ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.12.09р.Справа № 20/426-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоліт-Мастер »
м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб",
м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 11300 грн. 83 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Аржанухін В.Л., довіреність від 01.10.2009р.
Від відповідача: Шепотін В.С., довіреність №98 від 30.09.2009р.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.11.2009року вх.№21283 грошові кошти : 10864,18 грн. основного боргу за договором №1232 від 02.09.2008р., 384,59грн.інфляційних втрат, 185,56грн. - 3% річних , 998,42грн. збитків та судові витрати.
У відзиві (вх. № 21375 від 24.11.2009р. )відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позову , в обґрунтування заперечень посилається на ті підстави, що відповідач не виконав умови пункту 5.1. договору та не надав рахунок на оплату , за таких підстав вважають що у них відсутній обов’язок щодо сплати боргу, крім того вважають що поставка кондиціонерів була здійснена поза договором оскільки за договором відповідно до кошторису позивач зобов’язаний поставити : кондиціонер віконний ELEKTRONICS»1 шт. , та кондиціонер Mitsubishi SRK 40 HL-2шт., а поставив позивач інші кондиціонери «Midea MWF2-07HR»- 1шт за ціною 1274,90грн. без ПДВ та кондиціонер «Mitsubishi SRK 40 HJ»-2шт. за ціною 7778,58грн. без ПДВ, крім того вважають вимоги позивача щодо сплати збитків понесених від сплати відсотків банку по договору відновлюваної кредитної лінії № 110/4-033 від 24.04.2007р. є необґрунтованими , та такими що недоведені позивачем .
03.12.2009року (вх. № 22004) позивач надав заяву про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача .
В справі відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 24.11.2009року до 03.12.2009року.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2008р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріоліт-Мастер » та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб” був укладений договір №1232.
Відповідно умов договору, позивач зобов’язався поставити відповідачу кондиціонери та встановити їх.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу кондиціонери, «Midea MWF2-07HR»- 1шт за ціною 1274,90грн. без ПДВ та кондиціонер «Mitsubishi SRK 40 HJ»-2шт. за ціною 7778,58грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000073 від 24.09.2008року на загальну суму 10864,18грн.з ПДВ та довіреністю на отримання товару від 24.09.2008р.
Розглянувши заперечення відповідача в тій частині що кондиціонери були поставлені не за договором, що за договором були замовлені інші моделі кондиціонерів ніж поставив відповідач за договором, суд зазначає наступне : позивач поставив , а відповідач прийняв кондиціонери ідентичні по технічним характеристикам та не перевищуючі кошторисну вартість -10864,18грн., відповідач у додатковій угоді № 12132-д/1 від 30.12.2009року визнав борг за договором №1232 від 02.09.2008року саме в цій сумі-10864,18, ніякі інші роботи , крім поставки зазначених кондиціонерів за цим договором не проводились, тому суд вважає, що поставка відбулась за договором № 1232 від 02.09.2008року.
Позивач за договором здійснив тільки поставку кондиціонерів, установка кондиціонерів позивачем не здійснювалась.
Відповідно до пункту 5.1. договору підрядник на протязі 2 днів після підписання акту приймання –передачі виконаних робіт зобов’язаний виставити рахунок на оплату робіт по договору , а замовник на протязі 10 банківських днів від дня виставлення рахунку сплатити прийняті роботи.
Відповідач розрахунок за кондиціонери не здійснив .
30.12.2008року сторони уклали додаткову угоду № 1232-д/1 до договору №1232 від 02.09.2008р..
Відповідно до п. 1.1. договору та додаткової угоди № 1232-д/1 від 30.12.08р. сторони визначили, що оплата проводиться відповідачем , протягом 60 банківських днів з моменту виставлення рахунку оплатити виконані та прийняті роботи.
Відповідно до пункту 2 вищезазначеної угоди сторони визначили що оплата кредиторської заборгованості станом на 01.01.2009року за договором № 1232-д/1 від 30.12.08р. 23.11.2007р. в розмірі 10864,18грн. проводиться за наступним графіком :
1. лютий 2009р. – 2172,83грн.
2. березень 2009р. – 2172,83грн.
3. квітень 2009 р. – 2172,83грн. .
4. травень 2009 р. – 2172,83грн.
5. червень 2009 р. – 2172,86грн.
Відповідач порушив умови оплати передбачені графіком за поставлену продукцію не розрахувався, борг становить 10864,18грн .
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає - 384,59грн. за період з 01.03.2009року по 01.11.2009року , а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 185,56грн. за період з 01.03.2009року по 24.11.2009року.
Вимоги позивача , про стягнення збитків у сумі 998,42грн, які на твердження позивача понесло підприємство сплачуючи проценти по договору відновлювальної кредитної лінії №110/4-033 від 24.04.2007року задоволенню не підлягають ,з наступних підстав :
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини.
Позивач не довів причинний зв'язкок між невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором та сплатою позивачем процентів за кредитним договором. .
Розглянувши клопотання позивача про здійснення забезпечення позову відповідно до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача , суд вважає що заява не підлягає задоволенню оскільки позивач не надав таких доказів які б свідчили про те що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі : 10864,18грн. основного боргу, 384,59грн. інфляційних втрат , 185,56грн. - 3% річних.
В решті позову відмовити.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 82-84 , 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб” (53201, Дніпропетровська обл. , м. Нікополь, пр. Трубників, 56; код ЄДРПОУ 35537363, р/р 2600630358201 в АКБ «Кредит-Днепр»в м. Дніпропетровськ , МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоліт-Мастер » ( 53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Гончара,5/7, код ЄДРПОУ 32793612, р/р 26007110038171 в Нікопольському філіалі АКБ «Укрсоцбанк», МФО 305017 ) –10864 (десять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн.18коп.основного боргу, 384(триста вісімдесят чотири) грн.59коп. інфляційних втрат , 185(сто вісімдесят п’ять )грн. 56коп. - 3% річних, 114(сто чотирнадцять )грн.34коп. витрат по сплаті державного мита, 217(двісті сімнадцять )грн.05коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
07.12.2009р.
Судове рішення № 10748769, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 09.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/426-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: