Рішення № 107585042, 28.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/9652/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія Координатор» (вул. 1 Травня, буд.15-В, м. Чорноморськ, 68004; ідентифікаційний код 37913933)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна» (вул. Мельникова, буд. 12-А, офіс 7, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 39169035)

про стягнення 88 909, 90 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія Координатор» (далі за текстом - ТОВ «ТЕК Кординатор», Позивач, Експедитор) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна» (далі за текстом - ТОВ «Інкерман Україна», Відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 0102/20 від 01.12.2019 (далі за текстом - Договір) в розмірі 88 909, 90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору на підставі заявок Відповідача на перевезення вантажу надано послуги з перевезення на загальну суму 80 000 грн.

Відповідачем станом на дату подання позову послуги з перевезення не оплачено, що відповідно стало підставою для нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

У поданій відповіді на відзив на позовну заяву Позивачем заперечуються доводи Відповідача, оскільки відсутність заявки на перевезення вантажу, яке відбулося 10.12.2022 не перешкоджає стягненню заборгованості з огляду на те, що до позовної заяви Позивачем додано копію відповідної ТТН з відміткою уповноваженої особи, а відсутність підпису уповноваженої особи Відповідача у ТТН від 22.01.2022, 02.02.2022 та 21.02.2022 не є підставою для не стягнення коштів, оскільки заявки на перевезення підписував уповноважений представник Відповідача.

Також Позивач зазначає, що у відповідності до положень частини 12 статті 9 Закону України «Про транспортну експедиторську діяльність» факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується транспортною накладною.

Зазначені Відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини, на думку Позивача, не є підставою для не нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки останні не є штрафними санкціями, мають компенсаційний характер, а зобов`язання з оплати у Відповідача наступило до моменту блокування видаткових операцій банком.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

У поданому відзиві Відповідач зазначає, що Позивачем до матеріалів справи не додано заявки на перевезення вартість 13 500 грн, за відсутності якої, на думку Відповідача, не вбачається за можливе встановити чи замовлялися Відповідачем такі послуги взагалі.

Також згідно доводів Відповідача, до позовної заяви Позивачем додано ТТН № 0000358 від 22.01.2022, № б/н від 02.02.2022 та № 6 від 21.02.2022, які не містять підпису представника Відповідача, що відповідно унеможливлює стверджувати, що перевезення згідно таких накладних здійснено Позивачем у відповідності до умов Договору.

При цьому до матеріалів справи не надано доказів наявності у Петріва А.З. повноважень на підписання актів здачі-прийому робіт (надання послуг), а тому останні не можуть оцінюватися судом у якості належних доказів задля встановлення обставин надання послуг Позивачем та наявності у Відповідача заборгованості.

З поміж викладеного, Відповідач також зазначає про неправомірні нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційні втрат, оскільки останні нараховуються за період коли Відповідач не міг виконувати грошові зобов`язання з незалежним від нього підстав, а саме з підстав існування форм-мажору.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

03.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

17.10.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

03.11.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.12.2019 між ТОВ «ТЕК Кординатор» та ТОВ «Інкерман Україна» укладено Договір, відповідно до умов якого Експедитор зобов`язується виконати (надати) або організувати виконання (надання) визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а саме надати Замовнику послуги з перевезення та/або організації перевезення вантажу, а Замовник зобов`язується здійснити оплату Автопослуг, наданих Експедитором, у розмірі, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Всі умови перевезення погоджуються Сторонами в Заявці, підписання якої повноважними представниками свідчить про те, що Сторони досягли згоди з умовами Договору, як зазначено в Заявці (пункт 1.5. Договору).

Відповідно до пункту 1.6. Договору ТТН та акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підтверджують належне надання Експедитором Автопослуг, складаються відповідно до умов, погоджених в Заявці.

Перевезення здійснюються відповідно до Заявок Замовника. Заявка складається, підписується Замовником та направляється Експедитору за допомогою електронної пошти або факсом (пункт 5.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.8. Договору доказом виконання зобов`язання Експедитора за Договором щодо кожного конкретного перевезення є ТТН з відміткою про отримання вантажу, підписана Замовником, Експедитором та вантажоодержувачем або вантажовідправником, про що свідчать підписи уповноважених осіб Сторін на ТТН. Підтвердженням належного виконання (надання) послуг Експедитором є підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який має бути підписаний та переданий Сторонами протягом 5-ти робочих днів з дати закінчення перевезення або за наявності заперечень Замовника, такі заперечення проти підписання Акту приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг) мають бути надані Експедитору протягом 5 робочих днів з дати отримання від Експедитора Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пункту 6.1. Договору надані Експедитором послуги Замовник оплачує за ціною (в т.ч. ПДВ 20 %), яка зазначається та погоджується Сторонами в Заявці. Вартість Автопослуг зазначається в Заявці та Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та підлягає оплаті Заявником в порядку, передбачену цим Договором, після отримання підтвердження про відсутність простроченої реєстрації зведених податкових накладних у відповідності до ст. 6.4 цього Договору. Загальна ціна Договору становить суму коштів, зазначених у всіх Актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторони досягли згоди про те, що ціна, погоджена Сторонами в Заявці включає в себе вартість витрат, які несе Експедитор в інтересах замовника в цілях виконання Договору, в тому числі, але не виключно, витрат, пов`язаних із залученням третіх осіб до надання Автопослуг.

Відповідно до пункту 6.3 Договору Замовник зобов`язується оплатити Експедитору належним чином надані Автопослуги на підставі Договору протягом 21 робочого дня з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 8.1 Договору закріплено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін та діє до 31.12.2020 включно, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами усіх своїх зобов`язань за Договором у повному обсязі.

Додаткової угодою № 1 від 10.11.2021 до Договору сторонами продовжено строк його дії до 31.12.2022 включно.

Згідно доводів Позивача, ним на виконання умов Договору погоджено Заявки Відповідача на перевезення вантажу та відповідно надано послуги на загальну суму 80 000 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи Відповідачем в межах виконання Договору надано Позивачу наступні Заявки на перевезення:

- № 2507 від 16.12.2021 - вартість перевезення 10 000 грн;

- № 85 від 20.01.2022 - вартість перевезення 14 500 грн;

- № 154 від 01.02.2022 - вартість перевезення 13 500 грн

- № 239 від 11.02.2022 - вартість перевезення 14 500 грн;

- № 302 від 21.02.2022 - вартість перевезення 14 000 грн.

Судом встановлено, що зазначені Заявки на перевезення підписані сторонами, що відповідно свідчить про досягнення між Позивачем та Відповідачем згоди щодо умов перевезення.

Також Позивач зазначає, що перевезення вантажу, яке відбулося 10.12.2021 узгоджено сторонами усно без укладення Заявки.

У якості доказів підтвердження обставин виконання перевезення Позивачем до матеріалів справи надано наступні товарно-транспортні накладні:

- № б/н від 10.12.2021, в якій зазначено перевізника: ТОВ «ТЕК Кординатор», замовника (платника) та одержувача: ТОВ «Інкерман Україна», відправника: ТОВ «АТБ-Маркет». Дана ТТН містить підписи в тому числі відповідальної особи відправника та відповідальної особи одержувача;

- № 897 від 16.12.2021, в якій зазначено перевізника: ТОВ «ТЕК Кординатор», замовника (платника) та одержувача: ТОВ «Інкерман Україна», відправника: ТОВ «Вінтрест»;

- № 0000358 від 22.01.2022, в якій зазначено перевізника: ТОВ «ТЕК Кординатор», замовника (платника) та одержувача: ТОВ «Інкерман Україна», відправника: ТОВ «Склянний Альянс»;

- № б/н від 02.02.2022, в якій зазначено перевізника: ТОВ «ТЕК Кординатор», замовника (платника): ТОВ «Інкерман Україна», одержувача: ТОВ «Склянний Альянс» та відправника: ТОВ «Вінтрест»;

- № 0000736 від 12.02.2022, в якій зазначено перевізника: ТОВ «ТЕК Кординатор», замовника (платника) та одержувача: ТОВ «Інкерман Україна», та відправника: ТОВ «Склянний Альянс».;

- № 6 від 21.02.2022, в якій зазначено замовника (платника) та одержувача: ТОВ «Інкерман Україна», відправника: ПрАТ «Одесавинпорт».

За результатами наданих послуг Позивачем виставлено наступні Акти здачі-приймання робіт та відповідні Рахунки на оплату:

- № ОУ-0002299 від 13.12.2021 на суму 11 250 грн та № СФ-0002299 від 13.12.2021 на суму 13 500 грн (з ПДВ);

- № ОУ-0002336 від 17.12.2021 на суму 8 333, 33 грн та № СФ-0002336 від 17.12.2021 на суму 10 000 грн (з ПДВ);

- № ОУ-0000086 від 24.01.2022 на суму 12 083, 33 грн та № СФ-0000086 від 24.01.2022 на суму 14 500 грн (з ПДВ);

- № ОУ-0000151 від 03.02.2022 на суму 11 250 грн та № СФ-0000151 від 03.02.2022 на суму 13 500 грн (з ПДВ);

- № ОУ-0000241 від 14.02.2022 на суму 12 083, 33 грн та № СФ-0000241 від 14.02.2022 на суму 14 500 грн (з ПДВ);

- № ОУ-0000295 від 22.02.2022 на суму 11 666, 67 грн та № СФ-0000295 від 22.02.2022 на суму 14 000 грн (з ПДВ).

Судом встановлено, що зазначені вище Акти здачі-приймання робіт підписані представниками сторін, а саме від Експедитора - директором Лушпенко Ю.О. та від Замовника - головним бухгалтером Петрів А.З. без зауважень та претензій, що відповідно є підставою для здійснення Відповідачем оплати таких послуг у відповідності до пункту 6.2. Договору.

Згідно доводів Позивача, Відповідачем частково здійснено оплату послуг перевезення за 10.12.2022 по рахунку № СФ-0002299 від 13.12.2021 в розмірі 2 200 грн.

На підтвердження факту часткової оплати Позивачем до матеріалів справи надано банківську виписку за період з 01.08.2019 по 01.07.2022, у зв`язку з чим заборгованість Відповідача станом на дату звернення до суду з позовом становить 77 800 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача 24.06.2022 направлено претензію від 22.06.2022 з вимогою погасити заборгованість за Договором у строк до 15.07.2022.

Відповідь на зазначену претензію Відповідачем не надано, а кошти відповідно не сплачено.

Так, Позивачем здійснено нарахування на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) 3 % річних та інфляційних втрат окремо по кожному неоплаченому рахунку станом на дату 29.07.2022.

Як вбачається з доводів Відповідача, Позивачем не надано до матеріалів справи Заявки на перевезення вантажу 10.12.2021 за маршрутом м. Дніпро, с.м.т. Слобожанське - с.м.т. Великодолинське вартістю 13 500 грн, оформлене ТТН від 10.12.2021, а відтак відсутні докази того, що таке перевезення замовлялося Відповідачем.

При цьому суд вказує, що Відповідачем не заперечується обставини щодо часткової оплати такого перевезення 10.12.2021 в розмірі 2 200 грн. згідно доводів Позивача.

Також Відповідач стверджує, що додані до позову ТТН № 0000358 від 22.01.2022,№ б/н від 02.02.2022 та № 6 від 21.02.2022 не містять підпису уповноваженої особи ТОВ «Інкерман Україна», що відповідно свідчить про неналежне виконання Позивачем умов Договору.

Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивачем до матеріалів справи не додано доказів підтвердження повноважень Петрів А.З. на підписання Актів здачі-приймання робіт за Договором, а відтак останні не можуть братися судом у якості належних та допустимих доказів наявності у Відповідача заборгованості за Договором.

При цьому судом встановлено, що Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів відсутності у Петрів А.З. повноважень на підпис первинних документів від імені Відповідача, а сам факт перебування зазначеної особи на посаді головного бухгалтера (як це зазначено в Актах здачі-приймання робіт (надання послуг)) Відповідачем не заперечується.

Так, з наданого відзиву судом не вбачаються заперечення Відповідача щодо фактичної поставки Позивачем товару та прийняття такого товару за результатами наданих Позивачем послуг.

При обґрунтуванні неможливості здійснювати Позивачем нарахування 3 % річних та інфляційних втрат Відповідач посилається на положення частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та зазначає, що невиконання умов Договору знаходиться поза розумним контролем Відповідача, оскільки такі обставини обумовлені застосуванням банківськими установами, які обслуговують Відповідача, обмежено на підставі пункту 15 постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевим бенефіціарними власниками яких є резидентами російської федерації.

На підтвердження обставин зупинення банком ПАТ «Банк Восток» здійснення видаткових операцій Відповідачем до матеріалів справи надано лист ПАТ «Банк Восток» № 05/6038 від 04.08.2022.

Відтак, згідно доводів Відповідача, зазначені обставини, які на думку останнього є надзвичайними та невідворотними, фактично унеможливили Відповідача здійснювати розрахунки за будь-які послуги, а відтак нарахування 3 % річних та інфляційних втрат Позивачем є протиправним.

