Рішення № 10754926, 10.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2010Справа №2-8/656-2010 За позовом – Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону, м. Феодосія в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ

до відповідачів –

1.          ТОВ "Байогрін Фармс", АР Крим, м. Керч

2.          Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України, Ленінський район, смт. Багерове

про визнання недійсним договору.

Суддя С.А. Чумаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – з'явився

Від відповідачів – не з'явилися.

Прокурор – Свіренко Р.О.

Суть спору: Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідачів – ТОВ "Байогрін Фармс" та Військового радгоспу "Азовський" МОУ, просить суд визнати договір № 02/бф-аз від 05 січня 2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території» – недійсним та застосувати до спірних правовідносин правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача ТОВ "Байогрін Фармс" надав суду відзив на позову заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник Військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України надав суду відзив на позов, згідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Крім того, передав суду телеграму з проханням розглянути справу без участі свого представника.

Справа слуханням відкладалася, в судовому засідання оголошувалася перерва в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглянувши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року між Військовим радгоспом «Азовський» МО України (Сторона-1) і ТОВ «Байогрін Фармс» (Сторона-2) укладений Договір №02/бф-аз про спільне утримання нежитлової будівлі і прилеглої території.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що зазначений договір укладено в порушення вимог діючого законодавства, а саме не спрямований на реальне настання правових наслідків, та Договір №02/бф-аз є удаваним, метою якого є приховування іншого правочину – договору оренди майна.

Суд розглянувши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

05 січня 2009 року між Військовим радгоспом «Азовський» МО України (Сторона-1) і ТОВ «Байогрін Фармс» (Сторона-2) укладений Договір №02/бф-аз про спільне утримання нежитлової будівлі і прилеглої території.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року – Сторони по Договору зобов’язуються своїми силами і майном, яке належить Сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення загальної мети по утриманню:

-          автогаража з підсобними приміщеннями, мех. майстерні;

-          ж/б огорожі;

-          прилеглої території.

Загальна площа комплексів об’єктів і споруд 783,90кв.м., загальна площа прилеглої території 5880,00кв.м..

Комплекс об’єктів і споруд розташований за адресою Ленінський район, смт Багерово, та знаходиться на балансі у Військового радгоспу «Азовський» МО України.

Відповідно до п.п. 1.2 Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року сторони домовились, що у разі укладання в майбутньому договору оренди на даний об'єкт або договору купівлі-продажу об'єкта Сторона-2 має першочергове право на укладання вказаних угод.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6 Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року Сторона-1 зобов’язується надати Стороні-2 об'єкт у спільне утримання, не перешкоджати Стороні-2 здійснювати своє право по утриманню комплексу об'єктів та споруд і прилеглої території, надати Стороні-2 право на використання механічних майстерень, сховища та території для зберігання та ремонту сільськогосподарської техніки по виконанню спільних зобов'язань по договору № 001-бф-аз по спільному вирощуванню сільськогосподарських культур, забезпечити нормальну роботу всіх життєво необхідних комунікацій об'єкта (електроенергія, вода, каналізація, тощо), у разі необхідності здійснює підключення об'єкту до відповідних комунікацій, забезпечити охорону будівлі та прилеглої території.

Пунктами 4.5 і 4.6 Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року передбачено, якщо поліпшення по ремонту механічних майстерень, сховища, залізобетонних огороджень можуть бути відокремлені від споруди або об'єкта без його пошкодження, то Сторона-2 має право на їх вилучення у разі розірвання даного Договору. У разі розірвання Договору по взаємній згоді Сторони згоджують документально, відповідно до п. 3.4 Договору, підтверджені понесені кожної із Сторін витрати по утриманню об'єкта та прилеглої території та здійснюють точний взаємний розрахунок з відповідною доплатою однією Стороною іншій Стороні.

Згідно до пункту 7.1. Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року – строк дії договору з 05 січня 2009 року по 05 січня 2015 року.

Згідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, суд вважає, що між сторонами фактично склалися орендні відносини.

Таким чином, Договір №02/бф-аз від 05 січня 2009 року, укладений між Військовим радгоспом «Азовський» МО України і ТОВ «Байогрін Фармс», фактично є договором оренди майна.

