Рішення № 10740619, 04.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 серпня 2010 р.           Справа 9/113-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Система", код ЄДРПОУ 32687324 (юр. адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-а; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с 5563)

до: Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", код ЄДРПОУ 04366719 (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)

про стягнення 43180,00 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.                                        

Представники сторін:

позивача: Батій І.В.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Система" ( м. Запоріжжя) 43180,00 грн.

09 червня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/113-10 та призначено її до розгляду на 30.06.2010р.

У зв"язку з неявкою в судове засідання 30.06.2010р. представника відповідача та надісланням останнім телеграми (вх. канцел. № 123 від 29.06.2010р.) про відкладення слухання через перебування на лікарняному уповноваженого представника, розгляд справи відкладено на 04.08.2010р.

04.08.10р. представник позивача подав заяву № 96 від 30.07.2010р. (вх. № 8806 від 04.08.2010р.) про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути 30000 грн. основного боргу, у зв"язку з тим, що після звернення позивача до суду відповідач здійснив часткову проплату на загальну суму 13180,00 грн. Подану заяву суд роцінює як заяву про зменшення позовних вимог і приймає до розгляду як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Відповідач вдруге в судове засідання уповноважено представника не направив, документів витребуваних попередніми ухвалами суду не надав. Однак, 03.08.2010р. до суду надійшла телеграма (вх. 138 від 03.08.2010р.) провідкладення розгляду справи у зв"язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці до 01.09.2010р.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Положення ст. 28 ГПК України не позбавляють права керівника Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" направити до суду іншого довіреного представника з відповідними повноваженнями для представництва інтересів підприємства в суді, однак цього зроблено не було.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.01.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Система" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Птахокомбінат "Бершадський" (покупець) укладено договір № 04/01/10, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов"язується передати окремими партіями у власність покупцю жмих соєвий (товар), а покупець зобов"язується приймати товар та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, кількість та асортимент кожної окремої партії товару зазначається у специфікації, яка підписується сторонами до поставки партії товару і є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3. договору відповідач повинен у повному обсязі сплатити вартість товару у вигляді 100% попередньої оплати.

Спеціфікацією від 01.02.2010р. (додаток № 5 до договору) передбачено, що відповідач прийняв на себе зобов"язання прийняти 60 тонн товару за ціною 4250,00 грн. з ПДВ за одну тонну та сплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач здійснив відповідачу поставку товару загальною вагою 51,24 тонну на загальну суму 217770,00 грн., а саме: 01.02.2010р. відвантажив відповідачу 25,11 тонн товару на суму 106717,50 грн. з ПДВ(видаткова накладна № РН-0000060 від 01.02.2010р.) та 02.02.2010р. відвантажив 26,13 тонн на суму 111052,50 грн. (видаткова накладна № РН- 0000063 від 02.02.2010р.). Факт постачання товару також підтверджується товарно-транспортними накладними № 1002004 від 01.02.2010р. та № 1002006 від 02.02.2010р. Товар отримав представник відповідача Сосницький В.І. на підтаві довіреностей серії ААА № 503557 від 01.02.2010р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого товару.

Таким чином станом на 04.06.2010р. відповідач заборгував позивачу 43180,08 грн., що також підтверджено сторонами в акті звірки взаємних розрахунків від 04.06.2010р. (а.с. 26).

05.05.2010р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою в строк до 15 травня здійснити оплату заборгованості в сумі 43180,00 грн.

Крім того, як було вказано 04.08.2010р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду і з якої вбачається, що відповідач після порушення провадження у справі частково погасив суму основного боргу в розмірі 13180,00 грн., в підтвердження наведеного надано суду банківські виписки від 29.06.2010р. та від 12.07.2010р.

Таким чином, станом на 30.07.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 30 000,00 грн. (43 180,00 - 13 180,00= 30 000,00).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 30000 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 09.06.2010 року, 30.06.10р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 30 000 грн. в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 96 від 30.07.2010р.) із стягненням з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України судових витрат.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", код ЄДРПОУ 04366719, вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412 (п/р 2600330412014 в Вінницькій філії ВАТ "ВТБ Банк" м. Вінниця, МФО 302559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Система", код ЄДРПОУ 32687324, юр. адреса: 70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1-а; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с 5563 (п/р 26000000516102 а ПАТ "Універсал Банк", м. Київ, МФО 300528) 30 000,00 грн. основного боргу, 300,00 грн. - витрат на сплату держмита, 236,00 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( 69089, м. Запоріжжя, а/с 5563)

3 - відповідачу (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область)