Заперечення Відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу зводяться до того, що Позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для їх стягнення, а саме відсутній: договір про надання правової допомоги, платіжні доручення здійснення оплати таких послуг, що відповідно виключає можливість стягнення останніх.

У поданій відповіді на відзив Позивач посилається на те, що відсутність Заявки на перевезення вантажу 10.12.2021 не є перешкодою для стягнення заборгованості за вказане перевезення, оскільки згідно ТТН № б/н від 10.12.2021 такий вантаж прийнято Відповідачем без зауважень та претензій, а відсутність підписів Відповідача у ТТН № 0000358 від 22.01.2022, № б/н від 02.02.2022 та № 6 від 21.02.2022 не є підставою для несплати заборгованості, оскільки відповідні Заявки на вказані перевезення підписувалися уповноваженим представником Відповідача, де останній виступав Замовником таких перевезень.

Крім того, Позивач зазначає, що подання довіреності на Петрів А.З. не є його обов`язком, а з наявних в матеріалах справи доказів вбачається за можливе встановити факт замовлення Відповідачем послуги та її отримання.

На переконання Позивача, зупинення банком Відповідача здійснення видаткових операцій не є підставою для не нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки останні не є штрафними санкціями, Відповідачем не дотримано положень пункту 9.2. Договору та не підтверджено належними доказами існування обставин непереборної сили.

Щодо відсутності доказів понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, останній посилається на положення частини 8 статті 129 ГПК України та зазначає про своє право подати такі докази впродовж п`яти календарних днів з дати ухвалення рішення суду.

Так, Позивачем до матеріалів справи 03.11.2022 надано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої Позивачем додано договір про надання юридичних послуг від 25.07.2022 укладений з АО «Ай Ем Джі Партнерс», пунктом 7.1. закріплено, що оплата за юридичні послуги становить 12 000 грн, яка здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту виставлення АО рахунків.

Також у даній заяві Позивач зазначає узагальнену інформацію щодо детального опису наданих адвокатських послуг та повідомляє суд про те, що Позивач не може надати Акт наданих послуг та платіжне доручення щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу, оскільки підписання акту та оплата проводиться протягом 10 банківських днів з моменту ухвалення рішення суду.

Водночас, поданою заявою Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг транспортного експедирування.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про транспортну експедиторську діяльність» закріплено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як вбачається із встановлених судом вище обставин, між сторонами у відповідності до пункту 1.5. Договору узгоджено умови перевезення вантажу 16.12.2021, 02.02.2022, 12.02.2022 та 21.02.2022 шляхом погодження Заявок на перевезення № 2507 від 16.12.2021, № 154 від 01.02.2022, № 239 від 11.02.2022 та № 302 від 21.02.2022.

Крім того, із наданих Позивачем ТТН вбачається за можливе встановити, що умови перевезення відповідають інформації погодженій в Заявках, а саме місце навантаження, маршрут, вид транспорту, номерний знак та інше.

Повноваження на підписання Заявок від імені Замовника - Конуп М.В. не заперечується, що відповідно підтверджує доводи Позивача, що такі заявки погоджувалися відповідальною та повноваженою особою Відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що пунктом 5.2 Договору передбачено обов`язок Замовника самостійно або за допомогою третіх осіб здійснювати навантаження та розвантаження вантажу, з огляду на що позиція Відповідача щодо не замовлення перевезення 10.12.2021 дійсності оцінюється судом критично, оскільки в зазначену дату Відповідачем вчинено всі необхідні дії задля перевезення вантажу, за результатами чого підписано ТТН № б/н від 10.12.2021 у якості вантажоодержувача без зауважень.

Суд вказує, що відповідно до пункту 6.3 Договору підставою для здійснення Відповідачем оплати є саме підписаний сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який згідно з пунктом 5.8 Договору є доказом належного виконання (надання послуг) Позивачем.

Як встановлено судом вище, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо шести перевезень вантажу підписані належними представниками сторін, що відповідно свідчить про належне виконання Позивачем умов Договору та виникнення у Відповідача здійснити оплату таких послуг протягом 21 робочого дня з дати їх підписання.

У відповідності до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а тому судом не приймаються заперечення Відповідача щодо неналежності вказаних вище Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у якості доказів по справі, оскільки доказування відсутності у Петріва А.З підписувати такі документи від імені Замовника покладається саме на Відповідача.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень зазначених заяв Відповідача, що вказана особа, посада якої у спірних Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначається як головний бухгалтер насправді не є працівником Відповідача та не є головним бухгалтером ТОВ «Інкерман Україна».

Також Відповідачем не заперечуються фактичні обставини щодо отримання ним товару, який перевозився Позивачем за Договором, що відповідно викликає у суду сумніви щодо добросовісності Відповідача при виконанні ним свої договірних зобов`язань та при наданні пояснень суду по даній справі, оскільки описані вище дії Відповідача направлені виключно на уникнення виконання грошового зобов`язання за отримані ним послуги.

З огляду на викладене, судом приймаються у якості належних та допустимих доказів Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0002299 від 13.12.2021 на суму 11 250 грн, № ОУ-0002336 від 17.12.2021 на суму 8 333, 33 грн, № ОУ-0000086 від 24.01.2022 на суму 12 083, 33 грн, № ОУ-0000151 від 03.02.2022 на суму 11 250 грн, № ОУ-0000241 від 14.02.2022 на суму 12 083, 33 грн та № ОУ-0000295 від 22.02.2022 на суму 11 666, 67 грн.

Доводи Відповідача щодо не підписання ним ТТН № 0000358 від 22.01.2022, № б/н від 02.02.2022 та № 6 від 21.02.2022 не спростовуються факту підписання здачі-прийняття робіт виконаних робіт (наданих послуг), а у випадку наявності заперечень щодо якості та повноти надання Позивачем послуг за Договором Відповідач мав право не підписувати такі Акти та надати обґрунтовану відмову від їх підписання, однак відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи встановлені судом вище обставини суд зазначає, що Відповідач зобов`язаний здійснити оплату по підписаним Актам здачі-прийняття виконаних робіт у наступний строк:

- № ОУ-0002299 від 13.12.2021 на суму 11 250 грн - у строк до 14.01.2022;

- № ОУ-0002336 від 17.12.2021 на суму 8 333, 33 грн - у строк до 20.01.2022;

- № ОУ-0000086 від 24.01.2022 на суму 12 083, 33 грн - у строк до 22.02.2022;

- № ОУ-0000151 від 03.02.2022 на суму 11 250 грн - у строк до 04.03.2022;

- № ОУ-0000241 від 14.02.2022 на суму 12 083, 33 грн - у строк до 16.03.2022, а не 15.03.2022 як зазначається Позивачем;

- № ОУ-0000295 від 22.02.2022 на суму 11 666, 67 грн. - у строк до 24.03.2022, а не 23.03.2022 як зазначається Позивачем.

Водночас, Відповідачем порушено умови Договору, а саме положення пункту 6.3. та здійснено оплату лише в розмірі 2 200 грн за Актом № ОУ-0002299 від 13.12.2021, а відтак станом на дату винесення даного рішення у Відповідача існує заборгованість в розмірі 77 800 грн.

Судом враховано відсутність заперечень Відповідача щодо здійснення часткової оплати в розмірі 2 200 грн та зарахування такої оплати Позивачем у якості часткової оплати послуги перевезення, яке відбулося 10.12.2021, що додатково спростовує доводи Відповідача щодо не замовлення останньої та водночас свідчить про зворотнє.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, враховуючи межі заявлених позовних вимог та невірно визначений Позивачем строк настання у Відповідача обов`язку здійснити оплату по двом Актам, суд зазначає, що правомірною та арифметично вірною сумою 3 % річних є - 995, 45 грн, інфляційні втрати - 10 112, 11 грн, а відтак дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Проаналізувавши доводи Відповідача щодо протиправності нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування надзвичайних та невідворотних обставин, що унеможливили виконання Відповідачем умов Договору, а також доказів того, що такі обставини не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин (Відповідача), мають надзвичайний характер, є невідворотними.

При цьому суд погоджується з доводами Позивача, що Відповідачем не дотримано положень пункту 9.2. Договору та те, що частина зобов`язань, а саме обов`язок здійснити оплату по Актам № ОУ-0002299 від 13.12.2021, № ОУ-0002336 від 17.12.2021 та № ОУ-0000086 від 24.01.2022 настав ще до зазначених Відповідачем зупинень банківських операцій банком, а тому посилання Відповідача на такі обставини як на підставу для звільнення від відповідальності є недоцільними та необґрунтованими.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки останні виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення Відповідача щодо заявлених Позивачем судових витрат в цілому фактично зводяться до відсутності належних доказів та відповідно підстав для стягнення останніх.

