Рішення № 107531878, 17.11.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1039/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар"

до відповідача: Фермерського господарства "Макишинський сад"

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Максак Т.Л., адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" подано позов до Фермерського господарства "Макишинський сад" про стягнення 799600,75 грн. заборгованості, 102736,00 грн. пені, 93233,36 грн. інфляційних збитків, 46661,59 грн. 3%, за неналежне виконання Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2021, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвала суду від 11.10.2022, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду від 11.10.2022, направлена 25.10.2021 на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві, отримана представником позивача, що підтверджується електронним листом (а.с.41).

Ухвала суду від 11.10.2022, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою "адресат відмовився".

У судове засідання 28.10.2021 прибув уповноважений представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 28.10.2021 не прибув.

Постановленою в судовому засіданні 28.10.2021 ухвалою суду наступне судове засідання з розгляду даної справи призначено на 06.12.2021, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 28.10.2021, яка отримана відповідачем 03.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400052652393.

03.12.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 03.12.2021 про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання через участь в судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді.

03.12.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 03.12.2021 про поновлення строку для подання відзиву на позовну та відповідних доказів, що пропущений з поважних причин, встановивши його до 15.12.2021. В обґрунтування посилається на те, що про розгляд даної справи в суді відповідачу стало відомо лише після отримання ухвали від 28.10.2021. Відмітка поштового відділення про відмову в отриманні ухвали суду від 11.10.2021 є безпідставною. Відповідач ставить під сумнів надані позивачем ксерокопії специфікації №2, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які ніби то підписані сторонами, оскільки з боку відповідача вони не підписувалися. Відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали всіх поданих ним до суду доказів.

03.12.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 03.12.2021 про відкладення розгляду справи не менше, як на три тижні, у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні.

У судове засідання 06.12.2021 прибув уповноважений представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 28.10.2021 не прибув.

Суд повідомив представника позивача про те, що клопотання відповідача про поновлення строків для подання відзиву на позовну заяву буде розглядатись в наступному судовому засіданні.

Представник позивача залишив вирішення клопотань відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

У судовому засіданні 06.12.2021 суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 15.12.2021, у зв`язку з поданими клопотаннями відповідача та доказами знаходження його представника в іншому судовому засіданні та хвороби керівника. Суд зобов`язує позивача надати в наступне судове засідання для огляду оригінали доказів, які підтверджують заборгованість: договір, специфікації, товарно-транспортні накладні.

Ухвалою суду від 06.12.2021 повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи на 15.12.2021 та про зобов`язання позивача надати для огляду оригінали доказів, які підтверджують заборгованість, а саме: договір, специфікації, товарно-транспортні накладні. Зазначено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою.

Ухвала суду від 06.12.2021 отримана відповідачем 09.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400053727583.

14.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні позову - стягнути з позивача на користь відповідача усі понесені ним судові витрати (а.с.81-88).

14.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи (а.с.102-04).

15.12.2021 від позивача надійшли письмові заперечення вих.№1-15/12 від 15.12.2021 на клопотання про поновлення строку для подання відзиву, у якому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів, розглянути справу по суті (а.с.105-108).

15.12.2021 від позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів витребуваних документів (а.с.113-121).

У судове засідання 15.12.2021 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 15.12.2021 зазначив про втрату документів.

Представник відповідача, оглянувши у судовому засіданні надані представником позивача оригінали документів зазначив, що візуально підписи та печатки на документах відрізняються.

Суд у судовому засіданні 15.12.2021 постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 22.12.21 та зобов`язав відповідача надати в наступне судове засідання вільні зразки документів з підписами керівника Фермерського господарства та відбитками печаток станом на березень-квітень 2019 року в кількості 10-15 екземплярів та письмове пояснення щодо розбіжностей у змісті печаток, яка проставлена на клопотанні відповідача та на оригіналах документів, які надані позивачем. Також суд зобов`язав відповідача надати експериментальні зразки підпису керівника Фермерського господарства і відбитки печатки станом на даний час. Зазначив, що питання про поновлення строків та про призначення експертизи буде вирішено на наступному судовому засіданні.

