Рішення № 107531879, 23.11.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/767/22

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахін",

вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; e-mail: shahintrans@yahoo.com;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м`ясний двір",

вул. І. Франка, 1А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021;

предмет спору: про стягнення 116366,56грн

за участю представників сторін:

від позивача: Балаєв Ф.Д. - адвокат, довіреність від 07.09.2022 б/н;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 23.11.2022, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.09.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахін" (надалі - ТОВ "Шахін") подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м`ясний двір" (надалі - ТОВ "Чернігівський м`ясний двір") про стягнення 116366,56грн, з них: 85208,00грн основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №01 від 22.12.2020 (надалі - Договір); 26844,47грн інфляційних втрат за період з 07.01.2021 по 31.08.2022; 4314,09грн трьох відсотків річних за період з 07.01.2021 по 15.09.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати вартості транспортно-експедиційних послуг, наданих на підставі заявки №01 від 30.12.2020 до Договору, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №002073 від 06.01.2021 та акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 06.01.2021.

Ухвалою суду від 17.10.2022, після усунення недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 07.11.2022 об 11:00; сторонам установлено процесуальні строки для подачі заяв по суті спору.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив, правом на подачу відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не скористався, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала суду від 17.10.2022 направлена на адресу державної реєстрації відповідача згідно з відомостями з ЄДРПОУ (виписка з якого наявна в матеріалах справи), а саме: вул. І. Франка, 1А, м. Чернігів, 14021, повернута без вручення адресату відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою: «адресат за вказаною адресою відсутній».

У силу статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі №927/767/22.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

07.11.2022, сторони в судове засідання по розгляду спору по суті не прибули, явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином за адресами їх державної реєстрації згідно з відомостями ЄДРПОУ, про що свідчать наявні матеріали справи.

Судом, відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 23.11.2022 на 12:20; в судове засідання викликано повноважного представника позивача, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

23.11.2022, у судове засідання прибув повноважний представник позивача, участь якого забезпечена в режимі відеоконференції згідно з ухвалою суду від 14.11.2022; відповідач повторно до суду не прибув, повноважного представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Ухвала суду від 07.11.2022 направлена відповідачу в порядку статей 120, 121 ГПК України за адресою його державної реєстрації згідно з відомостями ЄДРПОУ (виписка з якого наявна в матеріалах справи) повернута без вручення адресату відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою: «адресат за вказаною адресою відсутній».

З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений за його юридичною адресою про дату, час та місце слухання справи по суті.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За пунктом 2 частини 3 вказаної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, однак явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, без пояснення причин, відзив на позов в установлений судом строк не надав, беручи до уваги, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, суд вважає, що неприбуття відповідача в судові засідання та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

23.11.2022, судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважного представника позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частини 1 та 2 статті 180 Господарського кодексу України, надалі - ГК України).

За частиною 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною 1 статті 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається в письмовій формі.

Частинами 1, 2 статті 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Аналогічна за змістом норма наведена в статті 316 ГК України.

22.12.2020, між ТОВ «Чернігівський м`ясний двір» (надалі - відповідач, Замовник) та ТОВ «Шахін» (надалі - позивач, Виконавець) укладено договір №01 про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір), умовами якого визначено порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, що надаються Виконавцем Замовнику, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні (п.1.1. Договору).

Сторони в п.1.2. Договору погодили, що кількість і вид вантажу, маршрути вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, сума фрахту обумовлюються разовими заявками (додатками), що є невід`ємною частиною цього Договору, та укладаються додатково перед кожним конкретним перевезенням чи групою перевезень.

Виходячи з умов пунктів 3.2., 3.3., 4.1. та 5.1. Договору, Замовник надає Виконавцю вантажі для їх перевезень по території іноземних держав та по території України за номенклатурою та в об`ємах, узгоджених з Виконавцем додатково. Замовник зобов`язаний організувати завантаження та замитнення автотранспорту Виконавця протягом 48 годин з моменту подачі автотранспорту під завантаження.

Виконавець, у свою чергу, доставляє в збереженні вручений йому Замовником вантаж, в узгоджений пункт призначення і здає його уповноваженій на отримання даного вантажу особі, вказаній в товарно-транспортній накладній, СМR.

Послуги по перевезенню вантажу і транспортно-експедиційні послуги оплачуються Замовником безготівковим переказом вартості послуг на рахунок Виконавця, виходячи з попередньо узгодженої ставки.

За умовами п.5.2. Договору Замовник повинен оплатити Виконавцю за транспортно-експедиційні послуги до розвантаження автомобіля.

Даний договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та діє на невизначений термін, проте в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами договірних зобов`язань (п.9.1. Договору).

