Ухвала суду № 107574705, 30.11.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3938/21

Справа 226/3938/21

Провадження № 1-кп/226/78/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

30 листопада 2022 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

представник потерпілого ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

перекладач ОСОБА_10 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, раніше судимого 13.07.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки, не працюючого, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого та який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною третьою статті 185 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, раніше судимої 23.03.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, 20.09.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 10 днів, 01.11.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць, на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці, заміжньої, дітей не має, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України,

у с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною третьою статті 185 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор обґрунтувала клопотання тим, що ризики, які були підставою для застосування стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились. Інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинувачених і не усунуть ризики вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що всі ризики, наведені прокурором, голослівні та недоведені. Він бажає особисто з`являтися у судові засідання, всіх бачити і зі всіма спілкуватись. Наразі у нього маленькі віконця під час відеозв`язку і він не може добре розгледіти всіх учасників провадження та суд. У нього хвора мати, він повинен їй допомагати. Будинок, в якому він проживав постраждав від обстрілів, дах будинку потребує ремонту. З новин йому відомо, що у Донецькій області багато поліцейських, тому вони можуть забезпечити контроль за його поведінкою. Також встановлені блокпости, що унеможливлює його втечу від суду.

Захисник ОСОБА_6 , також, вважав ризики, наведені прокурором, необґрунтованими. Потерпілий виїхав за межі Донецької області, де він мешкає йому невідомо, інтереси потерпілого представляє захисник ОСОБА_5 вважає наявність ризику переховування в умовах воєнного стану неможливим, оскільки за громадянами посилений контроль, діє комендантська година. Крім того обвинувачений ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, постійне зареєстроване місце проживання.

Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачена ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання їх під вартою із строком дії до 27.02.2022. Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року строк запобіжного заходу продовжено до 21 квітня 2022 року. За повідомленням прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 18 квітня 2022 року, через тимчасове зупинення роботи Димитровського міського суду Донецької області, строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був подовжений до 18 червня 2022 року у порядку, визначеному частиною шостою статті 615 КПК України. У подальшому ухвалами суду від 16 червня, 12 серпня 2022 року, 04 жовтня 2022 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжувався до 14 серпня, 10 жовтня 2022 року і 03 грудня 2022 року відповідно.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Враховуючи ці обставини, наслідки від вчиненого правопорушення у своїй сукупності, свідчать про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які йде мова у клопотанні прокурора і не зменшились на час його розгляду.

Справа судом по суті не розглянута з об`єктивних причин. Доказові матеріали органом досудового розслідування до справи не долучені. Свідки та потерпілі у судовому засіданні не допитані, мешкають в одному населеному пункті з офіційно зареєстрованим місцем проживання та перебуванням на час затримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Враховуючи це, обвинувачені, перебуваючи на волі, будуть мати можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на зазначених осіб, шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, безпідставної відмови від дачі показань і таке інше. Тобто продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики на даній стадії судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження обвинуваченим запобіжного заходу і неможливість застосування до них іншого, більш м`якого, аніж тримання під вартою, заходу. При цьому суд враховує і існуючий суспільний інтерес, який виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою і превалює над принципом поваги до їх свободи.

Доводи сторони захисту про недоведеність прокурором ризиків та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 шляхом застосування до нього домашнього арешту, є непереконливими. І хоча сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, втім у сукупності з іншими обставинами та наявними ризиками таке обвинувачення може спонукати обвинувачених до спроби уникнути покарання шляхом переховування від суду або шляхом незаконного впливу з цією ж метою на ще недопитаних судом свідків і потерпілих. Отже, строк тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід продовжити.

За відсутності до того на цей час правових підстав суд вважає необхідним відмовити захиснику ОСОБА_6 і обвинуваченому ОСОБА_8 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 28 січня 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 28 січня 2023 року включно з утриманням її в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_6 і обвинуваченому ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1