Рішення № 10737127, 20.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2010Справа №2-1/2775-2010 за позовом Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим», (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мкрн. 1, б.18, кв.63),

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша», (96025, АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Леніна, 68), (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Просмушкіних, 3, кв. 12),

про усунення перешкод в користуванні майном,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Гриднєв В.В. директор,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша» про усунення перешкод в користуванні комплексом, розташованим за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Жовтнева, 50, кв. 55.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений 22.01.2009р. між сторонами у справі договір купівлі-продажу спірного майна, умовами якого встановлено право ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» на користування вказаним майном згідно цільового призначення. Перешкоджання відповідачем у користуванні підприємством об’єктом договору купівлі-продажу від 22.01.2009р. й стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у порядку статей 66,67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно, розташоване за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Жовтнева, б.50 та 55, заборони Регіональному агентству з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополі та іншим особам проводити аукціон по реалізації комплексу (майна), розташованого за адресою: Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Жовтнева, б.50 та 55 та усунення перешкод в користуванні спірним майном (комплексом).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.06.2010р. заяву приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі №2-1/2775-2010 задоволено частково. Накладено арешт на об’єкт нерухомого майна – комплекс (зерноток), розташований за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Жовтнева, 50, 55. В іншій частині клопотання відмовлено.

Заявою від 19.07.2010р. позивач уточнив свої вимоги, просить усунути перешкоди в користуванні Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим» комплексом, розташованим за адресою: Красноперекопськй район, село Ішунь, вул. Жовтнева, б.50, б.55 шляхом передачі в користування позивачу для ведення господарської діяльності майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша»: будівлі та споруди – 22 одиниці загальною площею 10064,5кв.м.; літера С – склад 2642,7кв.м.; літера Р – склад 917,4кв.м.; літера Т – склад 894,9кв.м.; літера О – склад 1597,2кв.м.; літери Г,Д – щитова 38,4кв.м.; літера В – теплогенераторна 324,5кв.м.; літера А – побутові приміщення з навісом 206,1кв.м.; літера У – прохідна 6,5кв.м.; літера Б, 61, 62 – вагова з навісами 176,6кв.м.; літери И, Л, Н – трансформаторна підстанція 29,4кв.м.; літера К – побутова 6,6кв.м.; літера Е – навіс 715,9кв.м.; літера З – навіс 353,6кв.м.; літера П – навіс 126,5кв.м.; літери А, А1, а – будівля ЦРМ 1245,9кв.м.; літери Б, б – мийка № 1 – 172,6кв.м.; літера В – мийка № 2 – 123,1кв.м.; літера Г – тепляк 486,6кв.м.; огорожа зернотоку; мощення зернотоку, ангар металевий; зовнішній газопровід; і устаткування 12 одиниць, а саме: рисопереробний завід 2002 року – 1 шт.; сушарка зерна риса 2002 року – 1шт.; установка подрібнення лушпиння 2003 року – 1шт.; ємкість для зберігання зерна 2003 року – 1 шт.; ємкість для зберігання зерна 2003 року – 1 шт.; пожежна ємкість 2000 року – 1 шт.; лінія очищення зерна № 3 – 1985 року – 1 шт.; ваги майданчикові 1980 року – 1 шт.; ваги автомобільні на 30 тон 1984 року – 1 шт.; ваги автомобільні на 30 тон 1984 року – 1 шт.; зерноочисна установка ЗАВ-20 1986 року інв. № 3058 – 1шт., зерноочисна установка ЗАВ-20 1986 року інв. № 3061 – 1шт.

Відповідач відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Проте, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

22.01.2009р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша» (продавець) та Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 0204.

Зазначений договір зареєстрований на ТБ «Таврійська універсальна біржа» у відповідності до правил біржової торгівлі.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність покупця комплекс Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша» (будівлі, споруди, устаткування, згідно пункту 1.2, далі «Комплекс»), що знаходиться за адресою: АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Жовтнева, б. 50, б. 55, що належить йому на праві приватної власності, а покупець зобов’язується прийняти вказаний комплекс і сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно пункту 1.4 договору ціна «комплексу» складає 6000000грн. без ПДВ.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що право власності на комплекс переходить до покупця після проведення повної сплати вартості майна шляхом перерахування коштів в безготівковій формі до 31.05.2009р. частинами в розмірі та в строки, що передбачені пунктом 2.2 договору на спеціальний рахунок товарної біржі.

Згідно пункту 3.1 договору, передача комплексу продавцем та прийняття комплексу покупцем для ведення господарства діяльності оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами після перерахування ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» 900000,00грн. на розрахунковий рахунок біржі.

Як свідчать матеріали справи, спірне майно передано позивачу про що, зокрема свідчить акт прийому-передачі від 31.01.2009р. (аркуш справи 11).

