Постанова № 10747242, 09.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3228/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представника позивача - Буц М.М.,

представника відповідача - Крижанівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Оксана"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання недійсними та скасування акту і податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2010 року Селянське (фермерське) господарство "Оксана"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання недійсними та скасування акту № 497/15-21045716 від 26 лютого 2010 року про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки і податкових повідомлень-рішень № 0000031501/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000031501/1 від 20 травня 2010 року на суму 54 470 грн 16 коп. (за основним платежем - 49 518 грн 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4951 грн 83 коп.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що всупереч вимогам п. 4.1.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" канцелярією Гребінківського відділення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції відмовлено йому у прийняті уточненої декларації, у зв`язку з чим в ході перевірки досліджувалась попередньо подана декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року з помилками. Крім того позивач у позовній заяві наголошував на порушенні податківцями порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки, передбаченого ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме: без повідомлення про її проведення. Вимогу про визнання нечинним та скасування акту перевірки № 497/15-21045716 від 26 лютого 2010 року позивач обгрунтовує порушенням з боку Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (Гребінківське відділення) п. 1.7, п. 2.3.4. "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилався на те, що невиїзну документальну перевірку позивача здійснено згідно вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Враховуючи те, що відповідно до пп. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксометрів), що включається до складу основних фондів, перевіркою констатовано відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту вартості придбанного транспортного засобу, та донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень на загальну суму 49 518 грн 33 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 22 лютого 2010 року по 26 лютого 2010 року Лубенською об`єднаною державною податковою інспекцією (Гребінківське відділення) проведено документальну невиїзну перевірку Селянського (фермерського) господарства "Оксана" (код ЄДРПОУ 21045716) з питання правомірності формування податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Перевірку проведено на підставі п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" старшим податковим інспектором Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ Чуприною А.А.

За результатами перевірки складено акт від 26 лютого 2010 року № 497/15-21045716, в якому зафіксовано порушення Селянським (фермерським) господарством "Оксана" пп. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 49518 грн 33 коп.

За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з безпідставним віднесенням позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні транспортного засобу марки TOYOTA, модель PRADO (реєстраційний номер ВІ 5600ВЕ, тип легковий універсал), придбаного згідно податкових накладних № 0000000108 від 17 грудня 2009 року, № 0000000109 від 23 грудня 2009 року.

На підставі акту перевірки від 26 лютого 2010 року № 497/15-21045716 Лубенською об`єднаною державною податковою інспекцією (Гребінківське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2010 року № 0000031501/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49 518 грн 33 коп.

Податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2010 року № 0000031501/0 позивачем було оскаржене до Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції. За наслідками розгляду скарги, Лубенською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2010 року № 0000031501/1, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49 518 грн 33 коп.

Позивач не згодний із діями щодо порядку проведення перевірки та винесеними за її результатами акту перевірки від 26 лютого 2010 року № 497/15-21045716, податкових повідомлень-рішень № 0000031501/0 від 26 лютого 2010 року, № 0000031501/1 від 20 травня 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку порядку проведення перевірки, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки позивача) Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ .

Відповідно до п. 4 ст. 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Судом встановлено, що в запрошені від 22 лютого 2010 року № 154/10/15 вказано дату та час, на який необхідно з`явитися для проведення перевірки. Відповідно до матеріалів справи, запрошення отримане платником податків 25 лютого 2010 року. Позивач з`явився до Гребінківського відділення 26 лютого 2010 року, де після ознайомлення з актом перевірки керівник Селянського (фермерського) господарства "Оксана" Буць М.М. підписав матеріали перевірки та отримав один примірник акта.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що перевірку позивача було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Що стосується вимог позивача про визнання нечинним та скасування акту перевірки від 26 лютого 2010 року № 497/15-21045716, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач звертається до суду із позовом про скасування акту Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції (Гребінківське відділення). Даний акт перевірки не є нормативно-правовим актом та правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не впливає на права та обовязки фізичної особи та не є обовязковим для виконання. У зв`язку з цим позовні вимоги про визнання його нечинним та скасування є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0000031501/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000031501/1 від 20 травня 2010 року, суд приходить до наступних висновків.

В ході проведення перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року (вх. № 9664 від 15 січня 2010 року) та додатку 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", який є невід`ємною частиною декларації, встановлено, що в складі податкового кредиту вказаної декларації та розділі "Податковий кредит" додатку 5 відображені взаємовідносини з ТОВ "Автоприватінвест".

Позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Автоприватінвест" № 0000000108 від 17 грудня 2009 року на загальну суму 90 950 грн 00 коп., в т. ч. ПДВ 34360 грн.00 коп. та № 0000000109 від 23 грудня 2009 року на загальну суму 206 160 грн 00 коп., в т. ч. ПДВ 34360 грн 00 коп., сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту в розмірі 49 518 грн 33 коп., що зазначено в декларації по податку на додану вартість за грудень 2009 року та відображено в розділі ІІ "Податковий кредит" додатку 5. Номенклатурою поставки товарів продавця у вказаних податкових накладних є TOYOTA PRADO GX 2.7, ідентифікаційний номер JTEBL 29J585110849, сидячих місць з місцем водія 6.

Як передбачено п. 1.10 розділу 1 "Правил дорожнього руху", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 легковий автомобіль - це автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Нормою п.п 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року визначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем завищено податковий кредит в сумі 49 518 грн 33 коп. за грудень 2009 року.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, фактична сума штрафної санкції за завищення податкового кредиту в сумі 49 518 грн 33 коп., складає 4951 грн 83 коп.

Стосовно твердження позивача щодо неприйняття уточненої декларації по податку на додану вартість за грудень 2009 року Гребінківським відділенням Лубенської ОДПІ слід зазначити наступне.

Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Нормами п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень, не застосовується.

Вчинення вищезазначених дій позивачем проведено не було, уточнені розрахунки до Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ не надходили. Своїм правом подання таких розрахунків за період, що перевірявся, позивач не скористався.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0000031501/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000031501/1 від 20 травня 2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54 470 грн 16 коп. винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законом, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, встановлених перевіркою.

Беручи до уваги наведене, позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Селянського (фермерського) господарства "Оксана" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції (Гребінківське відділення) про визнання недійсними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва