Рішення № 107584628, 22.11.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/463/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю. - довіреність №149/22 від 15.12.2021 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Козир В.К. - довіреність №007-2-0122 від 31.12.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут"

про стягнення 104 268 760,72 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" 104268760,72 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.07.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.08.2022.

27.07.2022р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" надійшов відзив на позовну заяву (а.с.83-92).

01.08.2022р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" надійшла відповідь на відзив (а.с.93-96).

08.08.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.97-103).

Ухвалою суду від 09.08.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 серпня 2022 р.

В судовому засіданні від 23.08.2022 на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд оголосив перерву до 29.09.2022.

Ухвалою від 29.09.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 18.10.2022.

Ухвалою від 18.10.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 22.11.2022р.

В судовому засіданні 22.11.2022р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19 березня 2019 року, за умовами якого в терміни, визначені договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов`язується прийняти його сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Всупереч умовам договору відповідачем не здійснено прийняття передбачених умовами правочину договірних об`ємів газу.

У зв`язку з цим, відповідно до пункту 7.6. договору покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального обсягу газу, що за розрахунком позивача складає 104268760,72 грн.

Позивач вказує, що стягнення штрафу з ТОВ "Житомиргаз Збут" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" не залежить від того факту, що сторони розірвали договір, оскільки зобов`язання є невиконаним .

Відповідач заперечуючи проти позову у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що 30 вересня 2021 року звернувся до позивача з листом №10702-Сл-12331-0921, в якому повідомив про намір дострокового розірвання договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019р. у зв`язку з укладенням 30.09.2021 договору купівлі-продажу природного газу з іншим продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на більш вигідних для відповідача умовах.

На думку відповідача, розірвавши договір, сторони звільнилися від зобов`язань, передбачених договором, тому відповідач не зобов`язаний сплачувати на користь позивача штраф, що передбачений умовами розірваного договору.

Відповідач вказує, що ціни на природний газ з середини 2021 року характеризувалися значним зростанням, що негативно впливало на господарську діяльність та фінансовий стан відповідача, як постачальника природного газу побутовим споживачам.

Вказує, про порушення позивачем порядку вирішення спорів між сторонами, оскільки за приписами п.9.1 договору мала бути застосована процедура переговорів.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується із запереченнями відповідача. Вказав, що згідно п. 7.7. договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019р., припинення дії договору не є підставою для звільнення сторін від відповідальності, а укладення відповідачем договору з іншим постачальником природного газу свідчить про наявність коштів для закупівлі газу у іншого суб`єкта господарювання.

В частині дотримання досудової процедури врегулювання спору стверджує, що відповідачем не було надано відповіді на надіслану йому претензію, що свідчить про відсутність наміру врегулювати спір шляхом проведення переговорів та консультацій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позовної заяви.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19 березня 2019 року між ТОВ "РГК ТРЕЙДІНГ" (ТОВ "ЙЕ Енергія" - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 (а.с.5-9), згідно п.1.1 якого Продавець зобов`язався передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах Договору.

Додатковими угодами №№ 1-32 сторони вносились зміни до договору в частині планових обсягів природного газу, його ціни, зміни назви позивача, а також продовжували дію договору (а.с.11-45).

Додатковою угодою №33 від 23.04.2021р. до договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 сторони дійшли згоди, що договір в частині продажу природного газу діє до 30 квітня 2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 6) (а.с.46-47).

Відповідно до п.1 додаткової угоди №33 від 23.04.2021р., пункт 2.1 розділу 2 договору доповнено абзацом 23, згідно якого сторони дійшли згоди, що в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 173000000 куб.метрів (надалі - Мінімальний договірний обсяг).

Визначили планові обсяги, які в сукупності становлять не менше Мінімального договірного обсягу, а саме тис.куб.м.:

травень 2021 року - 10000 тис. м куб; червень 2021 року - 6000 тис. м куб; липень 2021 року - 5000 тис. м куб; серпень 2021 року - 5000 тис. м куб; вересень 2021 року - 7000 тис. м куб; жовтень 2021 року - 12000 тис. м куб; листопад 2021 року - 20000 тис. м куб; грудень 2021 року - 25000 тис. м куб; січень 2022 року - 30000 тис. м куб; лютий 2022 року - 25000 тис. м куб; березень 2022 року - 18000 тис. м куб; квітень 2022 року - 10000 тис. м куб.

Покупець зобов`язується замовити, прийняти природний газ в обсязі, не менше Мінімального договірного обсягу за цим договором. У разі дострокового припинення сторонами дії даного договору покупець зобов`язаний у будь-якому випадку прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного договору.

Пунктом 4 додаткової угоди №33 від 23.04.2021р. сторони доповнили договір пунктом 7.6. наступного змісту: "У випадку, якщо покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 включно або до дати припинення дії договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. договору, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.

У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини Мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору.

В разі неприйняття покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природною газу до 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії договору, продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, зазначеному в цьому пункті договору."

Пунктом 5 додаткової угоди сторони доповнили договір пунктом 7.7. наступного змісту: "Сторони дійшли згоди, що припинення дії або розірвання цього договору до 30 квітня 2022 року не є підставою для звільнення сторін від відповідальності встановленої розділом 7 цього договору".

28 серпня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №37, відповідно до п.2 якої п. 5.1. Розділу 5 договору доповнено абзацом 5.1.31, згідно якого фактична (остаточна) ціна за 1 куб.м. природного газу з 01 вересня 2021 року по 30 вересня 2021 року (включно) становить 6,3141800 грн., крім того ПДВ 20% - 1,2628360, всього з ПДВ - 7,5770160 грн. (а.с.51).

Згідно актів приймання - передачі природного газу в період з 01 травня 2021 року по 30 вересня 2021 року позивач поставив відповідачу 35388094,840 куб.м. природного газу (а.с.53-63).

30.09.2021 року відповідач звернувся до позивача листом, в якому висловив пропозицію дострокового розірвання договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019 (а.с.64).

01 листопада 2021 року укладено додаткову угоду №38, відповідно до змісту якої сторони дійшли згоди 01 листопада 2021 року достроково припинити дію договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019 (а.с.52).

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що решта умов договору залишаються незмінними і обов`язковими для виконання сторонами.

17.11.2021 року позивач звернувся до відповідача з претензією (а.с.65), в якій зазначив, що упродовж періоду з 01 травня 2021 року по 30 вересня 2021 року включно ТОВ "Житомиргаз Збут" прийняло лише 35388094,840 куб.м. природного газу, тобто менше мінімального договірною обсягу природного газу визначеного абз.23 п.2.1. договору. Неприйнята частина мінімального договірного обсягу природного газу є різницею між мінімальним договірним обсягом та фактично прийнятим обсягом газу та становить 137611905,160 куб. м.

Посилаючись на приписи п.7.6 додаткової угоди №33 від 23.04.2021р., позивач вказав, що у відповідача виник обов`язок сплатити штраф за прийняття природного газу у обсязі, менше мінімального договірною обсягу, і розмір такого штрафу становить 104268760,72 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" 104268760,72 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтями 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019р.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Статтею 689 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Умовами п. 2.1 договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19 березня 2019 року (в редакції додаткової угоди № 33) сторони визначили Мінімальний договірний обсяг природного газу в розмірі 173000000 куб м., який в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та оплатити.

01 листопада 2021 року сторони достроково припинили дію договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019 (а.с.52).

Всупереч домовленості сторін про те, що в разі дострокового припинення сторонами дії даного договору покупець зобов`язаний у будь-якому випадку прийняти і оплатити Мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного договору, відповідачем вказана умова не виконана.

Згідно актів приймання - передачі природного газу в період з 01.05.2021 р. по 30.09.2021 р. відповідач отримав 35388094,840 куб.м. природного газу (а.с.53-63), тобто менше погодженого мінімального договірного обсягу на 137611905,160 куб.м. (173000000 - 35388094,840).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З огляду на вказане, поняття "виконання зобов`язання" не підлягає розширеному тлумаченню і включає в себе лише зобов`язання виконане належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Як вже вказувалося, умовами пункту 7.6. договору, в редакції додаткової угоди №33 від 23.04.2021р., визначено відповідальність відповідача у вигляді штрафу в розмірі 10% договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, яка розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно та ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору.

За порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач нарахував до стягнення з нього 104268760,72 грн. штрафу, що складає 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу ((137611905,160 куб.м. х 7,577016 грн.) / 10%).

Слід вказати, що ч.4статті 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1статті 180 ГК України).

Згідно з ч.ч.2,3, ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовуються штрафні санкції.

В силу приписів ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тому, якщо сторони досягли домовленості та уклали договір, в якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись, що свідчить як про реалізацію сторонами свободи договору, так і недопущення порушення його умов.

Реалізуючи свободу договору сторони вільно, самостійно, на власний розсуд погодили відповідальність покупця у вигляді штрафу за придбання природного газу в обсязі менше мінімального договірного обсягу.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача є законними та відповідають нормам чинного законодавства та умовам договору.

Щодо заперечень відповідача про припинення його зобов`язань в результаті розірвання сторонами договору №ЖТЗ-Н-02-2019-270/4 від 19.03.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Припинення зобов`язання означає, що учасники зобов`язання втратили свої права та обов`язки за зобов`язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов`язку виконувати.

Для припинення зобов`язання необхідне існування певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов`язує припинення зобов`язання.

Тобто, припинення дії самого договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, а також для звільнення від відповідальності за порушення таких зобов`язань.

Згідно з нормами статті 604 ЦК України, зобов`язання припиняється зокрема за домовленістю сторін.

Разом з тим, відповідно до умов пункту 2 додаткової угоди №38 від 01.11.2021р. сторони погодили, що решта умов договору залишаються незмінними та обов`язковими для виконання сторонами. Зокрема, це стосується забезпечення невиконаного під час дії договору зобов`язання щодо прийняття покупцем мінімального договірного обсягу газу та обов`язку покупця сплатити продавцю штрафні санкції у розмірі визначеному умовами договору.

Таким чином у даному випадку відсутні підстави для висновку про те, що усі договірні зобов`язання були припинені за домовленістю сторін, а тому доводи відповідача про зворотне не приймаються судом до уваги.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок штрафу в сумі 104268760,72 грн. (а.с.2), суд встановив, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 104268760,72 грн. штрафу.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 868350,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, Перемоги майдан, буд. 10, код ЄДРПОУ 39577504)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, БЦ "Сенатор, 18 поверх, код ЄДРПОУ 38863790)

- 104268760,72 грн. штрафу;

- 868350,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.11.22

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з повід)