Представник позивача заявив усне клопотання про витребування у відповідача оригіналів податкової декларації з податком на додану вартість за період березень, квітень, травень з усіма додатками, зокрема додатком №5.

Представник відповідача щодо зазначеного клопотання заперечував.

Суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача та зобов`язав відповідача надати в наступне судове засідання вказані податкові накладні з розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту (додаток №5).

Суд постановив протокольну ухвалу, якою долучив до матеріалів справи оригінали: договору поставки №2503/2019 від 25.03.2019, Специфікації № 1 від 25.03.2019 до вказаного Договору, товаро-транспортних накладних від 28.03.2019 та 01.04.2019 та видаткові накладні № 22 від 28.03.2019, № 24 від 01.04.2019.

Суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 22.12.2020.

22.12.2021 від представника відповідача надійшли клопотання про приєднання до матеріалів справи документів (а.с.127-152).

У судове засідання 22.12.2021 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

Представник відповідача уточнив подане раніше клопотання про призначення експертизи та просить суд частково задовольнити клопотання лише в частині призначення почеркознавчої експертизи, щодо підпису нібито від імені керівника Фермерського господарства, зокрема на видатковій накладній на суму 154000 грн., на договорі, на специфікації №1 на видатковій накладній на суму 336000 грн.

Також представник відповідача підтвердила, що печатка з помилкою належить Фермерському господарству "Макишинський сад".

Ухвалою суду від 22.12.2021 поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено питання, перелік яких зазначено у резолютивній частині зазначеної ухвали. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвала суду від 22.12.2021 отримана позивачем 13.01.2022, відповідачем - 04.01.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400053797031, №1400053797042.

28.06.2022 на адресу суду супровідним листом №160/410-416/22-24/24 від 09.06.2022 надійшов Висновок експерта №410-416/22-24 від 09.06.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та акт здачі-приймання висновку експертів за ухвалою судді Господарського суду Чернігівської області Федоренка Ю.В. від 22.12.2021 у господарській справі №927/1039/21, та матеріали справи №927/1039/21.

Ухвалою суду від 04.07.2022 провадження у справі №927/1039/21 поновлено, судове засідання призначено на 14.07.2022. Постановлено учасникам справи: протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали надати письмові пояснення у справі №927/1039/21 з урахуванням Висновку експерта №410-416/22-24 від 09.06.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, одночасно надіславши іншим учасникам справи копії пояснень та доданих до них документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2022 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 14.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому 14.07.2022 ухвала суду від 13.07.2022 була направлена на електронні адреси учасників справи та отримана ними, що підтверджується електронними листами (а.с.192,193).

14.07.2022, через систему «Електронний суд», від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Судове засідання 14.07.2022 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по Чернігівській області, що підтверджується довідкою Господарського суду Чернігівської області (а.с.198).

14.07.2022 о 12:01, засобами електронного зв`язку, від представника позивача надійшло клопотання, підписане ЕЦП, про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 14.07.2022 повідомлено сторін про відкладення судового засідання на 06.09.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому 15.07.2022 ухвала суду від 14.07.2022 була направлена на електронні адреси учасників справи.

У судове засідання 06.09.2022 прибув представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Суд у судовому засіданні 06.09.2022 постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.09.2022, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 06.09.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 07.09.2022 була направлена на електронну адресу позивача.

У судове засідання 20.09.2022 прибув представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Суд у судовому засіданні 20.09.2022 постановив ухвалу про відкладення судового розгляду по суті на 10.10.2022, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 20.09.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому 21.09.2022 ухвала суду від 20.09.2022 була направлена на електронну адресу позивача.

Ухвалою суду від 06.10.2022 задоволено клопотання представника позивача, постановлено засідання, призначене на 10.10.2022, провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвала суду від 06.10.2022 отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.10.2022 №1400054667061.

Ухвала суду від 06.10.2022, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судове засідання 10.10.2022 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по Чернігівській області, що підтверджується довідкою Господарського суду Чернігівської області (а.с.230).

Ухвалою суду від 11.10.2022 повідомлено сторін про відкладення розгляду справи по суті на 07.11.2022.

Ухвала суду від 11.10.2022 отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.10.2022 №1400054713187.

У судове засідання 07.11.2022 прибув представник відповідача, представник позивача не з?явився.

Суд у судовому засіданні 07.11.2022 повідомив про те, що проведення судового засідання з розгляду справи по суті, призначеного на 07.11.2022 планувалося в режимі відеоконференції, проте у зв?язку з технічними проблемами позивача, проведення судового засідання в режимі відеоконференції неможливе.

У судовому засіданні 07.11.2022 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 17.11.2022 та повідомив, що наступне судове засідання проводитиметься в режимі відеоконференції, про що позивача повідомлено ухвалою суду від 07.11.2022, яка була направлена на його електронну адресу.

17.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесених відповідачем витрат на проведення експертизи.

У судове засідання 17.11.2022 прибув представник відповідача, представник позивача не з?явився.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

З`ясовуючи належність повідомлення позивача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом встановлено, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2022, направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження від позивача, у порядку ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Крім цього, позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що представник позивача від імені позивача, неодноразово звертався до суду з клопотаннями та надавав документи у даній справі, а тому суд доходить висновку про обізнаність позивача про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 17.11.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019 в частині оплати поставленого товару за Специфікаціями №1 від 25.03.2019, №2 від 02.05.2019; видатковими накладними №22 від 28.03.2019, №24 від 01.04.2019, №56 від 02.05.2019; товарно-транспортними накладними №28/03 від 28.03.2019, №01/04 від 01.04.2019, №02/05 від 02.05.2019.

Відповідач відзиву на позовну заяву від14.12.2021 щодо позовних вимог заперечує та зазначає, що спірний Договір, на який посилається позивач є неукладеним, оскільки у ньому відсутні належні відомості щодо особи, яка мала його вчиняти від імені позивача та істотні умови, необхідні для укладення договору поставки. Відповідач ставить під сумнів Специфікацію №1 від 25.03.2019 та зазначає про відсутність актів приймання-передачі та рахунків на оплату. Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації головою ФГ "Макишинський сад" не підписувалися, печаткою не скріплювалися. Надані позивачем ксерокопії видаткових накладних не містять посад осіб відповідача, які їх підписували. Докази реєстрації податкових накладних в контролюючому органі відсутні. Відповідач вказує на те, що з позивачем дійсно велися перемовини щодо поставки товару, проте за відсутності домовленості договір не був укладений. Підстави для стягнення пені, інфляційних збитків та процентів річних відсутні.

Відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи в Господарському суді Чернігівської області становить 7000,00 грн. та може бути збільшений в залежності від обставин справи. Докази понесених судових витрат будуть надані до суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Позивач у письмових запереченнях вих.№1-15/12 від 15.12.2021 вважає доводи відповідача про необґрунтованими з огляду на те, що відповідачем, у порушення п.5.6. Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019, не надано доказів повернення постачальнику видаткових накладних за договором. Відповідач мав право на використання податкового кредиту у розмірі сплаченого позивачем ПДВ. Доказів про відмову від використання податкового кредиту, наданого позивачем у травні 2019, відповідачем не надано.

Фактичні обставини справи та нормативно-правове обґрунтування.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Аватар" (постачальник) та Фермерським господарством "Макишинський сад" (покупець) укладено Договір поставки № 2503/2019 (а.с.11-13) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому товар у кількості, асортименті та по ціні вказаній у видаткових накладних та/або Специфікаціях.

Кількість товару, що поставляється, вказується у відповідних видаткових накладних та/або Специфікаціях (п.2.1. Договору).

