Рішення № 10752726, 13.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" квітня 2010 р. Справа № 15/168

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Шевчук-Сингаївська І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Довгань О.М. - представник за довіреністю від 17.02.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 38 048,98 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з відповідача 38048,98грн., із яких 28100,00грн. основного боргу, 5190,01грн. пені, 3722,06грн. інфляційних нарахувань та 1036,91грн. - 3% річних.

08.04.2010р. від позивача надійшли письмові уточнення до позовної заяви від 06.04.2010р., відповідно до яких, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 37453,59грн., із яких 28100,00грн. основного боргу, 4855,22грн. пені, 3465,32грн. інфляційних нарахувань та 1033,12грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням письмових уточнень від 06.04.2010р. підтримав у повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду за 26.03.2010р. (а.с.38).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Західукрвибухпром" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (відповідач у справі) було укладено договір генерального підряду № 7-р (а.с. 13-15).

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із п. 1.1. договору № 7-р, виконавець (позивач) зобов'язався виконати власними силами або із залученням субпідрядників, наступні роботи: подрібнення негабаритних шматків гірничої породи, які знаходяться у кар'єрі с.Райки, Бердичівського району, Житомирської області, а замовник (відповідач) - прийняти та оплатити їх. Орієнтований об'єм 10000 (десять тисяч) метрів кубічних.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору № 7-р від 11.02.2009р. сторони погодили, що вартість виконаних робіт згідно п. 1.1 договору визначається фактичним об'ємом виконаних робіт з розрахунку 17,00грн. (сімнадцять грн. 00коп.) з урахуванням ПДВ за один кубічний метр подрібнення негабариту гірничої породи. Орієнтована вартість даного договору становить: 170000,00 (сто сімдесят тисяч гривень 00 коп. з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п. 3.1 договору № 7-р, об'єми та вартість робіт, виконаних виконавцем, фіксуються і підтверджуються спеціалістами замовника та оформлюються актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін по закінченню тижня (щотижнево).

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи по подрібненню негабариту гірничої породи у загальній кількості 4300 метрів кубічних, що підтверджується підписаними між сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р. на суму 27200,00грн. (а.с.18) та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 05.03.2009р. на суму 45900,00грн. (а.с. 21).

Пунктом 4.1 договору від 11.02.2009р., сторони погодили, що оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється щотижнево шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на протязі 2 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.

Таким чином, за виконані позивачем роботи по подрібненню негабариту гірничої породи згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р. відповідач мав провести оплату в строк до 20.02.2009р., а за виконані позивачем роботи по подрібненню негабариту гірничої породи згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 05.03.2009р. відповідач мав провести оплату в строк до 10.03.2009р.

Для проведення відповідачем оплати за виконані роботи, позивачем було виписано відповідачу рахунки №49 від 18.02.2009р. на суму 27200,00грн. (а.с. 16) та №77 від 05.03.2009р. на суму 45900,00грн.(а.с.19).

Проте, у встановлений строк відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків не виконав. Зокрема, відповідачем було частково здійснено оплату по рахунку № 77 від 05.03.2009р. (за виконані позивачем роботи по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 05.03.2009р.) на суму 45000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку позивача: за 23.03.2009р. на суму 10000,00грн., за 14.05.2009р. на суму 25000,00грн., за 25.05.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с.22-24).

Оплату рахунку № 49 від 18.02.2009р. (за виконані позивачем роботи по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р.) на суму 27200,00грн. відповідачем проведено не було.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 28100,00грн. Зокрема, повністю непогашена заборгованість за виконані позивачем роботи по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р. на суму 27200,00грн. та частково непогашена заборгованість за виконані позивачем роботи по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 05.03.2009р. на суму 900,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем за виконані по договору № 7-р від 11.02.2009р. роботи по подрібненню негабариту гірничої породи на суму 28100,00грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 28100,00грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач в заяві про уточнення від 06.04.2010р. просить стягнути з відповідача 4855,22грн. пені, 3465,32грн. інфляційних нарахувань, 1033,12грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд враховує таке.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Абзацом 2 пункту 6.2 договору № 7-р від 11.02.2009р. сторони передбачили, що у випадку невиконання оплати за виконані виконавцем роботи, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від вартості фактично виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В уточненнях до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4855,22грн. у відповідності до наведеного розрахунку (а.с. 39-40).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом обставин щодо строків оплати та фактично здійснених відповідачем проплат, судом встановлено, що правомірним є нарахування пені в сумі 4854,79грн., зокрема:

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р. розмір пені нарахованої за період з 21.02.2009р. по 20.08.2009р. на суму заборгованості 27200,00грн. становить 3127,25грн.;

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 49 від 05.03.2009р.:

розмір пені нарахованої за період з 11.03.2009р. по 22.03.2009р. на суму заборгованості 45900,00грн. становить 362,17грн.;

розмір пені нарахованої за період з 23.03.2009р. по 13.05.2009р. на суму заборгованості 35900,00грн. становить 1227,48грн.,

розмір пені нарахованої за період з 14.05.2009р. по 24.05.2009р. на суму заборгованості 10900,00грн. становить 78,84грн.,

розмір пені нарахованої за період з 25.05.2009р. по 10.09.2009р. на суму заборгованості 900,00грн. становить 59,05грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4854,79грн. У задоволенні позову в частині стягнення 0,43грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в уточненнях від 06.04.2010р. розрахунок нарахування 3% річних в сумі 1033,12грн. (а.с.40), господарський суд вважає його обґрунтованим. Вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1033,12грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 3465,32грн., визначеному позивачем в уточненнях до позовної заяви, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Відповідно до обґрунтованого розрахунку суду, розмір інфляційних нарахувань становить 3468,25грн., зокрема:

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 26 від 18.02.2009р. за період з березня 2009 року по січень 2010 року включно на суму заборгованості 27200грн., розмір інфляційних становить 2575,09грн.

по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 05.03.2009р.:

за період з березня 2009 року по квітень 2009 року на суму заборгованості 35900,00грн., розмір інфляційних становить 830,22грн.,

за період з травня 2009 року по січень 2010 року на суму заборгованості 900,00грн., розмір інфляційних становить 62,94грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 37453,23грн., з яких 28100,00грн. основного боргу, 4854,79грн. пеня, 1033,12грн. - 3% річних, 3465,32грн. інфляційні. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" ( Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна, 30, ідентифікаційний код 32569900)

на користь Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (10003, м.Житомир, вул. Лесі Українки, 17, ідентифікаційний код 32744298):

- 28100,00грн. основного боргу;

- 4854,79грн. пені;

- 1033,12грн. - 3% річних;

- 3465,32грн. - інфляційних нарахувань.

- 374,53грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання рішення: "19" квітня 2010 року.

Віддрукувати: 3 прим.

1- до справи,

2,3- сторонам.