Постанова № 10743193, 29.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 р. справа № 2а-15229/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:Мальцевої А.М. (дов. від 18.01.2010р. № 1/10)

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заявуДержавної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

простягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Іллічівському районі м. Маріуполя (надалі позивач, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач, ОСОБА_2) про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 700,00 гривень.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб.

У судовому засідання від 08.07.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 29.07.2010р. через неявку відповідача.

В судовому засіданні від 29.07.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідач в судове засідання від 29.07.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подав до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 вересня 2009 року, згідно якої в якості валових доходів, одержаних від підприємницької діяльності зазначив 18000, грн. (фото та відео зйомка).

Відповідно до перерахунку за 3 квартал 2009 року відповідачу розраховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2700,00 грн.

14.10.2009р. відповідач отримав податкове повідомлення № 0000101741/0 від 14.10.2009р., яким відповідачу визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2700,00 грн., про що зазначено на корінці вказаного рішення.

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків, ОСОБА_2 має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2700,00 грн.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Також, у матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 20.11.2008р. № 1/2204 на суму 10.37 грн. та другої податкової вимоги від 18.11.2009р. № 2/1872 на суму 2709,57 грн., які отримані відповідачем 21.11.2008р. та 26.02.2010р. відповідно, про що зазначено у копіях повідомлень про вручення поштового відправлення.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Абзацом другим пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Із наданого позивачем зворотного боку облікової картки платника відповідача (платіж 11010200) станом на 31.12.2009р. та на 05.07.2010р. вбачається, що відповідач не погасив заборгованість по податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням № 0000101741/0 від 14.10.2009р. у розмірі 2700,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги абзацу 2 пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не сплатив протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2700,00 грн.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Таким чином, заборгованість відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2700,00 грн. підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позову ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової у Іллічівському районі м. Маріуполя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (рахунок № 33215801700053, код платежу 11010200, одержувач Маріупольська міська рада, банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164947) заборгованість перед бюджетом з доходів фізичних осіб у сумі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок за рахунок майна боржника.

У задоволені позовних вимог в частині покладення судових витрат на відповідач відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 29 липня 2010 року, повний текст виготовлено 03 серпня 2010 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Буряк І. В.