Згідно з п.3.1., 3.2. Договору ціни на товар встановлюються в гривнях та зазначаються у видаткових накладних та/або Специфікаціях. Сума договору складає суму всіх видаткових накладних та/або актів прийому-передачі товару.

Пунктом 4.1. Договору погоджено, що покупець оплачує постачальнику вартість товару, узгодженого у специфікації згідно виставленого рахунку на умовах і в порядку, зазначеному у специфікації на кожну конкретну поставку. Датою оплати за товар вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Постачальник має право на притримання товару до моменту надходження належних до сплати грошових коштів на його рахунок.

Умови постачання товару зазначені у п.5.1.-5.4. Договору, зокрема, постачальник поставляє покупцю товар на умовах «DDP-склад Покупця», відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торгових термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року).

За приписами п. 5.5., 5.6. Договору постачальник зобов`язаний надати наступні документи в оригіналі на адресу покупця або його представнику при відвантаженні товару: видаткову накладну; специфікацію.

Покупець зобов`язаний підписати та повернути постачальнику підписані видаткові накладні не пізніше 10 календарних днів з дня передачі товару. У випадку не повернення постачальнику видаткових накладних протягом вказаного вище строку, вони вважаються підписаними.

У відповідності до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства України.

За приписами п.9.1. Договору договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

Позивач зазначив, що 25.03.2019 сторонами складена Специфікація № 1 на поставку товару загальною вартістю 463 600,49 грн., в т.ч. ПДВ 20%, а 02.05.2019 - Специфікація №2 на поставку товару загальною вартістю 336 000,26 грн., в т.ч. ПДВ 20% (а.с.14,15).

Пунктами 3.1., 4.1. Специфікації № 1 від 25.03.2019 та Специфікації № 2 від 02.05.2019 передбачено, що покупець зобов?язується провести попередню оплату у розмірі 20% згідно виставленого рахунку, а остаточну суму 80% за отриманий товар до 20.10.2019.

Постачальник поставляє покупцю товар на умовах DDP - склад Покупця, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торгових термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2010 року).

За доводами позивача, ним, як постачальником, було поставлено покупцю (відповідачу) товар за видатковими накладними: №22 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн., №24 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн., №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. (а.с.16-18).

Позивач стверджує, що факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними №28/03 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн., №01/04 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн., №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. (а.с.19-21).

Матеріали справи містять надані позивачем копії податкових накладних від 28.03.2019 №30/, від 01.04.2019, №35/, від 02.05.2019 №72/ (а.с.22-26).

Позивач зазначає, що у зв?язку з неоплатою відповідачем поставленого на підставі видаткових накладних №22 від 28.03.2019, №24 від 01.04.2019, №56 від 02.05.2019 товару, зазначеного у Специфікаціях № 1 від 25.03.2019, № 2 від 02.05.2019, заборгованість відповідача перед позивачем становить 799600,75 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача за даним позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 102736,00 грн. пені, 93233,36 грн. інфляційних збитків, 46661,59 грн. 3%, які обґрунтовані наведеними у позовній заяві розрахунками (а.с. 6-8).

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленого до стягнення боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача 799 600,75 грн. заборгованості за товар, обумовлений у Специфікаціях № 1 від 25.03.2019 на суму 463 600,49 грн., № 2 від 02.05.2019 на суму 336 000,26 грн., поставлений позивачем на підставі видаткових накладних №22 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн., №24 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн., №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортних накладних №28/03 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн., №01/04 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн., №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., складених на підставі Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019.

Відповідач категорично заперечував стосовно факту підписання Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019; Специфікації № 1 від 25.03.2019; видаткових накладних № 22 від 28.03.2019, № 24 від 01.04.2019; товарно-транспортних накладних № 28/03 від 28.03.2019, № 01/04 від 01.04.2019 та отримання ним товару за цими документами, вважає їх підробленими, що потребувало встановлення факту їх підписання головою ФГ "Макишинський сад" Довгань С.А. або іншою особою.

