Рішення № 10757988, 04.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 р. Справа № 19/310-9/78 Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Меркурій Холдинг Групп", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Калуська міська рада, вул. І. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про визнання дійсним договору

За участю представників сторін:

Від відповідача: Бойко Зоряна Романівна - юрист, (довіреність № 26/1-197 від 29.12.2007 року)

Від третьої особи: Глущак Мар'яна Григорівна - спеціаліст I-ї категорії юридичного відділу, (довіреність № 589/2-23/24 від 25.12.2009 року; паспорт серія МЕ № 556387 від 17.11.2004 року)

Від позивача: Ларіонова Оксана Семенівна - представник, (довіреність № 2 від 21.01.2010 року; паспорт серія НЕ № 020204 від 14.03.2002 року)

Заявлено вимогу про визнання дійсним договору № 25-11/01 від 24.12.04 року, який укладено між ЗАТ "Меркурій Холдинг Групп" та ЗАТ "Лукор" в цілому.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно умов договору № 25-11/01 від 24.12.04 року, який укладено між ЗАТ "Меркурій Холдинг Групп" та ЗАТ "Лукор", ЗАТ "Лукор" передав у власність ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" під"їзні залізничні колії та інше майно, перелік якого дано в додатках до договору, однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Із посиланням на приписи ст. 220, 657 ЦК України представник позивача зазначив, що є достатні правові підстави для визнання вказаного договору дійсним, оскільки домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору підтверджується, зокрема, укладеним до договору додатком № 1, що являється актом здавання-приймання майна, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками. Позивач, відповідно, прийняв у власність об"єкти нерухомості, що підтверджується актом здавання-приймання майна, дане майно прийняте на баланс позивача ЗАТ "Меркурій Холдинг Групп".

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.10 року подав суду письмові пояснення по суті спору. Заявлений позов визнав, оскільки укладений між сторонами договір купвлі-продажу № 25-11/01 від 24.12.04 року був виконаний, сторони дійшли всіх істотних умов договору, майно було передано по акту приймання-передачі та оплачено. Представник відповідача також зазначив, що відповідач не ухилявся від нотаріального посвідчення договору, а не мав такої можливості. На момент звернення позивача до ЗАТ "Лукор" про прохання посвідчити договір у останнього зазначеного в договорі майна вже не було на балансі і тому не було можливості надати балансову вартість вказаного майна.

Представник відповідача також зазначив, що вказани й спір є суто господарським, оскільки зачіпає інтереси тільки сторін договору, а Калуська міська рада не має жодного відношення. Земельна ділянка, на якій знаходиться майно, перебуває в оренді у відповідача, орендна плата сплачується відповідно до договору оренди, і тому інтереси Калуської міської ради не порушуються.

Представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Калуської міської ради подав суду письмові пояснення по справі, в позові просив відмовити та зазначив із посиланням на п. 8 постанови Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством, необхідні умови для їх укладення (відсутні згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно зі статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстраці, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Представник третьої особи зазначив, що враховуючи факт відсутності державної реєстрації спірного договору та те, що відповідно до законодавства договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації, то відсутні підстави для визнання договору дійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно умов договору № 25-11/01 від 24.12.04 року, який укладено між ЗАТ "Меркурій Холдинг Групп" та ЗАТ "Лукор", ЗАТ "Лукор" (продавець) передав у власність ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" (покупець) під"їзні залізничні колії та інше майно, перелік якого дано в додатках до цього договору, які є його невід"ємними частинами, а покупець зобов"язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору ( п. 1 Договору).

Предметом спору в даній справі є визнання договору дійсним, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

За своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З додатку № 1 до договору купівлі-продажу вбачається, що предметом договору було як рухоме, так і нерухоме майно, тобто об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Отже, в спірному випадку вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Листом від 14.06.07 року вих. № 46 позивач звернувся до відповідача із пропозицією посвідчити нотаріаально угоду, однак, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, що і стало причиною звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Ч. 2 ст. 220 ЦК надає суду право визнати дійсним нотаріально не посвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона). Таке рішення може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір. Зміст положень ч. 2 дає підстави вважати, що вони не поширюються на випадки ухилення від нотаріального посвідчення договору усіх його сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію. Тобто вказана норма не містить винятків та не ставить у залежність можливість визнання договору в судовому порядку в залежність від виду договору або моменту укладання договору, як зазначає у своїх запереченнях третя особа Калуська міська рада. Крім того, нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна не пройде державну реєстрацію.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що в договорі № 25-11/01 від 24.12.04 року сторони досягли усіх істотних умов, а саме: розділом 1 визначено предмет договору, розділом 2 - ціна, розділом 3 - термін та умови передачі.

Факт виконання сторонами умов договору підтверджується актом здавання-приймання майна, складеного сторонами на виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу. Акт підписаний повноважними сторонами, що не заперечується представниками сторін, та скріплений печатками. Копія акту наявна в матеріалах справи ( акр. справи 15).

Тобто, як видно з поданих у справу доказів сторони в спірному випадку уклали договір купівлі-продажу, визначивши усі істотні умови договору, повністю виконали його умови, що не заперечується сторонами, однак, внаслідок недобросовісних дій відповідача (ухилення від пропозиції позивача посвідчити договір нотаріально) не здійснили нотаріальне посвідчення і така можливість втрачена, оскільки позивач звернувся до відповідача про нотаріальне посвідчення договору через 1, 5 року після його укладення та виконання. З огляду на це, є слушним посилання відповідача про неможливість визначення його балансової вартості, що є необхідним для вчинення нотаріальної дії. Крім того, судом встановлена відсутність підстав для визнання правочину нікчемним (невідповідність умовам законодавства).

Щодо посилань представника третьої особи на те, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яка належить на праві комунальної власності Калуської міської ради та порушує її права, то слід зазначити, що предметом договору купівлі-продажу не було питання користування земельною ділянкою, й, як наслідок відсутнє порушення прав ради як власника земельної ділнки.

Отже, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача. Однак, враховуючи те, що на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.08 року по справі № 19/310 судом видано наказ про примусове виконання рішення № 1296 від 22.02.08 року, який виконаний міським відділом ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження 17.05.08 року, яка знаходиться в матеріалах справи (арк. справи 29), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повторного стягнення сум, пов"язаних із розглядом справи (державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 220, 638, 655, 657 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст.ст. 49, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Закритого акціонерного товариства "Меркурій Холдинг Групп" до відповідача Закритого акціонерного товариства "Лукор" про визнання дійсним договору № 25-11/01 від 24.12.04 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством "Меркурій Холдинг Групп" та Закритим акціонерним товариством "Лукор" в цілому задовольнити.

Визнати дійсним договір № 25-11/01 від 24.12.04 року, який укладено між позивачем Закритим акціонерним товариством "Меркурій Холдинг Групп", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код ЄДРПОУ 31951512) та відповідачем Закритим акціонерним товариством "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306 ( код ЄДРПОУ 31256759) в цілому.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                  рішення виготовлено та підписано 06.08.10 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е. М.

06.08.10 року