Зокрема, Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про відсутність в матеріалах справи договору про надання правової допомоги та платіжних доручень на оплату наданої правової допомоги.

З огляду на викладені заперечення, суд вказує, що Позивачем до позовної заяви додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, в якому зазначено, що копії документів, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу будуть надані після підписання сторонами Акту наданих послуг.

Крім того, у відповіді на відзив Позивач фактично процитував положення частини 8 статті 129 ГПК України та зазначив про наявність в нього права надати такі докази окремо від позову та впродовж п`яти календарних днів з дати ухвалення рішення суду.

Відтак, суд дійшов висновку, що надані Позивачем до суду 03.11.2022 документи (додані до заяви про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу) подані у відповідності до положень ГПК України в тому числі у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України, а відтак приймаються судом до розгляду при вирішенні питання розподілу судових витрат.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтею 129 ГПК України.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Проаналізувавши наданий Позивачем договір про надання юридичних послуг від 25.07.2022, суд дійшов висновку, що останнім закріплено фіксований розмір гонорару адвоката за надання юридичних послуг, а саме згідно пункту 2.1. такого договору - представляти інтереси клієнта в суді першої інстанції (Господарському суді міста Києва) за позовом клієнта до ТОВ «Інкерман Україна» про стягнення заборгованості за надані послуги.

Таким чином Позивач, укладаючи зазначений договір про надання юридичних послуг фактично погодився з фіксованою оплатою таких послуг щодо представництва його інтересів в цілому по всім спорам про стягнення заборгованості за надані послуги з одним контрагентом - ТОВ «Інкерман Україна», оскільки вказаний договір не містить жодних ідентифікуючих ознак даного спору, наприклад: номер спірного договору, суми основного боргу.

При цьому, в матеріалах справи Позивачем не надано доказів того, що укладений між сторонами Договір та спір про стягнення заборгованості є єдиним у господарському суді міста Києва, а інших договорів про надання послуг між сторонами не існує.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 7.4. договору про надання юридичних послуг від 25.07.2022 факт надання послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, який має підписатися клієнтом (Позивачем) та відповідним Адвокатським об`єднанням.

Зазначеним договором не ставить в залежність момент виставлення Адвокатським об`єднанням Акту приймання-передачі наданих послуг, його підписання клієнтом від факту ухвалення судом рішення, що відповідно спростовує доводи Позивача в частині щодо не подання визначеного пунктом 7.4. договору Акту.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що з наданих Позивачем доказів не вбачається за можливе встановити, що Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн саме в межах розгляду даного спору у справі № 910/9652/22, а враховуючи не подання Акту приймання-передачі наданих послуг, з якого можливо б суд мав змогу встановити обсяг наданих адвокатом послуг саме в межах даної справи, суд вважає заяву Позивача про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу такою яка подана завчасно.

При цьому Позивач мав право подати всі належні докази протягом 5 днів з дати ухвалення рішення, а у випадку обґрунтованої неможливості подання у визначений строк мав право просити суд такий строк продовжити.

Водночас, враховуючи фактичну наявність такої заяви Позивача та принцип диспозитивності господарського судочинства, суд дійшов висновку відмовити Позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та відповідно не стягувати такі витрати в розмірі 12 000 грн з Відповідача, оскільки реальність понесення Позивачем таких витрат та фактичне надання таких послуг у відповідності до умов договору не підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому відсутність доказів оплати Позивачем 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу наразі не є підставою для відмови у їх відшкодуванні оскільки розподіл останніх здійснюється незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини за сукупність наявних доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за послуги та відповідно не спростовано доводів Позивача у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню, а стягненню з Відповідача підлягає сума основного боргу - 77 800 грн, 3 % річних - 995, 45 грн, інфляційні втрати - 10 112, 11 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу покладаються на Позивача та не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія Координатор» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна» (вул. Мельникова, буд. 12-А, офіс 7, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 39169035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія Координатор» (вул. 1 Травня, буд.15-В, м. Чорноморськ, 68004; ідентифікаційний код 37913933) основний борг - 77 800 (сімдесят сім тисяч вісімсот) грн 00 коп, 3 % річних - 995 (дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 45 коп, інфляційні втрати - 10 112 (десять тисяч сто дванадцять) грн 11 коп та судовий збір - 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 93 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія Координатор» витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.11.2022

Суддя Антон ПУКАС