З огляду на характер спору та предмет доказування у справі, з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення відносно доводів позивача, викладених у позові, у межах справи №927/1039/21 судом було призначено судову почеркознавчу експертизу документів, а саме: Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019, специфікації № 1 від 25.03.2019, видаткових накладних № 22 від 28.03.2019 та № 24 від 01.04.2019, товарно-транспортних накладних №28/03 від 28.03.2019 та №01/04 від 01.04.2019.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання: -чи виконано підпис у графі "покупець ФГ "Макишинський сад" договору поставки №2503/2019 від 25.03.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем, чи іншою особою? -чи виконано підпис у графі "від покупця" специфікації №1 від 25.03.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем, чи іншою особою? -чи виконано підпис у графі "отримав" видаткової накладної №22 від 28.03.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем, чи іншою особою? -чи виконано підпис у графі "отримав" видаткової накладної №24 від 01.04.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем, чи іншою особою? -чи виконано підпис у графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) товарно-транспортної накладної №28/03 від 28.03.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем, чи іншою особою? -чи виконано підпис у графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) товарно-транспортної накладної №01/04 від 01.04.2019 Довгань Сергієм Анатолійовичем , чи іншою особою?

На виконання вимог суду та з метою ідентифікації виконавця підпису відповідачем надано експериментальні зразки підпису голови ФГ "Макишинський сад" Довганя С.А. та печатки Фермерського господарства станом на 17.12.2021 (а.с. 133-135); оригінали документів, в яких містяться вільні зразки підписів голови ФГ "Макишинський сад" Довганя С.А. (а.с. 136-146).

Висновком експертів №410-416/22-24 від 09.06.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №927/1039/21, за підписами судових експертів Олександра Гуменського та Юлії Мекшун встановлено, що підписи, які містяться в досліджуваних документах, а саме: у графі "покупець ФГ "Макишинський сад" договору поставки №2503/2019 від 25.03.2019; у графі "від покупця" специфікації №1 від 25.03.2019; у графі "отримав" видаткової накладної №22 від 28.03.2019; у графі "отримав" видаткової накладної №24 від 01.04.2019; у графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) товарно-транспортної накладної №28/03 від 28.03.2019; у графі "прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) товарно-транспортної накладної №01/04 від 01.04.2019 виконані самим Довганем Сергієм Анатолійовичем (а.с.170-176).

Таким чином, проаналізувавши висновок експертів №410-416/22-24 від 09.06.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №927/1039/21, за підписами судових експертів Олександра Гуменського та Юлії Мекшун, суд доходить висновку про доведеність факту підпису особисто директором Фермерського господарства "Макишинський сад" Довганем Сергієм Анатолійовичем на Договорі поставки №2503/2019 від 25.03.2019; Специфікації №1 від 25.03.2019; видаткових накладних №22 від 28.03.2019 та №24 від 01.04.2019; товарно-транспортних накладних №28/03 від 28.03.2019 та №01/04 від 01.04.2019.

Виходячи з приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами п.2.5. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплено печаткою.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Стаття 187 Податкового кодексу України визначає дату виникнення податкових зобов`язань.

Пунктом 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац 1 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України).

Як слідує із матеріалів справи, позивачем були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.03.2019 №30/ на суму 154 000,26 грн. та від 01.01.2019 №35/ на суму 309 600,23 грн.

