Рішення № 107568783, 25.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 року м. Київ № 640/13770/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням тільки заробітної плати за період з 01.01.1989 по 28.02.1994 та зобов`язати відповідача вчинити такі дії, починаючи з 04.03.2020.

Позивач зазначає, що пенсійним законодавством визначено право позивача самостійно обирати найкращий варіант обчислення пенсії, зокрема, з урахуванням заробітної плати тільки до 01.07.2000, тоді як відповідач протиправно враховує при обчисленні пенсії весь період стажу після 01.07.2000.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що період після 01.07.2000 обов`язково та за будь-яких умов враховується при обчисленні розміру пенсії, тоді як період до 01.07.2000 може також враховуватись для обчислення пенсії за бажанням пенсіонера, але це не означає право позивача обирати для обчислення розміру пенсії тільки період роботи до 01.07.2000.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

04.03.2020 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, у якій просить розрахувати коефіцієнт заробітку для пенсії з урахуванням тільки заробітної плати до 01.07.2000, а саме з 01.01.1989 по 28.02.1994 відповідно до довідки про заробітну плату № 434.

Листом (номер та дату встановити неможливо через погану якість копії) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що підстави для розрахунку пенсії лише із заробітної плати до 01.07.2000 відсутні.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно матеріалів пенсійної справи при обчисленні пенсії була враховано заробітна плата за весь період страхового стажу з 01 липня 2000 року.

Крім того, при призначенні пенсії також враховано заробітна плата за 01.01.1989 по 28.02.1994.

У зв`язку з цим, при призначенні пенсії відповідачем в силу приписів частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було також враховано період з 01.01.1989 по 28.02.1994 як будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року за вибором пенсіонера.

Разом з тим позивач вважає, що подання пенсіонером відомостей про заробітну плату за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року виключають врахування при обчисленні заробітної плати періоду з 01 липня 2000 року.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки законодавець у частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" імперативно встановив, що за будь-яких умов для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

При цьому єдиний виняток із зазначеного правила встановлюється у наступному реченні частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яке передбачає допустимість, за бажанням пенсіонера, врахувати також будь-які 60 місяців страхового стажу до 30 червня 2000 року.

Суд звертає увагу, що у зазначеному реченні присутній прислівник «також», який тлумачиться як «одночасно», «разом із тим», що означає, що разом із заробітною платою після 01 липня 2000 року може бути враховано заробітна плата за будь-які 60 місяців до 01 липня 2000 року, але це аж ніяк не означає, що пенсіонер має право обирати, що при обчисленні пенсії буде враховано період або до 01 липня 2000 року, або після 01 липня 2000 року.

За версією позивача, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати має обраховуватись виключно з урахуванням періоду з 01.01.1989 по 28.02.1994.

Тоді як відповідач, згідно матеріалів пенсійної справи, обчислив індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, врахувавши при цьому як період з 01.01.1989 по 28.02.1994, так і весь період роботи позивача починаючи з 01.07.2000.

Враховуючи, що період з 01.07.2000 є основним при розрахунку пенсії та має застосовуватись за будь-яких умов, а період з 01.01.1989 по 28.02.1994 може додаватись факультативно до основного періоду за бажанням пенсіонера, суд вважає правильним розрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати відповідачем та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов