов’язався повернути обладнання у день закінчення строку оренди, зазначеного у Акті приймання-передавання, договорі чи іншому двосторонньому документі сторін, підписаному до цього договору, або у вимозі орендодавця про повернення обладнання у визначений строк у визначених договором випадках.

У випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, орендар, не пізніше 3 робочих днів зобов’язаний оплатити вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами виробника цього обладнання (деталей) на нове обладнання (деталі) на умовах поставки DDP –Київ (автомобільний транспорт), а також оплачує усі витрати, пов’язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам орендар у безспірному порядку (п.5.8 договору).

А відтак, з урахуванням наведеного, сторони за договором прийшли згоди про те, що зобов’язання орендаря з оплати вартості обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, наступає не раніше трьохденного строку з моменту встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей.

Позивач, в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не забезпечив суду належних доказів на підтвердження фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, більше того, звернувся до відповідача (орендаря) з вимогою оплати відновної вартості неповернутого обладнання після звернення до суду з даним та порушення провадження у справі, що не може бути предметом розгляду у даній справі, тому у відповідності до п.5 ст. 81 ГПК України позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій, доказів здійснення розрахунків за договором № 10/07/09ДЮ від 10.07.09 у відповідності з положеннями договору, на вимоги суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача адвокатських послуг.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

У матеріалах справи наявний рахунок №3 від 12.03.10, виставлений ТОВ «Рамірент Україна»Адвокатським об’єднанням «Юрспецсервіс»на оплату адвокатських послуг у сумі 12 600,00 грн відповідно до адвокатської угоди №2-р від 23.03.10. Зазначений рахунок у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вважається судом первинним документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення; фіксують факти здійснення господарських операцій.

Здійснивши оцінку наведеного доказу, судом встановлено, що інформація, відображена у рахунку не дає підстави встановити зв’язок цього первинного документу із Адвокатською угодою №2-р від 12.03.10, що додана до матеріалів справи, за якою, як твердить позивач, здійснювалися господарські операції з оплати адвокатських послуг.

Виписка по особовому рахунку Адвокатського об’єднання «Юрспецсервіс», надана позивачем, також не дає підстави відобразити правовідносин сторін за адвокатською угодою №2-р від 12.03.10 за виставленим позивачем рахунком №2 від 12.03.10, бо містить посилання на факт проведення робіт за іншим рахунком, ніж доданий до матеріалів справи, а саме –№1-5 від 12.03.10.

Оскільки кожна сторона, відповідно до ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд, відповідно до ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, суд вважає недоведеним факту оплати позивачем адвокатських послуг у сумі 12600,00 грн. за виставленим Адвокатським об’єднанням «Адвокатська колегія «Юрспецсервіс»рахунком №2 від 12.03.10, що наданий суду на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехсервіс»(02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Тепловозна, будинок, 1, ідентифікаційний код 32527111) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Бережанська, буд. 9а, код ЄДРПОУ 32664239 р/р 26004101127820 Київська Центральна філія АППБ «Аваль»в м. Києві МФО 322904) 156 986,22 грн (сто п’ятдесят шість тисяч дев’ятсот вісімдесят шість гривень двадцять дві копійки) - основного боргу; 26 984,88 грн (двадцять шість тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят вісім копійок) –інфляційних збитків; 2 219,31 грн (дві тисячі двісті дев’ятнадцять гривень тридцять одну копійку) –3% річних; 15 120,91 грн (п'ятнадцять тисяч сто двадцять гривень дев’яносто одну копійку) –пені, 2 013,11 грн (дві тисячі тринадцять гривень одинадцять копійок) –витрати по сплаті державного мита та 10,51 грн (десять гривень п’ятдесят одну копійку) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині вимоги позивача залишаються без розгляду.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.