Згідно з абзацом 2 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідачем не надано суду доказів скасування проведення в податковому обліку господарської операції за податковими накладними від 28.03.2019 №30/ на суму 154 000,26 грн. та від 01.01.2019 №35/ на суму 309 600,23 грн., у відповідності до приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, суд доходить висновку, що зазначені у зареєстрованих позивачем в ЄРПН податковій накладній від 28.03.2019 №30/ на суму 154 000,26 грн. сума податку на додану вартість (25666,71 грн.) та у податковій накладній від 01.01.2019 №35/ на суму 309600,23 грн. сума податку на додану вартість (51600,04 грн.), додатково підтверджують факт здійснення господарської операції.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 зазначив, що відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Таким чином, відсутність у спірних видаткових накладних №22 від 28.03.2019 та №24 від 01.04.2019 назви посади особи, яка отримала товар за цими накладними, за наявності її підпису у цих накладних, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних №22 від 28.03.2019 та №24 від 01.04.2019 є свідченням участі Фермерського господарства "Макишинський сад", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини, встановлені висновком експертів №410-416/22-24 від 09.06.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі №927/1039/21, суд доходить висновку про підтвердження факту отримання товару відповідачем по Специфікації №1 від 25.03.2019; видаткових накладних №22 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн. та №24 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн.; товарно-транспортних накладних №28/03 від 28.03.2019 та №01/04 від 01.04.2019, всього на загальну суму 463 600,49 грн.

Оскільки вищезазначена заборгованість у сумі 463 600,49 грн., в порядку встановленому Договором та Специфікацією №1 не сплачена, а отже позовні вимоги в частині стягнення 463 600,49 грн. підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на відсутність актів приймання-передачі товару та рахунків на оплату суд зазначає таке.

Судом встановлено, що матеріали справи дійсно не містять актів приймання-передачі товару та доказів виставлення покупцю рахунків на оплату.

Проте, зазначення в п. 4.1. Договору, що «покупець оплачує постачальнику вартість товару, узгодженого у специфікації згідно виставленого рахунку на умовах і в порядку, зазначеному у специфікації на кожну конкретну поставку» та в п.3.1. Специфікації №1, що «покупець зобов?язується провести оплату згідно виставленого рахунку», а також відсутність доказів надання рахунків відповідачу, не змінює обов`язок і строк виконання такого грошового зобов`язання.

Разом з тим, судом враховано, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів ст. 212 ЦКУ та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦКУ, а значить не звільняє від обов`язку оплатити надану послугу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Відсутність в матеріалах справи Актів приймання-передачі товару до спірного Договору не свідчить про не отримання товару, обумовленого у Специфікації №1 від 25.03.2019 по видаткових накладних №22 від 28.03.2019 на суму 154000,26 грн. та №24 від 01.04.2019 на суму 309600,23 грн.; товарно-транспортних накладних №28/03 від 28.03.2019 та №01/04 від 01.04.2019, оскільки отримання товару відповідачем по вищезазначених документах на суму 463 600,49 грн. встановлено судом і вказані обставини відповідачем належними доказами не спростовані.

Щодо стягнення заборгованості за товар, обумовлений у Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., поставлений позивачем на підставі видаткової накладної №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., складених на підставі Договору поставки № 2503/2019 від 25.03.2019 суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні з даним позовом до суду, на підтвердження заявлених позовних вимог про поставку товару, у додатку до позовної заяви надано копії: Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. (на якій у реквізитах «від покупця» зазначено голова Довгань С.А. та міститься підпис, скріплений печаткою); видаткової накладної №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. (на яких у графі «отримав» міститься підпис без зазначення прізвища, ініціалів та посади особи, яка його здійснила) (а.с.15, 18, 21).

Відповідно до ч.2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Ухвалою суду від 06.12.2021 суд зобов`язав позивача надати для огляду оригінали доказів, які підтверджують заборгованість, а саме: договір, специфікації, товарно-транспортні накладні.

Позивачем не надано суду оригінали Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., видаткової накладної №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., хоча у позовній заяві позивачем підтверджено, що всі оригінали письмових доказів, що були додані до позовної заяви, знаходяться у позивача. У судовому засіданні 15.12.2021 представник позивача на запитання суду відповів, що дані документи були втрачені (протокол судового засідання від 15.12.2021).

Надані відповідачем два екземпляри оригіналів Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. до Договору №2503/2019 від 25.03.2019 не містять ні підпису, ні печатки покупця (а.с.71,72).

