Рішення № 107588571, 29.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5566/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

при секретарі Забродоцькій Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом у якому просить просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником вищевказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності.

Позивач зазначає, що на прохання свого племінника вона дала згоду на реєстрацію його та членів його сім`ї у зазначеній квартирі з домовленістю знятись з реєстрації на першу вимогу, однак останні таку домовленість не виконують. Позивач стверджує, що відповідачі жодного дня не проживають за місцем реєстрації, витрат по утриманню квартири не несуть, їх речі в квартирі відсутні. Внаслідок зазначеного, на думку позивача, відповідачі втратили право користування житловим приміщенням, а тому для захисту свого порушеного права звернулася до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, на адресу суду направила клопотання про розгляд справи без її участі, додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, 22.11.2022 року на адресу суду надійшла їх заява про визнання позову.

Представник третьої особи подав до суду заяву про слухання справи без його участі.

А тому на підставі положеньстатті 223 ЦПК Українисуд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін. що не з`явились в судове засідання.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 25.12.2003 року, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням № 1529.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним витягом з реєстру територіальної громади № 106050 від 06.10.2022 року

Як встановлено судом, ОСОБА_3 зареєстрована у вказаній квартирі з 16.08.2006 року, ОСОБА_2 зареєстрована у вказаній квартирі з 16.11.2007 року.

Актом обстеження квартири від 29 вересня 2022 року встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані, але не не проживають в квартирі за адресою АДРЕСА_2 ,- більше року.

Так, на момент звернення позивача до суду із зазначеним позовом, відповідачі у вказаній квартирі жодного дня не проживали, проте на даний час перебувають на реєстраційному обліку, що порушує право позивача та створює їй перешкоди у користуванні та володінні майном.

Відповідно дост. 41 Конституції Українита ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положеньст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Окрім того, положеннямист. 391 ЦК Українирегламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 1ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Постановою Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012 року визначено, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а положеннястатті 7 цього Законузастосовуються до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст.391,396 ЦК Українипозов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Таким чином, з огляду на вказані положення закону, враховуючи, що факт реєстрації відповідачів порушує права позивача, як власника квартири та відповідачі визнають позов, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом позбавлення відповідачів права користування квартирою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259,263,265, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.Д. Мироненко