Рішення № 10753304, 14.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10 Справа № 24/183/10

Суддя

м. Запоріжжя За позовом Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15) в особі Запорізької філії ЗАТ “УМЗ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 170) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Араміс” (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова, 107)

про стягнення суми 1115,93 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача –Вітько С.Г. (дов. № 0299/9 від 01.08.2009р.);

Від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 1115,93 грн. боргу за договорами № 2543304, № 2543313, № 2543188 про надання послуг мобільного зв’язку від 10.11.2005р.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/183/10, судове засідання призначено на 25.05.2010р. Ухвалою суду від 25.05.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.06.2010р.

14.06.2010р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст. ст. 14, 259 526, 530 ЦК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача у судові засідання 25.05.2010р. та 14.06.2010р. за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлені на адресу, вказану в позовній заяві та довідці Головного управління статистики у Запорізькій області від 09.06.2010р.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2005р. між ЗАТ “Український мобільний зв’язок” (позивач у справі) та ТОВ “ВКФ “Араміс” (абонент, відповідач у справі) були укладені договори про надання послуг мобільного зв’язку № 2543304, № 2543313, № 2543188.

Для використання телефонів були надані телефонні номери та лицевий рахунок № 1.11323730, який, відповідно до п. 7.1 Умов користування мережами мобільного зв’язку УМЗ, що є відповідно до п. 1.2 договору невід’ємною частиною договору, надається кожному абоненту один за всіма договорами та за яким провадяться розрахунки за надані послуги за всіма зареєстрованими номерами абонента.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковий період становить один календарний місяць. У випадку неотримання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до п. 2.4.5 договору абонент зобов’язаний          подзвонити в УМЗ для отримання інформації про наступні розрахунки.

Згідно з п. 11 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 15-15 “Порядку сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”, затвердженого Постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р., відповідач зобов’язаний був перераховувати “УМЗ” збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6 %, а з 01.08.2005р. –7,5 % від вартості послуг мобільного зв’язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв’язку.

Крім того, відповідно до п.1.1 Додаткової угоди до договору № 2543304 відповідач уклав додаткову угоду на 730 днів, тобто до 04.08.2008р., та у випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг з ініціативи УМЗ на підставах обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії Додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено. Також відповідно до п. 1.3 Додатково угоди, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або Додаткової угоди до закінчення строку, встановленого п.1.1 даної Додаткової угоди, або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Договору у зв’язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв’язку, відповідач, на підставі ст. 546 ЦК України зобов’язаний сплатити договірну санкцію в розмірі 1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення строку дії Додаткової угоди.

Згідно з розрахунком позивача договірна санкція становить 543,36 грн., яка нарахована за період з 29.03.2008р. по 05.01.2009р.

Як свідчать матеріали справи, у зв’язку з періодичним виникненням заборгованості на лицевому рахунку відповідача надання послуг зв’язку на підставі п. 8.4 Умов та п. 2.1.2 договорів неодноразово зупинялось, кожен раз - до погашення поточної заборгованості, а з 10.12.2007р. на підставі п. 2.4.2 договорів виставлялись рахунки тільки за зберігання телефонних номерів в мережі до 29.03.2008р., тобто до розірвання кожного договору.

У зв’язку з непогашенням заборгованості відповідачу було направлено попередження про розірвання договорів, однак у зв’язку з несплатою рахунків відповідно до п. 5.2 договорів, 29.03.2008р. договори з відповідачем були розірвані.

Оскільки виставлені рахунки з 31.10.2007р. по 30.03.2008р. відповідачем сплачені не були, 10.01.2008р. позивач направив на його адресу претензію з вимогою погасити заборгованість. Проте, претензія була залишена без відповіді та задоволення.

Із матеріалів справи слідує, що сума заборгованості за послуги зв’язку та обслуговування телефону становить 531,85 грн., сума несплачених зборів в ПФУ становить 40,72 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить 1115,93 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів погашення суми 1115,93 грн. боргу. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1115,93 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Араміс” (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова, 107; р/р 26008498501 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 23290271) на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15; 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 170; р/р 26008526 в “Райффайзен банк Аваль”, м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14333937) суму 1115 грн. 93 коп. боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України “15”.07.2010р.

Суддя Т.А. Азізбекян