Судова почеркознавча експертиза документів: Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн.; видаткової накладної №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. з метою ідентифікації виконавця підпису у графі "від покупця" та графі "отримав" не проводилась, у зв?язку з відсутністю їх оригіналів.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду оригінали Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., видаткової накладної №56 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн. та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., доказів про їх втрату, відповідач заперечує їх підписання та отримання товару за цими документами, а тому в силу ч.6 ст. 91 ГПК України, надані позивачем копії Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., видаткової накладної №56 від 02.05.2019 та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019 судом до уваги не приймаються на підтвердження здійснення поставки постачальником товару.

За таких обставин позивачем не доведено факту здійснення поставки товару на суму 336000,26 грн відповідно до Специфікації №2 від 02.05.2019, видаткової накладної №56 від 02.05.2019 та товарно-транспортної накладної №02/05 від 02.05.2019.

Надана позивачем копія Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану варість «Розшифровка податкових зобов?язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2019 року (а.с.109-112) не може бути належним доказом здійснення поставки товару по Специфікації №2 від 02.05.2019 на суму 336000,26 грн., видатковій накладній №56 від 02.05.2019 та товарно-транспортній накладній №02/05 від 02.05.2019, оскільки зазначений документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не підтверджує факт здійснення господарської операції, а є лише додатковим доказом у випадку належного підтвердження факту поставки.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 336000,26 грн. боргу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача про те, що Договір поставки № 2503/2019 від 25.03.2019 є неукладеним оскільки у ньому відсутні належні відомості щодо особи, яка мала його вчиняти від імені позивача та істотні умови, необхідні для укладення договору поставки, спростовуються матеріалами справи. Крім того, суд зазначає, що вимога про визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначених Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України. Вимога про визнання договору неукладеним є встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог

Твердження відповідача про те, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та специфікації не скріплювалися печаткою ФГ "Макишинський сад" є безпідставними, оскільки в силу приписів ч.1-3 ст. 581 Господарського кодексу України відбиток печатки відповідача не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа і його відсутність не створює будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за порушення термінів оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, щодо якої порушено зазначені терміни, за кожен день прострочення протягом строку прострочення, але не довше 180 календарних днів із дня прострочення зобов`язання.

Оплата неустойки та штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим Договором. Умови відповідальності за неналежне виконання обов`язків згідно цього Договору можуть змінювати и зазначатися у Специфікації. Положення Специфікації мають переважне значення перед умовами Договору (п. 6.4., 6.5. Договору).

Згідно з п. 3.1. Специфікації № 1 від 25.03.2019 покупець зобов?язується провести попередню оплату у розмірі 20% згідно виставленого рахунку, а остаточну суму 80% за отриманий товар до 20.10.2019.

Враховуючи умови п.3.1. Специфікації №1 від 25.03.2019 та п. 6.2. Договору, нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання по сплаті поставленого товару по Специфікації №1 на суму 463 600,49 грн. починається з 21.10.2019 та за перерахунком суду закінчується 17.04.2020, і розмір пені за вказаний період складає 58 569,83 грн.

Вимоги позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання по сплаті поставленого товару по Специфікації №2 на суму 336000,26 грн. задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність позивачем факту поставки товару за Специфікацією №2.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

З урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 463 600,49 грн. боргу за товар, поставлений по Специфікації №1, стягненню з відповідача підлягає 27053,95 грн. 3% річних та 59 240,49 грн. інфляційних збитків, нарахованих на суму 463 600,49 грн. боргу за період прострочки з 21.10.2019 по 30.09.2021.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за прострочення виконання зобов`язання по сплаті поставленого товару по Специфікації №2 на суму 336000,26 грн. задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність позивачем факту поставки товару за Специфікацією №2.