На виконання умов Договору №01 від 22.12.2020, сторонами підписано заявку №01, згідно з умовами якої: адреса завантаження - вул. Перемоги, буд. 2А, с. Рудка, Чернігівський район, Чернігівська область; дата завантаження - 30.12.2020; вантаж -ТНВ до 21т (-18С); прикордонний перехід: паром Чорноморськ - Батумі; адреса вивантаження: м. Батумі; дата доставки - 06.01.2021; вартість перевезення - 85208грн, безготівковий розрахунок; державний реєстраційний номер автомобіля - Сканія НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Відповідно до умов, погоджених сторонами в заявці №01 від 30.12.2020 до Договору №01 від 22.12.2020, позивачем на замовлення відповідача здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполученні, автомобілем Сканія НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , товар доставлено вантажоодержувачу в місце розвантаження 06.01.2021, про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №002073.

06.01.2021, сторонами в двосторонньому порядку складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004, за яким позивачем за Договором №01 від 22.12.2020 надано, а відповідачем прийнято послуги з перевезення (за маршрутом: с. Рудка Чернігівська область Україна - м. Батумі Грузія) загальною вартістю 85208грн.

Акт №ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.01.2021 складено за підписом керівників юридичних осіб, що засвідчені печатками Товариств, та не містить будь-яких зауважень.

На оплату вартості наданих послуг позивачем до сплати виставлено рахунок-фактуру від 06.01.2021 №СФ-0000004 на суму 85208грн.

З огляду на те, що вартість отриманих відповідачем послуг за актом №ОУ-0000004 від 06.01.2021 до цього часу не оплачена, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідач наведені обставини не спростовував, відзив на позов у належний строк до суду не надав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд встановив, що між сторонами склались відносини з транспортного експедирування, пов`язані з перевезенням вантажу автотранспортом у міжнародному сполученні, які врегульовано главою 65 ЦК України, главою 32 ГК України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненою 19.05.1956 (набрала чинності для України 17.05.2007), Законом України «Про автомобільний транспорт».

Судом установлено, що на момент вирішення спору по суті, Договір №01 від 22.12.2020 є чинним та діє до повного виконання сторонами договірних зобов`язань (п.9.1.). У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження припинення договірних відносин сторонами в установленому законом порядку.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості послуг з транспортного експедирування, пов`язаних з перевезенням вантажу автотранспортом у міжнародному сполученні; відсотків річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасній оплаті вартості отриманих послуг, обумовлених Договором.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить: факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати обумовлених Договором послуг; наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача відповідальності в порядку частини 2 статті 625 ЦК України.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

На підтвердження факту надання позивачем послуг, обумовлених Договором №01 від 22.12.2020, до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №002073, з відміткою вантажоодержувача про доставку вантажу в пункт призначення 06.01.2021, в якій відображено відомості аналогічні даним заявки №01 від 30.12.2020 до цього Договору.

Також, факт виконання позивачем на замовлення відповідача послуг з транспортного експедирування, обумовлених Договором, загальною вартістю 85208грн, підтверджується двостороннім актом №ОУ0000004 від 06.01.2022, складеним сторонами без жодних зауважень.

За приписами статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Виходячи зі змісту статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Сторони в п.5.2. Договору погодили, що Замовник повинен оплатити Виконавцю за транспортно-експедиційні послуги до розвантаження автомобіля.

З наведеного слідує, що відповідач мав розрахуватись за отримані послуги, вартістю 85208грн, не пізніше 06.01.2021 (дата доставки вантажу вантажоодержувачу).

Відповідач порушив договірні зобов`язання, в установлений строк за отримані послуги не розрахувався.

На момент ухвалення судового рішення, відповідач належних доказів оплати наявного боргу до суду не надав.

Відповідно до статей 610 та 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання за Договором, керуючись наведеною вище нормою, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 26844,47грн інфляційних втрат за період з січня 2021 року по серпень 2022 року та 4314,09грн трьох відсотків річних за період з 07.01.2021 по 15.09.2022.

Суд, установивши факт порушення відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості отриманих послуг, керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України, перевірив розрахунок позивача в частині трьох відсотків річних у період з 07.01.2021 по 15.09.2022 та інфляційних втрат у період з січня 2021 року по серпень 2022 року, дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірний.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

За висновком суду, строк по оплаті вартості отриманих відповідачем послуг з перевезення вантажу автотранспортом у міжнародному сполученні в сумі 85208грн є таким, що настав у день його доставки вантажоодержувачу та розвантаження автотранспорту (06.01.2021), про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №002073 та двосторонній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000004 від 06.01.2021 на суму 85208грн.

Відповідач порушив умови договору, на момент винесення рішення в даній справі за отримані транспортно-експедиційні послуги в повному обсязі не розрахувався, доказів оплати до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості в сумі 85208грн, оплату якої прострочено з 07.01.2021, позивачем правомірно, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, нараховано 26844,47грн інфляційних втрат та 4314,09грн трьох відсотків річних за заявлені періоди.

З урахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481грн судом покладено на відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахін» (вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 32872746) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір» (вул. І. Франка, 1А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021; код ЄДРПОУ 37330774) про стягнення 116366,56грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м`ясний двір» (вул. І. Франка, 1А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14021; код ЄДРПОУ 37330774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахін» (вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 32872746) 85208грн основного боргу, 26844,47грн інфляційних втрат, 4314,09грн трьох відсотків річних та 2481грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 28.11.2022

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко