Рішення № 10752962, 03.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" серпня 2010 р.Справа № 17/488

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Колодяжна О.М. - дов. № 191 від 16.04.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Олевський хлібзавод" (смт.Олевськ Житомирської області)

до Кишинського сільського споживчого товариства (с.Кишин Олевського району Житомирської області)

про стягнення 12908,08грн. заборгованості та 3609,42грн. пені.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 16517,50грн., з яких: 12908,08грн. заборгованості, 3609,42грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договорами: №29 від 09.01.2009р. та №15 від 29.12.2006р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлені договорами строки.

В судовому засіданні 03.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.08.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Відкритим акціонерним товариством "Олевський хлібзавод" - постачальник (позивач у справі) та Кишинським сільським споживчим товариством - покупець (відповідач у справі) договорами: №29 від 09.01.2009р. та №15 від 29.12.2006р. (а.с. 6,12 том 1), позивач поставив відповідачу товар (хлібобулочні та кондитерські вироби), що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с. 13-36, 54-103, 111-150 том 1, а.с. 1-63 том 2), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 4.3 договору №15 від 29.12.2006р., відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби на протязі 5 банківських днів шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

В пункті 4.3 договору №29 від 09.01.2009р., відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби на протязі 3 банківських днів шляхом перерахуванням коштів на рахунок позивача, після отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 12908,08грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.п. 5.1 вищезазначених договорів, у випадку неоплати або несвоєчасної оплати за отриману продукцію згідно п. 4.3 договору за кожен день прострочки платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від суми неоплаченої продукції.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 01.01.2009р. по 20.04.2010р. в сумі 3609,42грн.

Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок пені (а.с. 8, 51-53 том 1) за період з 01.01.2009р. по 20.04.2010р. застосувавши подвійну облікову ставку НБУ за період з 01.01.2009р. по 31.05.2009р. в розмірі 24%, за період з 01.06.2009р. по 20.04.2010р. - 22%.

Відповідно до п. 1 Постанови Національного банку України від 21.04.2008р. №107, Правлінням Національного банку України було установлено з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12% річних.

Згідно п. 1 Листа Національного банку України від 16.02.2009 №14-011/778-2395, облікову ставку залишено без змін - у розмірі 12% річних.

Відповідно до п.1 Постанови Національного банку України від 12.06.2009р. за №343, Правлінням Національного банку України було установлено з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних.

Згідно п. 1 Постанови Національного банку України від 10.08.2009р. за №468, Правлінням Національного банку України було установлено з 12 серпня 2009 року облікову ставку в розмірі 10,25% річних.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 01.01.2009р. по 20.04.2010р.:

- за період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р. (6336,05 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 31 (кількість прострочених днів)) = 129,15грн.;

- за період з 01.02.2009р. по 28.02.2009р. (11682,32 х 24% : 365 х 28) = 215,08грн.;

- за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. (12346,04 х 24% : 365 х 31) = 251,66грн.;

- за період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. (6370,47 х 24% : 365 х 30) = 125,66грн.;

- за період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. (10262,13 х 24% : 365 х 31) = 209,18грн.;

- за період з 01.06.2009р. по 14.06.2009р. (11293,32 х 24% : 365 х 14) = 103,96грн.;

- за період з 15.06.2009р. по 30.06.2009р. (11293,32 х 22% : 365 х 16) = 108,91грн.;

- за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. (14196,56 х 22% : 365 х 31) = 265,26грн.;

- за період з 01.08.2009р. по 11.08.2009р. (14111,91 х 22% : 365 х 11) = 93,56грн.;

- за період з 12.08.2009р. по 31.08.2009р. (14111,91 х 20,5% : 365 х 20) = 158,52грн.;

- за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. (13734,40 х 20,5% : 365 х 30) = 231,42грн.;

- за період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. (16908,08 х 20,5% : 365 х 31) = 294,39грн.;

- за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009р. (13908,08 х 20,5% : 365 х 30) = 234,34грн.;

- за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. (13408,08 х 20,5% : 365 х 31) = 233,45грн.;

- за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. (12908,08 х 20,5% : 365 х 31) = 224,74грн.;

- за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. (12908,08 х 20,5% : 365 х 28) = 202,99грн.;

- за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. (12908,08 х 20,5% : 365 х 31) = 224,74грн.;

- за період з 01.04.2010р. по 20.04.2010р. (12908,08 х 20,5% : 365 х 20) = 144,99грн.

Таким чином, загальна сума пені за період з 01.01.2009р. по 20.04.2010р. складає 3452,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 16360,08грн., з яких: 12908,08грн. заборгованості, 3452,00грн. пені. В частині стягнення 157,42грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кишинського сільського споживчого товариства, 11040, Житомирська область, Олевський район, с.Кишин, вул. Леніна, 69, ідентифікаційний код 13574180 на користь Відкритого акціонерного товариства "Олевський хлібзавод", 11000, Житомирська область, смт.Олевськ, вул. Кооперативна, 13, ідентифікаційний код 00375964 - 12908,08грн. заборгованості, 3452,00грн. пені, 163,60грн. витрат по сплаті державного мита, 233,75грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 157,42грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.