Рішення № 10757986, 03.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р. Справа № 3/81

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюку С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Генеза", вул. Чорновола, 103/23, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: приватного підприємства фірма "Спіка", вул. Національної гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення 84 066 грн. 93 коп. заборгованості.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мельничук С.М. - представник, (довіреність № 26 від 29.06.10)

Від відповідача: Дмитренко С.Г - представник, (довіреність № 526/09 від 08.04.09)

встановив:

Приватне підприємство "Генеза" звернулося в суд з позовною заявою до приватного підприємства фірми "Спіки" про стягнення коштів в сумі 84 066 грн. 93 коп., в тому числі: 38 480 грн. 00 коп. основного боргу, 42 797 грн. 29 коп.місячної недоплати у зв"язку із зміною мінімальної заробітної плати, втрат від інфляції та 3 % річних.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору на охоронні послуги № Ю094/07 від 30.11.07р. позивачем надано відповідачу охоронні послуги, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за надані послуги.

                    Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі і , крім того, в уточненні позовних вимог додатково до позовної заяви заявив вимогу про стягнення пені в розмірі 2030,85 грн. Відповідно до ст.22 ГПК України - сторона вправі до прийняття рішення по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, проте законодавством не передбачено в розпочатому провадженні заявляти нові вимоги. Відсутність в прохальній частині позовної заяви вимоги про стягнення пені не дає право позивачеві в подальшому заявляти такі вимоги, оскільки такі дії розцінюються як нові вимоги, можливість здійснення яких законодавством не передбачено.

Обгрунтовуючи позовні вимоги , позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на охоронні послуги № Ю094/07 від 30.11.07р., в частині оплати коштів за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 84 066 грн. 93 коп.

                    Представник відповідача проти позову заперечує частково, зокрема позовні вимоги в частині вимог основного боргу -38480 грн. відповідачем визнаються. Щодо решти вимог, а саме: стягнення з відповідача доплати до тарифу внаслідок зміни мінімальної заробітної плати вимоги позивача не визнаються з тих підстав, що виходячи із умов укладного договору такі доплати могли би мати місце тільки за умови внесення змін у договір в письмовому вигляді. Оскільки таких дій сторонами не було зроблено - на думку відповідача, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

                    Суд рзглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства встановив наступне.

                    30.11.2007 року між Приватним підприємством "Генеза" (Виконавець) та приватним підприємством фірмою "Спіка" (Замовник) укладено договір на охоронні послуги № Ю094/07 (далі Договір), предметом якого є підтримання громадського порядку, охорона території, приміщень та майна, організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) готової продукції і матеріальних цінностей, а також проникнення сторонніх осіб на територію Замовника, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 4, на умовах і в порядку, що передбачено Договором.

                    Відповідно до п. 2.1. Договору за вказані в договорі послуги Замовник проводить оплату в сумі 6000,00 грн., згідно акту прийому виконаних робіт. Підприємство являється платником єдиного податку.

1 червня 2008р. сторони підписали протокол про договірну ціну, який є додатком до договору і відповідно до якого при виконання позивачем умов договору згідно із п.2.1 договірна ціна складає 7320 грн кожного місяця.

                    ПП "Генеза" договірні зобов'язання перед Замовником виконало. Підтвердженням цього є Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ГЕ-0000022 від 11.05.2010 року на суму 2 640 грн.; Акт № ГЕ-0000020 від 30.04.10 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000015 від 30.03.2010 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000007 від 28.02.2010 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000005 від 31.01.2010 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000172 від 31.12.2009 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000171 від 30.11.2009 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000165 від 31.10.2009 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000164 від 30.09.2009 року на суму 7 320,00 грн.; Акт № ГЕ-0000151 від 27.08.2009 року на суму 7 320,00 грн..          

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата проводиться щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 5-ти календарних днів наступного місяця.

