Рішення № 10759393, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/35005.08.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»

доприватного підприємства «Корона-В»

простягнення 1527,08 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Погорєлий Д.І. (довіреність від 30.04.2010 року) від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства «Корона-В»заборгованості за договором №ДАО-710 від 10.08.2008 року у розмірі 1527,08 грн. (у тому числі 1264,88 грн. основного боргу; 157,00 грн. пені; 82,22 грн. інфляційних втрат, 22,98 грн. 3% річних з простроченої суми). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 року порушено провадження у справі № 23/350 та призначено її розгляд на 05.08.2010 року.

Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було роз’яснено його права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №ДАО-710 від 10.08.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність покупцю товар, а Відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору №ДАО-710 від 10.08.2008 року Позивач постав Відповідачу товар на суму 1861,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №5272 від 11.09.2009 року, №5695 від 25.09.2009 року, №5696 від 25.09.2009 року, №6012 від 09.10.2009 року, Зазначені видаткові накладні підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Умови оплати товару визначені пунктом 5.1 договору №ДАО-710 від 10.08.2008 року, відповідно до яких Відповідач повинен оплатити замовлений товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Всупереч договірним умовам, Відповідач здійснив часткову оплату товару. На момент звернення до суду борг Відповідача складає 1264,88 гривень.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки, факт передачі товару підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем у повному обсязі суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 1264,88 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2 договору №ДАО-710 від 10.08.2008 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості але не менше облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) у розмірі 167,10 гривень.

Враховуючи, що останню поставку товару було здійснено 09.10.2009 року, суд погоджується із зазначеним Позивачем періодом нарахувань пені.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та погоджується з ними.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»до приватного підприємства «Корона-В»підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Корона-В»(02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 25, ідентифікаційний код 35182581 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(68500, Одеська обл., Тарутинський р-н., смт. Тарутине, вул. Капітана Панасенка, 1-А; ідентифікаційний код 31851793) 1264,88 грн. (одну тисячу двісті шістдесят чотири гривні 88 копійок) основного боргу; 157,00 грн. (сто п’ятдесят сім гривень 00 копійок) пені; 82,22 грн. (вісімдесят дві гривні 22 копійки) інфляційних витрат; 22,98 грн. (двадцять дві гривні 98 копійок) трьох процентів річних; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення - 09.08.2010 року.