Рішення № 107568782, 25.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 року м. Київ № 640/3821/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з врахування періодів роботи та заробітної плати, що вказані в довідці ГУ МВС в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та довідці ГУ НП в м. Києві від 01.06.2016 № 1114,

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахування періодів роботи та заробітної плати, що вказані в довідці ГУ МВС в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та довідці ГУ НП в м. Києві від 01.06.2016 № 1114,

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із зарахуванням до трудового стажу періодів його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.09.1985 по 23.12.1991 на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців,

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням до трудового стажу періодів його роботи в районах Крайньої Півночі з 19.09.1985 по 23.12.1991 на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно при обчисленні розміру пенсії не взяв до уваги довідки про доходи Головного управління МВС в м. Києві та Головного управління Національної поліції в м. Києві, зазначаючи, що вони не відповідають приписам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач зазначає, що спірні правовідносини стосуються призначення (перерахунку) пенсії за віком на загальних підставах,, тоді як, хоча він і проходив службу в органах поліції, але права на отримання пенсії за вислугу років згідно із вказаним відповідачем Законом - не має, а тому довідки не мають відповідати положенням згаданого Закону.

Крім того, відповідачем не враховано право позивача на обчислення стажу у кратному розмірі за періоди роботи в районах Крайньої Півночі.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позивачем не було надано первинних документів, які підтверджують суми заробітної плати, зазначені у довідках від 01.06.2018 № 1113, від 01.06.2016 № 1114. При цьому, відповідачем направлено до роботодавців лист стосовно дозволу на проведення перевірки, але отримали відмову у проведенні перевірки.

Також, відповідач стверджує, що пільгових стаж за періоди роботи в районах Крайньої Півночі обчислюється за умови, що працівники укладали строкові трудові договори про роботу в цих районах.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

При обчисленні пенсії пенсійним органом не враховано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Головного управління МВС в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01.06.2016 № 1114.

Листом від 18 січня 2019 року № 11774/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що довідки не відповідають встановленим зразкам, а тому не були враховані під час обчислення пенсії.

Крім того, відповідачем при призначенні пенсії не було враховано період роботи ОСОБА_1 з 19.09.1985 по 23.12.1991 у районах Крайньої Півночі.

Листом від 20.02.2019 № 35174/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що за наданими позивачем документами відсутня інформація про укладення строкових трудових угод, а тому такий період не підлягає пільговому зарахуванню.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній /надалі - Порядок/.

Пунктом 1 зазначеного Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.

Таким чином, у разі коли у періодах стажу пенсіонера наявні періоди проходження військової служби або служби в поліції, але пенсія призначається не за вислугу років за умовами спеціального Закону, а за загальними умовами, що визначені Законом № 1058-ІV, для цілей обчислення пенсії відповідною військовою частиною або іншим органом мають бути сформовані документи про розмір грошового забезпечення саме за умовами Закону № 1058-ІV.

Тобто, у такому випадку військова частина або орган поліції (внутрішніх справ) є не уповноваженим органом, який формує документи для призначення спеціальної пенсії за вислугу років, а є роботодавцем у загальному розумінні, який зобов`язаний сформувати довідку про розмір грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження пенсійного органу, що довідка має відповідати положенням спеціального законодавства, що визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки у спірних правовідносинах довідка відповідає положенням Закону № 1058-ІV, за яким і призначається пенсія позивачу.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що Головним управлінням МВС в м. Києві та Головним управлінням Національної поліції в м. Києві відмовлено пенсійному органу у проведенні перевірки виданих довідок про заробітну плату, оскільки вони прямо суперечать матеріалам пенсійної справи.

Так, у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявні акти позапланової перевірки достовірності документів по заробітну плату, наданих для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.11.2018 № 2527, № 2528, де посадовими особами відповідача зроблено висновки, що довідки Головного управління МВС в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01.06.2016 № 1114 відповідають даним первиннимх документів, які зберігаються належним чином в архіві підприємства в прошитих, пронумерованих книгах.

Отже, позовні вимоги стосовно перерахунку пенсії на підставі довідок Головного управління МВС в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01.06.2016 № 1114 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо періодів роботи позивача в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Згідно пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

З аналізу викладених норм слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані один з документів: трудова книжка, письмовий трудовий договір, довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Отже, з огляду на наведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року у справі № 352/1612/15а, від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 07 листопада 2019 року у справі №341/1327/17.

За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються з записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

У матеріалах пенсійної справи, копія яких надана відповідачем до справи, міститься копія трудової книжки позивача, з якої слідує, що позивач працював у районах Крайньої Півночі 19.09.1985 по 23.12.1991, зокрема у Виробничому об`єднанні "Норильськремонт", Норильському горно-металургійному комбінаті ім. А.П. Завенягіна, а також в Управлінні загальної та дошкільної освіти Адміністрації м. Норильська.

Крім того, у матеріалах пенсійної справи міститься трудовий договір про роботу на підприємствах, що знаходяться у районах Крайньої Півночі, укладений між ОСОБА_1 та директором школи № 35 м. Норильська, який діяв у період з 01.09.1988 по 01.09.1991.

Таким чином, період роботи позивача у районах Крайньої Півночі з 19.09.1985 по 23.12.1991 повністю підтверджено необхідними документами, а тому цей період врахуванню при пільговому обчисленні стажу.

Разом з тим, що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991, то Законами України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено пільг при його обчисленні.

Про пільгове обчислення такого стажу не йдеться в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, Тимчасовій угоді між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова Правління Пенсійного фонду від 07 серпня 1996 року № 10-3).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №352/1612/15а, від 19 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а.

Отже, суд дійшов висновку, що захист порушеного права позивача слід здійснити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 період роботи у районах Крайньої Півночі з 19.09.1985 по 31.12.1990 в пільговому обчисленні, з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні при призначенні пенсії довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01.06.2018 № 1114, а також щодо відмови у обчисленні трудового стажу ОСОБА_1 з урахування кратності пільгового стажу роботи за період з 19.09.1985 по 31.12.1990.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати з 27.03.2018 пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 01.06.2018 № 1113 та Головного управління Національної поліції в м. Києві від 01.06.2018 № 1114, а також із зарахуванням періодів роботи у районах Крайньої Півночі з 19.09.1985 по 31.12.1990 до страхового стажу в пільговому обчисленні, з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяці, з урахуванням вже виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов