Постанова № 10747341, 27.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-639/10/1770

27 травня 2010 року 18год. 28хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Целюк С.В., Арабська В.В.,

відповідача: представник Коритнюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Виробничо-торговельна фірма Кронос "

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Виробничо-торговельна фірма "Кронос" (далі ПП "ВТФ "Кронос") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі _ДПІ у м.Рівне) про визнання нечинним податкових повідомлень рішень форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на загальну суму 290420,00 грн., в т.ч. 34537,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій №000342344/0/23-318 від 28.08.2009 року, №000342344/1/23-318 від 25.09.2009 року, №000342344/2/23-318 від 26.11.2009 року, №000342344/3/23-318 від 10.02.2010 року, в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 34537,14 грн. та форми "В2" про збільшення суми бюджетного відшкодування на суму 214741,00 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів за липень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року та березень 2009 року №000352344/0/23-318 від 28.08.2009 року, №000352344/1/23-318 від 25.09.2009 року, №000352344/2/23-318 від 26.11.2009 року, №000352344/3/23-318 від 10.02.2010 року, в частині неправильно визначеної суми заниженого бюджетного відшкодування в розмірі 214741,00 грн., яка згідно акту перевірки складає 290420,00 грн. (тобто в частині незбільшення суми бюджетного відшкодування на суму 75679,00 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів за травень 2008 року).

В обґрунтування заявленого позову, представники позивача в судовому засіданні зазначають, що у відповідності до пп.7.7.3 та пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податків, який має право на бюджетне відшкодування може прийняти самостійне рішення або про зарахування даної суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення майбутніх податкових платежів або про повернення повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, про що повідомляє податковий орган шляхом подання податкової декларації та заяви про повернення такої суми бюджетного відшкодування. ПП "ВТФ "Кронос" було самостійно прийнято рішення про повернення належної йому суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення майбутніх податкових платежів і дане рішення було відображено позивачем у декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року. Позивач визнає, що відємне значення ПДВ, як підстава декларування ним у даному періоді бюджетного відшкодування в рахунок погашення майбутніх податкових платежів - 292087,00 грн., фактично виникло в попередні періоди, а саме: в квітні, червні, серпні-грудні 2008 року, лютому, квітні 2009 року. Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за травень 2009 року бюджетне відшкодування лише в сумі 1667 грн. (відємне значення, що виникло в квітні 2009 року). Щодо решти - 290420 грн., то така сума визначена, як сума завищеного бюджетного відшкодування та сума завищеного відємного значення рядка 26 декларації з ПДВ за травень 2009 року. Звертають увагу на те, що позивач діяв в межах вимог законодавства, які встановлюють дату виникнення права на податковий кредит, оскільки при його формуванні врахував податкові накладні в межах встановлених строків позовної давності, тому вважає, що формування податкового кредиту в травні 2009 року з урахуванням податкових накладних, виписаних контрагентами позивача (продавцями) в березні, квітні, червні, серпні-грудні 2008 року, лютому 2009 року та наступне заявлення фактично оплачених в ці періоди сум ПДВ до відшкодування в декларації за травень 2009 року є правомірним. Разом з тим, враховуючи ту обставину, що у декларації за травень 2009 року позивач не приймав рішення про повернення належної йому суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, то податкове повідомлення рішення форми "В1", яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року з одночасним збільшенням суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів за липень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року та березень 2009 року, тобто в періодах, що передували заявленому, фактично не впливає на його права, а відтак у цій частині не оскаржується. Разом з тим, доводить, що податковим органом протиправно нараховано штрафні санкції, позаяк відсутня база для їх нарахування. Крім того, доводить, що податковим органом протиправно у податковому повідомленні рішенні форми "В2" збільшено суму бюджетного відшкодування на 214741,00 грн., а не на 290420,00 грн., як це відображено у висновках акту перевірки, на підставі якого приймалися рішення. Відповідно просить скасувати вказане рішення в неузгодженій частині, а саме шляхом включення до рішення суми, на яку підлягає збільшенню сума бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів за травень 2008 року - 75679 грн. (290420-214741).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує. Зазначає, що позивач втратив можливість на бюджетне відшкодування ПДВ в травні 2009 року в сумі 290420,00 грн., через незаявлення вказаної суми бюджетного відшкодування у попередніх періодах, оскільки сума ПДВ в розмірі 290420,00 грн., фактично ним сплачена у березні-квітні, червні, серпні-грудні 2008 року та лютому 2009 року, а не у квітні 2009 року Відтак, вважає, що податковий орган, врахувавши її згідно з пп.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року у зменшення податкових зобов'язань позивача з цього податку наступних за вказаними податковими періодами, приймаючи податкове повідомлення-рішення форми та форми "В2" діяв в межах повноважень та на виконання норм діючого законодавства, а саме пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону. Щодо невключення до спірного рішення форми "В2" суми заниження бюджетного відшкодування за травень 2008 року - 75679 грн., вказав, що декларація з ПДВ за травень 2008 року подана позивачем до ДПІ у м.Рівне 09.09.2009 року, в той час, як перевірка, результати якої оскаржуються, проводилась з 03.08.2009 року по 07.08.2009 року і охоплювала суму бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 31.05.2009 року. Відповідно, податковий орган був позбавлений права за результатами такої перевірки зазначати про заниження бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008 року - 75679 грн., позаяк жодної суми бюджетного відшкодування, як і жодної суми зобовязань за даний період часу платником не задекларовано. Щодо застосування штрафної санкції, то покликається на те, що позивач отримав заявлену в декларації з ПДВ за травень 2009 року суму бюджетного відшкодування у вигляді погашення податкових зобовязань в сумі 172685,68 грн., задекларованих у податковій декларації за червень 2009 року, а відтак вказана сума і стала базою для нарахування штрафних санкцій. На таких підставах просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.08.2009 року по 07.08.2009 року ДПІ у м.Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "ВТФ Кронос", код за ЄДРПОУ 23306687, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 31.05.2009 року. Її результати оформлені актом №1044/698/23-300/23306687 від 12.08.2009 року (а.с.16-27).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "В1" №000342344/0/23-318 від 28.08.2009 року, згідно якого ПП "ВТФ Кронос" зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на загальну суму 290420,00 грн., в т.ч. застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 34537,14 грн. (а.с.8),

- податкове повідомлення-рішення форми "В2" №000352344/0/23-318 від 28.08.2009 року, згідно якого ПП "ВТФ Кронос" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 104109 грн., за вересень 2008 року на суму 7668 грн., за жовтень 2008 року на суму 22783 грн., за листопад 2008 року на суму 15575 грн., за грудень 2008 року на суму 26257 грн., за січень 2009 року на суму 7770 грн., за березень 2009 року на суму 30579 грн., а всього на 214741 грн. (а.с.9).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністратив-ному порядку, і в результаті процедури апеляційного узгодження податковим органом винесено рішення з дробами "1", "2" та "3" (з перекручуванням номерів вказаних рішень), згідно з якими сума залишилась незмінною (а.с.10-15).

Спірні податкові-повідомлення-рішення мотивовані порушенням позивачем пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування, яка включається в рахунок зменшення податкових зобовязань за жовтень-грудень 2008 року, січень, березень 2009 року; пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, яка задекларована рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів за травень 2009 року.

Судом встановлено, що згідно з поданою ПП ВТФ "Кронос" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за травень 2009 року з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2009 року та Розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню задекларована у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів, складає 292087,00 грн.(а.с.137-142)

Згідно з даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 292087,00 грн.,

- частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 292087,00 грн.,

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 292087,00 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: квітень, червень, серпень - грудень 2008 року, лютий та квітень 2009 року.

Відємне значення, що задеклароване платником, виникло та оплачене постачальникам товарів (робіт, послуг) в наступних періодах: у квітні 2008 року - 75679 грн., у червні 2008 року - 104109 грн., у серпні 2008 року - 7668 грн., у вересні 2008 року - 22783 грн., у жовтні 2008 року - 15575 грн., у листопаді 2008 року - 26257 грн., у грудні 2008 року - 7770 грн., у лютому 2009 року - 30579 грн., у квітні 2009 року - 1667 грн. Даний факт, як і факт не включення даних сум до складу бюджетного відшкодування наступних за вказаними періодів, визнано податковим органом, як у акті перевірки, так і у судовому засіданні, а також підтверджено документально (а.с.48-146,163-173).

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Оскільки право на бюджетне відшкодування виникло у позивача в травні, липня, вересні-грудні 2008 року, січні, березні 2009 року, то скориставшись у червні 2009 року правом на подання уточнюючого розрахунку до декларації за травень 2009 року, позивач діяв в межах зазначених строків.

Відповідно до пп. "а" пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Оскільки позивач, подавши декларацію з ПДВ за травень та уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2009 року, самостійно виявив існування у нього права на бюджетне відшкодування, яким він ще не скористався, то факт самостійного виявлення суми бюджетного відшкодування платником податку (позивачем), на думку суду, унеможливлює застосування пп. 7.7.7 Закону.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що і рішення платника податку і рішення податкового органу зводяться до зарахування відємного значення у рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку, і при цьому, періоди зарахування, визначені податковим органом в часі передують періоду зарахування, визначеного платником податків, податкові повідомлення рішення форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на загальну суму 290420,00 грн. та форми "В2" про збільшення суми бюджетного відшкодування на суму 214741,00 грн. за липень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року та березень 2009 року впливають лише на показники картки особового рахунку ПП ВТФ "Кронос", а також ту обставину, що вказані рішення у таких рамках не оскаржуються позивачем, правових підстав для їх скасування немає.

Щодо вимог позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми "В2" про збільшення суми бюджетного відшкодування на суму 214741,00 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів, в частині не включення до таких податкових повідомлень-рішень суми бюджетного відшкодування за травень 2008 року в розмірі 75679,00 грн., то такі до задоволення не підлягають, з огляду на те, що норма пп. "а" пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, надає право податковому органу надсилати платнику податку податкове повідомлення-рішення форми "В2", в якому зазначається сума заниження бюджетного відшкодування, лише у випадку, якщо за наслідками перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Оскільки на момент перевірки, результати якої оскаржуються, декларацію з ПДВ за травень 2008 року ПП ВТФ "Кронос" до податкового органу подано не було (декларація подана 09.09.2009 року), ДПІ у м.Рівне, не мало бази для співставлення. Відповідно і правових підстав, визначати у податковому повідомленні-рішенні форми "В2" суму 75679,00 грн., яка сплачена позивачем постачальнику у квітні 2008 року та яка підтверджена податковою накладною, у звязку з відсутністю податкової звітності за травень 2008 року, не було. А відтак, відповідні позовні вимоги судом відхиляються, як безпідставні.

В частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 34537,14 грн. слід відзначити, що вказана санкція застосована відповідачем згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року та абз.2,4 п.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за N 268/5459.

Відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону № 2181фінансова санкція застосовується до платника податків у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п.1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, під податковим зобов'язанням розуміється зобов'язання платника податків щодо сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідної суми коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

А абзацом 2 п.8 Інструкції передбачено, що у разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. При цьому штрафна (фінансова) санкція застосовується, починаючи з податкового періоду, на який припадає граничний термін подання такої податкової декларації, згідно з якою платником податків заявлено відшкодування податку на додану вартість з бюджету у завищеній сумі, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу. У разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.

Актом перевірки констатовано, що бюджетне відшкодування заявлене ПП ВТФ "Кронос" по декларації з ПДВ за травень 2009 року, не отримане, а частково перекрите позитивними нарахуваннями по декларації за червень 2009 року в сумі 172685,68 грн. Однак саме вказана сума визначена податковим органом, як сума відшкодована платнику, тобто взята за основу для вирахування штрафних санкцій.

В той же час, говорити про отримання позивачем бюджетного відшкодування алогічно, позаяк зменшена податковим органом сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем не до зарахування на розрахунковий рахунок, а в рахунок погашення податкових зобовязань майбутніх періодів. А згідно з вимогами пп."а" пп.7.7.7, пп.7.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, сума заниженого бюджетного відшкодування ПДВ не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, а відображається в особових картках, як переплата, за рахунок якої погашаються наступні податкові зобовязання платника з названого податку. І оскільки, відповідачем винесено одразу два рішення форми "В1" про зменшення бюджетного відшкодування та форми "В2" про збільшення бюджетного відшкодування, суми яких, за виключенням бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008 року, тотожні, і період, за який сума бюджетного відшкодування позивача занижена, передує періоду, за який сума бюджетного відшкодування завищена, ухилення від оподаткування ПДВ не виникає. Наведене доводиться і даними картки платника податків позивача у справі, за даними якої, недоїмка по сплаті ПДВ не виникає, навіть при включені до неї нарахованої рішенням форми "В1" суми завищеного бюджетного відшкодування (а.с.174-184).

Відтак, доводи відповідача про правомірність визначення позивачу штрафної санкції є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене суд, вважає, що позов в частині нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 34537,14 грн. слід задовольнити.

При цьому, враховуючи вимоги п.1) ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкового повідомлення-рішення форми "В1" №000342344/0/23-318 від 28.08.2009 року протиправним та його скасування в частині нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 34537,14 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень форми "В1" з дробами "1", "2" та "3", то вони за своєю правовою суттю не є повторним визначенням податкового зобов'язання, а відтак підстав для їх скасування суд не вбачає.

Так, згідно п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, номер відділу, який склав повідомлення, через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Пунктом 5.3 цього Порядку визначено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані скарги на рішення податкового органу, які залишені без задоволення.

Підстави та порядок відкликання податкових повідомлень-рішень встановлені п.п.6.4 - 6.6 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, якими не передбачено випадків їх відкликання в разі складання та надсилання платнику податків податкових повідомлень, які мають номер первинного податкового повідомлення, а через дріб проставлено номер скарги, щодо якої воно складене та доведено новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем податкові повідомлення-рішення з дробами "1", "2" та "3" прийняті з дотриманням вимог Порядку, вони не встановлюють нові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень, не є повторним визначенням зобовязань, а відтак для захисту прав позивача достатньо скасування у відповідній частині податкового повідомлення-рішення форми "В1" №000342344/0/23-318 від 28.08.2009 року, і додатково скасовувати аналогічні рішення, прийняті в рамках процедури адміністративного узгодження не потрібно.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне форми "В1" №000342344/0/23-318 від 28.08.2009 року, згідно якого Приватному підприємству "Виробничо-торгівельна фірма Кронос" зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на загальну суму 290420,00 грн., в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 34537,14 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача - Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма Кронос " із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.06.2010 року