Рішення № 10740612, 03.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 серпня 2010 р. Справа 13/56-09

за позовом:Ладижинської міської ради Вінницької області (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. П.Кравчика, 4, код ЄДРПОУ 04325621)

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1 )

про знесення самочинно збудованих об"єктів нерухомого майна та приведення земельної ділянки у попередній стан

та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1)

до Ладижинської міської ради Вінницької області (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. П.Кравчика, 4, код ЄДРПОУ 04325621)

про визнання права власності на самочинно збудовані об"єкти нерухомості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Бучко О.М., довіреність

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі за позовом Ладижинської міської ради Вінницької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудовані об"єкти нерухомості та призначено до слухання, проте в зв"язку з неодноразовою неявкою представників сторін, а в подальшому їх клопотаннями про відкладення судових засідань для вирішення спору мирним шляхом, судові засідання відкладались.

25.11.2009 р. представником позивача через канцелярію Господарського суду Вінницької області було подане клопотання про зміну предмету позову, а саме постановити рішення про знесення самочинно збудованого об"єкту нерухомого майна загальною площею 83,55 кв.м., який розташований в м.Ладижин по вул.Процишина, 10а/3, за рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду, відповідно до ст. 22 ГПК України.

25.11.2009 р. представником відповідача через канцелярію суду було подано зустрічну позовну заяву з вимогою визнання права власності за Фізично особою-підприємцем ОСОБА_1 на об"єкти нерухомості, розташовані по вул.Процишина, 10а/3 вм.Ладижин, Вінницької області до Ладижинської міської ради Вінницької області.

Суд керуючись ст. ст.60, 61 ГПК України, прийняв у судовому засіданні зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

У судове засідання 03.08.2010 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, з невідомих суду причин. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 10.06.2010 р. №6171р-6172р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав змінені позовні вимоги, зустрічний позов не визнав, дослідивши зустрічний позов відоповідача по справі та інші матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

За результатами проведеного земельного конкурсу на підставі протоколу земельного конкурсу №1 Ладижинської міської ради від 25.02.2005 р. була надана земельна ділянка по вул.Процишина, 10а/3 в м.Ладижин загальною площею 54 кв.м для встановлення малої архітектурної форми.

25.10.2005 року між сторонами, ПП ОСОБА_1 і Ладижинською міською радою, був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач (орендодавець) на підставі протоколу земельного конкурсу №1 від 25.02.2005 р. проведеного відповідно до рішення 17 сесії 24 скликання від 04.03.2004 р. Ладижинської міської ради надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в м.Ладижин Вінницької області по вул.Процишина (територія КП "Ладижинський міський ринок) (п.1).

Позивач обгрунтовує свої твердження тим, вищевказаний договір оренди в послідуючому не був зареєстрований у відповідних державних органах ДЗК і таким чином, згідно чинного законодавства, а саме ст.ст.18,20 ЗУ "Про оренду землі", де зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набуває чинності після його реєстрації у відповідних органах, не набув юридичної сили.

Вподальшому, під час роботи тимчасової комісії по перевірці дотримання вимог чинного містобудівного законодавства України, створеної розпорядженням міського голови №134р від 22.06.2009 р., був виявлений факт самовільного будівництва СПД ОСОБА_1 капітальної споруди всупереч рішенню 17 сесії 24 скликання Ладижинської міської ради від 04.03.2004 р., згідно якого дана земельна ділянка була надана відповідачу під встановлення МАФ, без дозволу на бідівництво, без належно погодженої та затвердженої проектно-технічної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт, що являється порушенням вимог ст.ст.24,29 ЗУ "Про планування та забудову території", ст.22 ЗУ "Про основи містобудування".

Також під час роботи комісії було встановлено, що відповідач самовільно захопив суміжну земельну ділянку загальною площею 59 кв.м, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки постійно діючою комісією з земельних питань від 15.08.2008 р., і здійснив на ній самовільне будівництво капітальної споруди. Таким чином, на двої суміжних земельних ділянках відповідачем було здійснено самочинне будівництво капітальних споруд загальною площею 83,55 кв.м.

В зв"язку з порушенням містобудівного законодавства відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст. 96,97 КпАП України від 18.01.2006 р. та від 15.02.2007 р., постанови №1 від 18.01.2006 р., №4 від 19.02.2007 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідач обгрунтував правомірність зустрічних позовних вимог, про визнання права власності на об"єкти нерухомості, тим, що цільовим призначенням земельної ділянки, наданої в користування позивачем відповідачу, на якій розташовано об"єкт спору, відповідно до протоколу земельного конкурсу №1 Ладижинської міської ради від 25.02.2005 р. та договору оренди від 25.10.2005 р. укладеного сторонами, є роздрібна торгівля на комерційні послуги. Тому здійснення ним будівництва торгівельного павільйону на даній земельній ділянці відповідає її цільовому призначенню і на його думку відведено саме для цієї мети.

В підтвердження своїх обгрунтувань, що договір оренди земельної ділянки між позивачем і відповідачем фактично відбувся і сторонами виконувався, було надано довідку Ладижинського відділення Тростянецької ДПІ від 24.11.2009 р. №1255, на підтвердження факту сплати ним орендної плати.

Також, відповідач стверджує, що ним було отримано всі необхідні дозволи та погодження для будівництва, про що свідчить висновок про погодження технічної документації від 14.11.2007 р. №462; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизивід 27.11.2007 р. №1671; технічне завдання щодо розробки проекту землеустрою, узгодженне відділомземельних ресурсів у м.Ладижин; довідка відділу земельних ресурсів у м.Ладижин Вінницької області від 14.11.2007 р. №269; довідка-характеристика КП Тульчинське МБТІ від 02.10.2009 р. №102; висновок органу державного пожежного нагляду від 27.11.2007 р., виданий СДПН СДПЧ-20 в м.Ладижин та технічний паспорт на нежитлову будівлю, виготовлений КП Тульчинське МБТІ.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заявлений Ладижинською міською радою Вінницької області позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так ЗУ "Про планування і забудову територій" визначено правові та організаційні основи планування та забудови населених пунктів, а саме ст.24 встановлено, що фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об"єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування , зобов"язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об"єкта містобудування. Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об"єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради. До заяви додаються документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

При цьому дозвіл на будівництво об"єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об"єктах містобудування без дозволу на виконання будівельбних робіт вважається самовільним будівництвом.

Згідно з ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Враховуючи той факт, що земельна ділянка є природним ресурсом, то положення Цивільного кодексу України повинні застосовуватись до відносин користування чужою земельною ділянкою для реконструкції лише у випадку, коли відповідні відносини не врегульовані іншими актами законодавства. Як вбачається з вище наведеного, зазначені відносини врегульовані Земельним кодексом України.

Враховуючи викладене, до зазначених правовідносин необхідно застосовувати Земельний кодекс України, у зв'язку з цим для одержання дозволу на виконання будівельних робіт, у пакеті документів необхідно надати договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Судом установлено, що державна реєстрація підписаного сторонами 25.10.2005 р. року договору оренди земельної ділянки не відбулася.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону. Зокрема, Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Договір оренди землі між сторонами у державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" не зареєстрований, що ними не оспорюється.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним.

Виходячи з викладеного, згідно норм чинного законодавства, договір оренди земельної ділянки від 25.10.2005 р. укладеного між ПП Паламарчуком та Ладижинською міською радою не набув юридичної сили і таким чином не вважається укладеним, так як не було здійснено його державної реєстрації.

Щодо твердження відповідача, що будівництво споруди було виконано відповідно до вимог законодавчих норм, спростовуються тим, що відповідно до ст.24 ЗУ "Про планування і забудову територій" будівництво об"єктів містобудування на земельних ділянках здійснюються особами яким вони надежать на праві власності чи користуванні, проте земельні ділянки на яких відповідачем ПП ОСОБА_1 було здійснено будівництво не перебували у нього в користуванні, так як згідно вищевикладеного, договір оренди земельної ділянки не набув юридичної сили, а також будівництво було ним здійсненно без відповідного дозволу на будівництво об"єкта містобудування, отриманого від виконавчого органу відповідних рад, в даному випадку Ладижинської міської ради.

Відповідно до ЗУ "Про планування та забудову територій" дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. При цьому дозвіл на будівництво об"єкта містобудування не даєправа на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, доводи відповідача про те, що ним були отримані всі необхідні погодження та дозволи для здійснення будівництва споруди є хибними, так як надані ним документи, а саме: висновок про погодження технічної документації від 14.11.2007 р. №462; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизивід 27.11.2007 р. №1671; технічне завдання щодо розробки проекту землеустрою, узгодженне відділомземельних ресурсів у м.Ладижин; довідка відділу земельних ресурсів у м.Ладижин Вінницької області від 14.11.2007 р. №269; довідка-характеристика КП Тульчинське МБТІ від 02.10.2009 р. №102; висновок органу державного пожежного нагляду від 27.11.2007 р., виданий СДПН СДПЧ-20 в м.Ладижин та технічний паспорт на нежитлову будівлю, виготовлений КП Тульчинське МБТІ, не є належними документами на підставі яких можливо розпочинати капітальне будівництво.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже твердження відповідача, що ним було отримано всі необхідну документацію для для здійснення будівництва, спростовуються матеріалами справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Щодо посилання відповідача на норму закону, а саме п.3 ст.376 ЦК України, як на підтвердження своїх вимог по зустрічному позову, а саме визнання права власності на самочинно збудовані об"єкти нерухомості, є хибним та неповним, так як дана норма є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені. Так п.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідач не має укладених з Ладижинською міською радою юридично чинних договорів оренди земельних ділянок.

Також відповідно до п.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ладижинської міської ради Вінницької області до ФОП ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованих об"єктів нерухомого майна та приведення земельної ділянки у попередній стан є обґрунтованими та доведеними наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

В задоволені позову ФОП ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на об"єкти нерухомості, розташовані по вул.Процишина, 10а/3 в м.Ладижин, Вінницької області - відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 316, 317, 328, 376 ЦК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 32,33, 34, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, ст.ст.93, 125, 126 Земельного Кодексу України, ЗУ "Про планування та забудову територій", ЗУ "Про оренду землі", ЗУ "Про основи містобудування", -

ВИРІШИВ :

1. Позов Ладижинської міської ради Вінницької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованих об"єктів нерухомого майна та приведення земельної ділянки у попередній стан - задоволити.

2. В позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права власності на об"єкти нерухомості, розташовані по вул.Процишина,10а/3 в м.Ладижин Вінницької області, відмовити.

3. Зобов"язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1 ), за власний рахунок, здійснити знесення самочинно збудованого об"єкту нерухомого майна загальною площею 83,55 кв.м., який розташований в.м.Ладижин по вул.Процишина, 10а/3,Вінницької області.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1 ) на користь Ладижинської міської ради Вінницької області (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. П.Кравчика, 4, код ЄДРПОУ 04325621) 85,00 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. .Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. П.Кравчика, 4)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)