                                        З метою досудового врегулювання спору позивачем 30.11.2008 року направлено на адресу відповідача претензію з проханням оплатити заборгованість, яку останнім залишено без розгляду. В судовому засіданні відповідач визнав свою заборгованість перед відповідачем в розмірі 38480 грн. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 38480 грн. не є спірними, але з огляду на відсутність доказів про їх оплату - вони підлягають стягненню з відповідача.

Щодо спору між сторонами про стягнення 42797.92грн. доплати до тарифу на охоронні послуги внаслідок зміни мінімальної заробітної плати суд виходить із такого.

Протоколом про договірну ціну від 1.06.2008р., який є додатком до договору № Ю 094/07 від 30.11.2007р. пункт 2 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої - вартість послуг охорони підлягає обов"язковій зміні /зростання, зменшення/ в випадку зміни індексу інфляції або у випадку зміни мінімальної заробітньої плати.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, законодавства, а за відсутності таких відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 Цивільного кодексу передбачає недопустимість односторонньої відмови від зобов"язання. Таким чином, умова договору про обов"язковість зміни вартості послуг в випадку зміни індексу інфляції та зміни мінімальної заробітної плати є обов"язковою для сторін. Саме даною умовою договору керується позивач, заявляючи вимогу провести доплату в зв"язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати. З огляду на викладені обставини суд не вбачає підстав для визнання таких вимог неправомірними.

Заперечення відповідача з цього приводу, зокрема, щодо того, що п.2.3 договору в редакції протоколу від 1.червня 2008р. передбачено необхідність письмової згоди в вигляді протоколу узгодження ціни - судом до уваги не приймається, оскільки за змістом договірних умов необхідність такого протоколу передбачена в випадку зміни тарифу на послуги, тобто сталої величини або договірної ціни, як про це вказано в протоколі від 1 червня 2008р. До того ж спірний пункт стосується термінів дії договору, з приводу чого в даному процесі спору немає.

Відповідно до ст.43 ГПК України - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"ективному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. /ст.33 ГПК України/. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                    До того ж, відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, враховуючи, що сторони передбачили умовами договору обов"язковість змін в випадку зміни мінімальної заробітної плати - вимога сторони провести відповідну доплату, - оскільки відбулась зміна розміру мінімальної заробітної плати - визнається судом правомірною.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В спірному випадку умовами договору було обумовлено терміни розрахунку /п.2.4 в редакції протоколу/. Ці терміни є пропущеними відповідачем, що доводиться матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги сторони щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних є правомірними.

При цьому суд зауважує, що текст в статті "... на вимогу кредитора..." не означає, що така вимога, заявлена кредитором в суді не може бути задоволена з тих підстав, що вона не заявлялась раніше безпосередньо стороні, оскільки при наявності підстав для задоволення позову щодо основного боргу - відсутні підстави для відмови в стягненні такого боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з огляду на те, що така відмова протирічила би самому тексту норми права.

                    У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

                              Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                              Відповідачем не подано суду доказів належного виконання зобов"язання. Відповідач доводів позивача щодо підстав виникнення спору перед судом не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору на охоронні послуги № Ю 094/07 від 30 листопада 2007р. є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Генеза" до приватного підприємства фірми "Спіки" про стягнення коштів в сумі 82036,08 коп. задовольнити.

Стягнути з ПП "Спіка", вул. Національної гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 77300, (ідентифікаційни код 23926102) на користь приватного підприємства "Генеза", фактична адреса: вул. Чорновола, 103/23, м. Івано-Франківськ, 76000, юридична адреса: вул. Хіміків, 4/10, м. Івано-Франківськ, 76008, (ідентифікаційний код 30609857), 81277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 29 коп. основного боргу, 495 (чотириста дев"яносто п"ять) грн. 87 коп - інфляційних втрат, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 92 коп. - 3 % річних, 820 (вісімсот сорок) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Фрич М. М.

рішення підписано 10.08.10р.