Рішення № 10751810, 11.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.10 р. Справа № 24/156

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Оберюхтіна Р.П. довір.

від відповідача: ОСОБА_2 свідоцтво, паспорт.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Шахтарського районного споживчого товариства, м. Шахтарськ

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_4, с. Малоорлівка Донецької області

про стягнення 6998 грн. 79 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 03.08.2010р. оголошено перерву до 10.08.2010р. згідно ст. 77 ГПК України.

Шахтарське районне споживче товариство, м. Шахтарськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_4, с. Малоорлівка Донецької області про стягнення 6998 грн. 79 коп., з яких 6 200 грн. 00 коп. та 798 грн. 79 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди нежилого приміщення від 01.07.2009р., акт приймання-передачі від 01.07.2009р., договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2009р., акт приймання-передачі від 01.01.2009р., банківські виписки, розрахунок суми позову.

В ході розгляду справи позивач надав уточнений розрахунок боргу за кожним з договорів та визначив, що період виникнення боргу за договором № б/н від 01.01.2009р. з червня по грудень 2009р. включно та за договором № б/н від 01.07.2009р. з вересня по листопад 2009р. включно.

Відповідач надав відзив на позов, витребувані документи не надав, просить припинити провадження у справі, оскільки вважає, що по-перше, спір за участю позивача не підлягає розгляду в господарських судах України; по-друге, вважає, що позивач не є власником приміщення, переданого в оренду.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Між Шахтарським районним споживчим товариством (РАЙСТ) (далі - орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі - орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.01.2009р. (далі договір від 01.01.2009р.).

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що строк оренди майна складає з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з моменту приймання приміщення за актом приймання-передачі.

01.07.2009р. між Шахтарським районним споживчим товариством (РАЙСТ) (далі - орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі - орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.07.2009р. (далі договір від 01.07.2009р.), строком дії до 30.12.2009р.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1 договору від 01.01.2009р., орендодавець зобовязується передати орендарю в строкове платне користування приміщення магазину с. Малоорлівка площею 429,7мІ, розташоване за адресою Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул.Северна, 23 з правом користування комунікаціями, що розташовані в приміщенні, а орендар зобовязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Факт передачі орендованого приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2009р., підписаним обома сторонами.

Згідно п. 1.1 договору від 01.07.2009р., орендодавець зобовязується передати орендарю в строкове платне користування приміщення частину приміщення торгового центру с. Малорлівка, площею 228, 2 мІ, склад 350 мІ розташоване за адресою: Шахтарський район с. Малоорлівка, вул. Северна, 23 з правом користування комунікаціями, що розташовані в приміщенні, а орендар зобовязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Факт передачі орендованого приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2009р., підписаним обома сторонами.

Спірні договори за правовою природою є договорами найму, а відносини, які склалися між сторонами регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.2 договору від 01.01.2007р. передбачено, що розмір орендної плати складає суму у гривні 700 грн. 00 коп. без урахування за користування землею.

Пунктом 3.2 договору від 01.07.2009р. визначено, що орендної плати складає суму у гривні 700 грн. 00 коп. без урахування за користування землею.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що орендна плата сплачується шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця не пізніш 5 числа кожного місяця.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за договором від 01.01.2009р. боргу з орендної плати в розмірі 4900 грн. 00 коп. за період з червня по грудень 2009р. та за договором від 01.07.2009р. боргу з орендної плати в розмірі 1300 грн. 00 коп. за період з вересня по листопад 2009р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобовязання за договорами стосовно оплати орендної плати належним чином не виконав, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за договором від 01.01.2009р. боргу з орендної плати в розмірі 4900грн.00 коп. за період з червня по грудень 2009р. та за договором від 01.07.2009р. боргу з орендної плати в розмірі 1300 грн. 00 коп. за період з вересня по листопад 2009р., що підтверджено матеріалами справи, доведено позивачем, відповідачем не спростовано і підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за договором оренди від 01.01.2009р. в розмірі 611 грн. 73 коп. за період з 05.01.2009р. по 05.06.2010р. та за договором оренди від 01.07.2009р. в розмірі 187 грн. 06 коп. за період з 05.07.2009р. по 05.05.2010р.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2 договорів передбачено, що у разі прострочення орендної плати орендар зобовязується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .

Сума пені нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню.

Суд не погоджується з доводом відповідача щодо непідвідомчості справи господарському суду та відсутністю права позивача на звернення до суду, оскільки він не є власником спірного приміщення, виходячи з наступного.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” № 13 від 24.10.2008р., на яку посилається Приватний підприємець ОСОБА_4, дає розяснення застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств.

Спірні відносини за правовою природою не є корпоративними, як і спором стосовно обєктів власності, в тому числі, майнових ринкових комплексів споживчої кооперації, не повязані із діяльністю господарського товариства, відповідачем є не фізична особа учасник товариства, а субєкт господарювання в силу ст. 128 Господарського кодексу України, а відповідно до приписів ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникли при виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам.

Згідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні договорів підвідомчі господарським судам.

Також є недоцільним посилання на Постанову Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976р., оскільки зазначена Постанова втратила чинність на підставі Постанови Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009р.

При таких обставинах провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не може бути припинено.

Крім того, виходячи з приписів ст. 774 Цивільного кодексу України, спірні відносини виникли з договорів оренди і позивач вважає, що його право порушено як орендодавця, а ні власника.

Відповідно до положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином договори оренди нежилого приміщення від 01.01.2009р. та від 01.07.2009р. є укладеними і в установленому законом порядку недійсними не визнані. При таких обставинах суд дійшов висновку, що орендодавець правомірно скористався наданим йому законом правом і звернувся до суду за захистом порушених інтересів саме як сторона за договорами. Крім того, відповідачем не враховано той факт, що господарський суд є місцевим судом відповідно до приписів ст.ст. 124, 125 Конституції України та положень Законів України „Про судоустрій України” та „Про судоустрій і статус суддів”.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 124, 125 Конституції України, ст.ст. 204, 526, 527, 625, 762, 763, 774 Цивільного кодексу України, ст.ст. 128, 134, 136, 193, 216 218, 283, 286 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, Закону України „Про судоустрій України”, Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Шахтарського районного споживчого товариства, м. Шахтарськ до Приватного підприємця ОСОБА_4, с. Малоорлівка Донецької області про стягнення 6998 грн. 79 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Шахтарського районного споживчого товариства (86251, Донецька область, Шахтарський район, с. Молодецьке, база РАЙСТ; 86203, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. 60 лет Октября, 7, р/р 26000197988 “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 01747401) 4900грн.00 коп. - боргу з орендної плати за договором від 01.01.2009р., 611 грн. 73 коп. - пені за договором оренди від 01.01.2009р., 1300 грн. 00 коп. - боргу з орендної плати за договором від 01.07.2009р., 187 грн. 06 коп. пені за договором від 01.07.2009р., 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в установленому порядку.

Повне рішення складено 11.08.2010р.

Суддя