Відповідно пункту 4.2.6 договору встановлено право покупця на користування майном згідно із цільовим призначенням комплексу.

Перешкоджання відповідачем у користуванні підприємством об’єктом договору купівлі-продажу від 22.01.2009р. й стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності судового захисту його прав з наступних мотивів.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша» укладенням із позивачем договору купівлі-продажу спірного майна та зазначенням серед умов права останнього на користування ним, реалізувало своє право власності щодо передачі права користування комплексом Приватному підприємству «Продовольча компанія «Агрокрим», що не суперечить ст. 319 ЦК України.

Розділ II ЦК України передбачає речові права на чуже майно. Статтею 395 ЦК України встановлено, що речовими правами на чуже майно є, зокрема право володіння та право користування.

Відповідно до статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Слід зробити висновок, що у ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» право користування спірним комплексом виникло на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2009р. а тому, враховуючи положення вищевказаних норм права, позивач має речове право на чуже майно.

В силу статті 396 ЦК України, особа, що має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України.

В свою чергу, главою 29 ЦК України врегульовані положення щодо захисту права власності.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Отже, найважливішими властивостями доказів є допустимість та їх належність.

Наявні в матеріалах справи копії звернень позивача до правоохоронних органів щодо перешкоджання групою осіб під керівництвом арбітражного керуючого Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша» у здійсненні позивачем права користування комплексом, розташованим по вул. Жовтнева, 50, 55 в с. Ішунь Красноперкопського району АР Крим, що передбачено договором купівлі-продажу від 22.01.2009р., прийняття такими органами низки постанов про відмову у порушенні кримінальних справ за заявами підприємства, а також розміщення ліквідатором відповідача у засобах масової інформації оголошення про проведення аукціону з продажу спірного майна, свідчать про порушення СТОВ «Агрофірма «Герої Сиваша» умов укладеного договору та приймаються судом як належні та допустимі докази обґрунтованості вимог позивача.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 7 Закону України «Про судоустрій України».

Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб’єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов’язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи – учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами.

Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Причому ризик настання наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачем жодних доказів визнання у встановленому законом порядку недійсним укладеного 22.01.2009р. договору купівлі-продажу, як само й доказів його розірвання суду не надано.

Невиконання відповідачем умов діючого договору від 22.01.2009р. порушує права позивача, захист яких можливий шляхом зобов’язання СТОВ усунути перешкоди у користуванні ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» спірним майном.

Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим», (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мкрн. 1, б.18, кв.63, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30933340) комплексом, розташованим за адресою: Красноперекопськй район, село Ішунь, вул. Жовтнева, б.50, б.55 шляхом зобов’язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша», (96025, АР Крим, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31963025) передати в користування Приватному підприємству «Продовольча компанія «Агрокрим» для ведення господарської діяльності майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сиваша»: будівлі та споруди – 22 одиниці загальною площею 10064,5кв.м.; літера С – склад 2642,7кв.м.; літера Р – склад 917,4кв.м.; літера Т – склад 894,9кв.м.; літера О – склад 1597,2кв.м.; літери Г,Д – щитова 38,4кв.м.; літера В – теплогенераторна 324,5кв.м.; літера А – побутові приміщення з навісом 206,1кв.м.; літера У – прохідна 6,5кв.м.; літера Б, 61, 62 – вагова з навісами 176,6кв.м.; літери И, Л, Н – трансформаторна підстанція 29,4кв.м.; літера К – побутова 6,6кв.м.; літера Е – навіс 715,9кв.м.; літера З – навіс 353,6кв.м.; літера П – навіс 126,5кв.м.; літери А, А1, а – будівля ЦРМ 1245,9кв.м.; літери Б, б – мийка № 1 – 172,6кв.м.; літера В – мийка № 2 – 123,1кв.м.; літера Г – тепляк 486,6кв.м.; огорожа зернотоку; мощення зернотоку, ангар металевий; зовнішній газопровід; і устаткування 12 одиниць, а саме: рисопереробний завід 2002 року – 1 шт.; сушарка зерна риса 2002 року – 1шт.; установка подрібнення лушпиння 2003 року – 1шт.; ємкість для зберігання зерна 2003 року – 1 шт.; ємкість для зберігання зерна 2003 року – 1 шт.; пожежна ємкість 2000 року – 1 шт.; лінія очищення зерна № 3 – 1985 року – 1 шт.; ваги майданчикові 1980 року – 1 шт.; ваги автомобільні на 30 тон 1984 року – 1 шт.; ваги автомобільні на 30 тон 1984 року – 1 шт.; зерноочисна установка ЗАВ-20 1986 року інв. № 3058 – 1шт., зерноочисна установка ЗАВ-20 1986 року інв. № 3061 – 1шт.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.