За приписами ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст.2,13 ГПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 463 600,49 грн. боргу, 58 569,83 грн. пені, 59 240,49 грн. інфляційних та 27 053,95 грн. 3% річних. В решті позову - відмовити.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 9 126,97 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та витрати, пов?язані з проведенням експертизи.

Представником відповідача надано клопотання від 17.11.2022 про залучення до матеріалів справи понесених відповідачем витрат на проведення експертизі у справі - платіжне доручення №264 від 25.05.2022 на суму 6606,95 грн.

Згідно з ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки судова почеркознавча експертиза призначалась за клопотанням відповідача, а також враховуючи, що даний спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, тому витрати пов?язані з проведенням експертизи у розмірі 6606,95 грн. покладаються на відповідача.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву від 14.12.2021 відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи в Господарському суді Чернігівської області становить 7000,00 грн. та може бути збільшений в залежності від обставин справи. Докази понесених судових витрат будуть надані до суду в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з ч.1-4 до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1,30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.11.2021 серія СВ №1022352, Договір про надання правової допомоги від 24.11.2021, рахунок-фактуру від 24.11.2021 на суму 7000,00 грн., платіжне доручення №992 від 24.11.2021 на суму 7000,00 грн. (призначення платежу: за надання правової допомоги зг Договору про надання правової допомоги від 24.11.2021 по рах від 24.11.2021) (а.с.57, 58, 97,98).

Відповідно до п. 2.1., 3.1. Договору про надання правової допомоги від 24.11.2021, укладеному між адвокатом Максак Тетяною Леонідівною та Фермерським господарством «Макишинський сад», за цим Договором адвокат зобов?язується представляти інтереси клієнта в Господарському суді Чернігівської області при розгляді справи №927/1039/21.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов?язань.

Згідно з п.3.3. Договору про надання правової допомоги від 24.11.2021 вартість послуг за цим Договором становить 7000,00 грн.

Адвокатом Максак Тетяною Леонідівною було підготовлено та подано до суду відзив на позовну заяву від 14.12.2021, а також під час розгляду даної справи заявлялись клопотання від 25.11.2021, 03.12.2021, 22.12.2021, 12.07.2022, 13.07.2022. Крім того, адвокат Максак Тетяна Леонідівна прийняла участь в судових засіданнях 15.12.2021, 22.12.2021, 06.09.2022, 20.09.2022, 07.11.2022, 17.11.2022, що підтверджується протоколами судових засідань, наявних в матеріалах справи.

Адвокатом Максак Тетяною Леонідівною виставлено Фермерському господарству «Макишинський сад» рахунок-фактуру від 24.11.2021 на суму 7000,00 грн. за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 24.11.2021.

Відповідно до платіжного доручення №992 від 24.11.2021 на суму 7000,00 грн. відповідачем було здійснено оплату у розмірі 7000,00 грн., призначення платежу: за надання правової допомоги зг Договору про надання правової допомоги від 24.11.2021 по рах від 24.11.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем, згідно з вимогами 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому адвокатом Максак Тетяною Леонідівною правничої допомоги у справі №927/1039/21 та сплату адвокату Максак Т.Л. 7000,00 грн. вартості правничої допомоги адвоката.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у даній справі задоволено частково, а тому з урахуванням приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2913,33 грн. з розрахунку: 433 766,94 грн. (грошова оцінка позовних вимог у задоволенні яких відмовлено)* 7 000,00 (понесені відповідачем витрати на послуги адвоката)/1 042 231,70 грн. (ціна позову).

Керуючись ст. 129, 236-239, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з Фермерського господарства «Макишинський сад», вул. Нова, 1, с. Макишин Городнянського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34370846, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Аватар», вул. Казимира Малевича, 84, м. Київ, код ЄДРПОУ 37033728, 463 600,49 грн боргу, 58 569,83 грн пені, 59 240,49 грн інфляційних, 27 053,95 грн 3% річних, 9 126,97 грн судового збору, 2 913,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.11.2022.

Суддя Ю.В. Федоренко