Так, статтею 235 Цивільного кодексу України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В пункті 25 Постанови “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9 Пленум Верховного суду України зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Таким чином, до Договору №02/бф-аз від 05 січня 2009 року необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, що регулюють відносини оренди майна.

Відповідно до преамбули Статуту військового радгоспу «Азовський» та п.п. 2.1, 1.1, 3.2, 4.1, 4.2, 4.5, вказаного Статуту, затвердженого заступником Міністра оборони України по тилу 25.05.1994 року та зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією 21.09.1994 року, військовий радгосп «Азовський» заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України (далі за текстом Орган управління майном).

Підприємство створено з метою виробництва сільськогосподарської продукції на планове забезпечення нею військових частин, установ і організацій Збройних Сил України. Підприємство є юридичною особою та здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на Орган управління майном. Підприємство має право за згодою з Органом управління майном здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів, його структурних підрозділів, філіалів, цехів, а також нежилих приміщень) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать. Управління підприємством здійснює його керівник. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на Орган управління майном.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України серії АБ № 056099 військовий радгосп «Азовський» є юридичною особою з організаційно-правовою формою за КОПФГ - державне підприємство.

Таким чином, до правовідносин, які склалися між військовим радгоспом «Азовський» та ТОВ «Байогрін Фармс» на підставі Договору № 02/бф-аз від 05 січня 2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території», слід застосовувати положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у редакції, діючої на момент укладання оскаржуваного Договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 2, 4, 5, 9, 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Одним з об'єктів оренди за цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Із числа орендодавців, перелічених у зазначеному Законі, виступають підприємства щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство. Юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 згаданого Закону. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільний кодекс України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільний кодекс України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Так, предметом спірного Договору є комплекс об’єктів та споруд:

-          автогаража з підсобними приміщеннями, мех. майстерні;

-          ж/б огорожі;

-          прилеглої території.

Загальна площа комплексів об’єктів і споруд 783,90кв.м., загальна площа прилеглої території 5880,00кв.м..

Таким чином, на підставі ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” директор ДП МО України “Азовський” не може бути орендодавцем державного окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, у зв'язку з чим при укладанні спірного Договору було порушено вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Крім того, відповідачі не надали суду доказів наявності згоди органу управління (Управління сільського господарства Міністерства оборони України) на укладання спірного договору, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Частиною 5 статті 203 Цивільний кодекс України передбачено, що правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що спірний Договір немає ознак спільності (сумісності) утримання майна, що є предметом Договору, тобто він вчинений без наміру створити правові наслідки, обумовлені його умовами. В свою чергу, частиною 5 статті 203 Цивільний кодекс України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а недотримання цієї вимоги, як вже було вказано вище, є підставою для визнання правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Отже, спірний договір № 02/бф-аз від 05 січня 2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території» підлягає визнанню недійсним у зв’язку з недотриманням сторонами під час його укладення вимог ч. 2 та ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Також, позивач просить суд застосувати до спірних правовідносин правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки недійсності правочину, а саме у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно до п.5 ст.216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Тим самим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному об’ємі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на відповідача на підставі вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 77, 82-84 ГПК України, суд ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати недійсним Договір № 02/бф-аз від 05 січня 2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території», укладений між Військовим радгоспом «Азовський» МО України і ТОВ «Байогрін Фармс».

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Байогрін Фармс» (м. Керч, вул. Театральна,33) передати Військовому радгоспу «Азовський» Міністерства Оборони України (Ленінський район, смт Багерово, вул. Леніна,12) комплекс об’єктів і споруд розташований за адресою Ленінський район, смт Багерово, який переданий за договором № 02/бф-аз від 05 січня 2009 року «Про спільне утримання нежитлової будівлі та прилеглої території».

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Байогрін Фармс”(98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач –держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 42,50 грн.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Байогрін Фармс”(98300, м. Керч, вул. Театральна 33, ідентифікаційний код 36022212) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Військового радгоспу “Азовський” Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач –держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 42,50 грн.

7.          Стягнути з Військового радгоспу “Азовський” Міністерства оборони України (982027, Ленінський район, с. Багерове, вул. Леніна 12, ідентифікаційний код 08388742) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.          Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.