Рішення № 10757999, 03.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р. Справа № 1/46

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання Михалевич А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" м.Київ, бул.Шевченка,18

та його Івано-Франківської філії в особі Цеху телекомунікаційних послуг №7

(м.Калуш) м.Калуш, вул.Л.Українки,19

до відповідача : Науково-виробничого підприємства нових технологій "Інтерфейс"

вул. Бандери,9 м.Калуш, Івано-Франківської області

про стягнення коштів в сумі 2100грн.04коп., в тому числі

1764грн.16коп. основного боргу, 74грн.48коп. пені, 199грн.65коп.

інфляційних втрат та 61грн.75коп. 3% річних. За участі представників:

За участі представників сторін:

Від позивача: Машталер Л.К. -юрисконсульт, (довіреність №13-3-2 від 28.12.09.)          

Від відповідача: не з"явився

встановив: заявлено вимогу про стягнення 2100 грн.04 коп., в тому числі 1764 грн. 16 коп. основного боргу, 74 грн. 48 коп. пені, 199 грн. 65коп. інфляційних втрат, 61 грн. 75 коп. -3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав уточнений розрахунок пені, річних та інфляційних та просить суд стягнути 92грн.66коп. пені., 52грн. 94коп. 3% річних та 157грн.86коп. інфляційних втрат.

          Відповідач в судове засідання не з”явився, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив.          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 09.07.2010року (вих.№13751), від 20.07.2010 року (вих. №14392,14382), яка направлені за адресою: Івано-Франківська область, м.Калуш, вул. Бандери,буд.9, яка вказана в позовній заяві. Так, вказані ухвали повернулися з відміткою "із зазначеною адресою не проживає".

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

          За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

          13.03.2008 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Центру елекрозв"язку №5 м.Калуш та Науково-виробничим підприємством нових технологій "Інтерфейс", було укладено договір №7200533 про надання послуг електрозв"язку. Згідно умов вказаного договору позивач зобов"язувався надавати відповідачу послуги електрозв"язку, а відповідач зобов"язався своєчасно оплачувати надані послуги в строки, передбачені договором.

          Пунктом 3.5 договору та п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачено, що плата за надані послуги вноситься абонентом у 10 денний строк після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

          Позивач належним чином виконав прийняті зобов’язання згідно Договору, однак всупереч умовам договору відповідач не провів оплати за послуги, що надавались, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року на загальну суму 1764 грн. 16 коп., що підтверджується розрахунком дебіторської заборгованості (а.с.12) та рахунками за телекомунікаційні послуги (а.с.14-19).

          Отже, станом на 01.06.10 р. основний борг відповідача складає 1764 грн.16 коп.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Також згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час розгляду справи відповідачем не подано суду доказів оплати суми боргу чи доказів у спростування вимог позивача.

          За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов'язання по оплаті за послуги у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 1764 грн. 16 коп. основного боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Приписами ч.1 ст.548 ЦК України передбачено, що неустойка може встановлюватись законом або договором.

          Пунктом 5.8 договору сторони обумовили, що у разі несплати за надані послуги понад встановлений договором термін (з 21 числа місяця,що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.          

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого уточненого розрахунку (а.с.41,42) відповідачу нараховано 92грн.66коп. пені., 52грн. 94коп. 3% річних та 157грн.86коп. інфляційних втрат.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за Договором №7200533 від 13.03.2008 відповідачем не спростовано та підтверджується матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 92грн.66коп.пені., 52грн. 94коп. 3% річних та 157грн.86коп. інфляційних втрат та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.          

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задовольнити .

          Стягнути з Науково-виробничого підприємства нових технологій "Інтерфейс" юридична адреса:вул.Бандери,9, м.Калуш Івано-Франківської області, (код ЄДРПОУ 20543174) на користь Відкритого акціонерного товариства "Уктелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг №7 (м.Калуш) Івано-Франківської філії ВАТ "Укртелеком", вул.Сахарова, 32, м.Івано-Франківськ, (код 01184835) - 1764(одна тисяча сімсот шістдесят чотири)грн. 34 коп. основного боргу, 92(дев"яносто дві)грн.66коп. пені, 157(сто п"ятдесят сім) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 52 (п"ятдесят дві)грн.94 коп. - 3 % річних, 102(сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 236(двісті тридцять шість)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Соботник

рішення підписане 06.08.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 06.08.10