Рішення № 10752776, 19.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2010 р. Справа № 12/192

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (м.Київ)

до Комунального підприємства "Аптека №200" (м. Житомир)

про стягнення 26 661, 63 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 26661,63 грн. з яких: 22984,59 грн. - основний борг, 3447,68 грн. - штраф, 83,94 грн. - 3% річних, 145,42 грн.- інфляційні.

Відповідно до поданої в судовому засіданні 06.04.10р. заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 74), відповідачем, станом на 01.04.10р., частково погашено основну заборгованість на суму 2537,53 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача 20447,06 грн. основного боргу, 3447,68 грн. штрафу, 83,94 грн. 3% річних та 145,42 грн. інфляційних.

Згідно поданої у відповідності до ст. 22 ГПК України заяви про уточнення позовних вимог, яка 19.04.10р. надійшла на адресу господарського суду (а.с. 94-95), позивач пояснив, що при підготовці позову, позивачем помилково не було враховано здійснену відповідачем 28.01.10р. проплату в сумі 200,00 грн., тому розмір основного боргу відповідача на вказану дату становив 22784,59 грн., а не 22984,59 грн., як зазначено у позовній заяві.

Вказав, що враховуючи часткове погашення боргу, про яке йшлося в заяві від 06.04.10р., станом на 19.04.10р. стягненню з відповідача підлягає 20447,06 грн. основного боргу, 3417,68 грн. штрафу, 143,62 грн. інфляційних, 83,02 грн. річних.

Заяву від 19.04.10р. суд розцінив як заяву про зменшення позовних вимог та прийняв до розгляду.

Спір вирішується в межах зменшених позовних вимог.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили.

Позивач у заяві від 19.04.10р. (а.с.94-95) попередив про те, що його представник у даному судовому засіданні буде відсутній, відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Враховуючи зазначене, а також ту обставину, що про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, суд вважає, що відсутність представника останнього не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Врахувавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (позивач у справі) та Комунальним підприємством "Аптека №200" (відповідач у справі) договору купівлі-продажу від 01.01.2009р. № 939 (надалі-Договір (а.с.14-20)), позивач поставив відповідачу товар на суму 23042,96 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 24-70).

Відповідно до п.6.1 Договору, сторони погодили, що оплата покупцем (відповідачем) товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем (відповідачем) при поданні Заявки.

Згідно п.6.2 Договору, при здійсненні покупцем (відповідачем) оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь продавця (позивача), визначається продавцем (позивачем) у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Пунктом 12.5 Договору передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим Договором, він повинен сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначив позивач та вбачається з вищевказаних накладних, відповідач не провів розрахунки у зазначений в останніх строк, тому 17.12.09р. на адресу КП "Аптека №200" було направлено вимогу про сплату боргу (а.с.20-21).

Відповіді на вказану вимогу на адресу позивача не надійшло, повного погашення боргу не відбулося.

За даними позивача, станом на 28.01.10р., заборгованість відповідача за поставлений товар становила 22784,59 грн. (а.с.94,76,89).

Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання по оплаті належним чином не виконав, на підставі п.12.5 Договору та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з КП "Аптека №200" за період з 04.12.09р. по 28.01.10р. 83,02 грн. 3% річних, 143,62 грн. інфляційних та 3417,68 грн. штрафу (а.с. 96-98).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів врегулювання спору не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Так, згідно матеріалів справи, спір між сторонами виник у процесі договірних відносин поставки.

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що відповідач ні в обумовлені договором терміни, ні після отримання товару, розрахунки за нього в повному обсязі не здійснив, останній правомірно заявив позов.

При цьому слід зазначити, що згідно наданих до справи документів, заборгованість відповідача, на день звернення позивача до суду, становила 20647,06грн., а на день вирішення спору - 20447,06грн., оскільки 22.02.10р. відповідачем було здійснено часткове погашення боргу на суму 200,00 грн.

Враховуючи, що кошти в сумі 200,00 грн. було перераховано відповідачем після звернення позивача до суду, в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум інфляційних трьох відсотків річних та штрафу, їх нараховано до стягнення правомірно, розрахунки обгрунтовані та вірні.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 24091,38грн., з яких 20447,06грн. основного боргу, 143,62грн. інфляційних, 83,02грн. річних, 3417,68грн. штрафу.

В частині стягнення 200,00 грн. основного боргу, провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,49,69, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека №200", 10005, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Черняховського, буд. 102, ідентифікаційний код 01976938

на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 21642228

- 20447,06 грн. основної заборгованості;

- 3417,68 грн. штрафу;

- 143,62 грн. інфляційних;

- 83,02 грн. річних;

- 242,91 грн. витрат по сплаті держмита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 200,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 27 квітня 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам