Рішення № 10748874, 09.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.09р.Справа № 33/395-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрес", с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область

до Приватного підприємства "АВ ГРУПП", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 451 грн. 00 кп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Івашкова Є.Г., довір. б/н від 05.01.2009 р.

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпрес", звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "АВ ГРУПП" про стягнення 3786грн.- основного боргу, 340 грн. –пені , 325грн.- % за користування чужими грошовими коштами та витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 10.11.2009 року.

З 10.11.2009 року слухання справи було перенесено на 08.12.2009 року.

В судове засідання 08.12.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 10.11.2009 р., 08.12.2009 р. відзив та документи, витребувані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2009 р.., суду не надані.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

В судовому засіданні 08.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник ) був укладений договір поставки поліграфічної поставки (далі –Договір).

          Відповідно до умов Договору виконавець зобов’язується виготовити і поставити, а замовник прийняти і оплатити поліграфічну продукцію відповідно до умов договору і Специфікації та/ або накладних, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до пунктів 1.2., 3.1., Договору терміни поставки, кількість продукції та ціна на продукцію обумовлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору замовник оплачує поставлену поліграфічну продукцію в безготівковій формі на підставі рахунку –фактури виконавця протягом 15(календарних) днів від дати поставки, якщо інше не передбачено в Специфікації/накладних.

На виконання умов зазначеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8786грн., що підтверджується видатковими накладними № 430 від 08.04.2009 року, № 483 від 08.04.2009 р. (а.с. 14-15 ).

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується підписами і печатками уповноважених представників сторін на видаткових накладних.

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 5000грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.

10.08.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія про вимогу перерахувати кошти , яка залишена останнім без відповіді (а.с. 20-21).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов’язання щодо оплати товару.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 3786 грн.. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати або поставки продукції винна сторона виплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченні оплати або поставки від суми, яка повинна бути сплачена, або вартості продукції, яка підлягає поставці, при цьому нарахування неустойки здійснюється за весь період прострочення. Позивач просить стягнути пеню у розмірі 340 грн., яка підлягає задоволенню.

Пунктом 7.3 Договору передбачено нарахування замовнику процентів за користування чужими грошовими коштам и за ставкою 20% річних за кожен день прострочення на підставі ст.. 536 ЦК України. Позивач нарахував 325 грн. % за користування чужими грошовими коштами , які підлягають також задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –3786грн.- основного боргу, 340 грн. –пені , 325грн.- % за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АВ ГРУПП" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 36365644, вул. Панікахи, буд. 99 кв. 50, ЄДРПОУ 36365644 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрес"( Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, 18000-мсп, р/р 260063063, в Черкаській області дирекції "Райффайзен банк "Аваль", МФО 354411, ЄДРПОУ 22800770) 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн.- основного боргу, 340 (триста сорок) грн. 00 коп. –пені , 325(триста двадцять п’ять) грн. 00 коп. - % за користування чужими грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп.– державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 08.12.2009 року