Рішення № 10737128, 04.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2010Справа №2-31/3018-2010 За позовом – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; 95000, м. Сімферополь, вул. Г.Аджимушкая, 1)

до відповідачів –

1)          фізичної особи-підприємця Разіна Ігоря Володимировича (95000, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 108, кв. 40)

2)          Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (95015, м. Сімферополь, вул. Субхі, 4 оф. 40; м. Київ, вул. Бориспільська, 9 корп.90 кімн.411; 74900, м. Нова Каховка, пл. Інтузіастів, 1, к. 306)

3)          Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (95034, м. Сімферополь, бульв. Франко, 25)

про звільнення майна з-під арешту

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Волокітіна С.В., дов. у справі

Від відповідачів –

1.          не з'явився.

2.          Ковальов Р.А., дов. у справі

3.          Комащенко М.В., дов. у справі

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідачів – фізичної особи-підприємця Разіна Ігоря Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» та Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про звільнення з-під арешту 1/3 квартири № 40 по вул. Кечкеметська, 108 у м. Сімферополі АР Крим, що належить на праві власності Разіну Ігорю Володимировичу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із невиконанням Разіним І.В. умов кредитного договору у визначений термін, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, проте реалізувати дане право позивач не в змозі, у зв'язку із неправомірним накладенням арешту на предмет іпотеки.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК у судовому засіданні просили суд вирішити дану справу відповідно до чинного законодавства.

Відповідач фізична особа-підприємець Разін Ігор Володимирович явку свого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позов суду не представив, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв або клопотань до суду на час судового засідання від відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та Разіним Ігорем Володимировичем був укладений кредитний договір №SIIPGA0000003208, згідно якого банком був виданий відповідачу кредит в сумі 29765,00 доларів США строком до 08.05.2018 р. зі сплатою 15% річних за користування кредитом (а.с.8-10).

Для забезпечення виконання вимог банку за кредитним договором, 12.05.2008 р. був укладений договір іпотеки між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та Разіним Ігорем Володимировичем, Разіною Катериною Ігорівною, Разіною Анастасією Ігорівною, згідно якого Разін І.В., Разіна К.І., Разіна А.І. надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру №40, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 108 (а.с.11-13).

Вищезазначене майно було включене до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом (а.с.14).

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» від 30.04.2009 р., тип банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство, також даний факт підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» погодженого з Національним банком України 15.07.2009 р.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тому звернення стягнення на майно боржника за іншими зобов'язаннями порушує право іпотекодержателя вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги.

У зв'язку з невиконанням Разіним І.В. умов кредитного договору у визначений термін, у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло передбачено законом право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач у позовній заяві вказує, що на підставі Договору іпотеки, Закону України «Про іпотеку» та рішення Київського районного суду м. Сімферополя АРК Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» має намір задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки. Проте, арешт накладений державним виконавцем створює перешкоди для реалізації такого права іпотекодержателя.

Листом № 03-4/4469 від 28.05.2010 р. Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повідомив позивача, що 14.10.2009 р. Державним виконавцем у цілях виконання рішень Господарського суду АРК по справах № 2-11/1505-2009 від 07.04.2009 р. та №2-27/1521-2009 від 14.05.2009 р. було накладено арешт на 1/3 частину квартири № 40 по вул. Кечкеметська у м. Сімферополі АР Крим, що належить на праві власності Разіну Ігорю Володимировичу (а.с.16).

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про іпотеку", пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом – у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель за рахунок предмета іпотеки має право у разі невиконання боржником (іпотекодавцем) задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст.ст. 2, 4, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" іпотека є обтяженням (заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном), яке виникає на підставі договорів, укладених в порядку, встановленому законом, та підлягає державній реєстрації. При цьому пріоритет обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно (ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Враховуючи, що позивач зареєстрував обтяження на спірне майно в Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, у нього виник пріоритет на це майно стосовно інших осіб.

Отже, позивач є обтяжувачем з вищим пріоритетом стосовно заставленого майна та має право першочергового задоволення власних вимог за рахунок заставного майна.

Постановами Державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 28.07.2009 р. відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню наказів Господарського суду АРК по справам №2-11/1505-2009 та №2-27/1521-2009. Постановами Державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 05.08.2009 р. виконавчі провадження №14263, №14265, №14266 по примусовому виконанню наказів Господарського суду АРК по справам №2-11/1505-2009 та №2-27/1521-2009 об’єднані в одне виконавче провадження №14263. Постановою Державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 14.10.2009 р. накладено арешт на 1/3 частину квартири № 40 по вул. Кечкеметська 108 у м. Сімферополі АР Крим, що належить на праві власності Разіну Ігорю Володимировичу.

При накладенні арешту на майно Разіна Ігоря Володимировича Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим не було дотримано положень ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Отже, виходячи зі змісту ч. 3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" правомірність реалізації державним виконавцем права на звернення стягнення на заставлене майно залежить виключно від моменту прийняття судового рішення про стягнення з боржника коштів, на виконання якого складається акт опису і арешту майна (в тому числі і заставленого), тобто прийняття такого рішення судом має передувати виникненню у іншого кредитора права застави щодо майна боржника.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що право застави у позивача виникло до винесення Господарським судом АРК рішень про стягнення з боржника коштів, на виконання яких накладено арешт, а вартості іпотечного майна, що належить Разіну І.В. не вистачає для задоволення його зобов'язань перед банком, що не було враховано органом державної виконавчої служби при винесені постанови про накладення арешту на спірне майно.

Згідно ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, однак ВДВС Київського району м.Сімферополя АРК не повідомило у встановлений строк позивача, про накладення арешту на предмет іпотеки.

Про накладення такого арешту Позивач дізнався з листа ВДВС Київського району м. Сімферополя АРК № 03-4/4469 від 28.05.2010 р. у момент звернення з виконавчими листами, яки були видані на виконання рішення Київського районного суду від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-3215/09.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, вимога позивача про звільнення з-під арешту 1/3 квартири № 40 по вул. Кечкеметська, 108 у м. Сімферополі АР Крим обґрунтована та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи судом покладаються на відповідача – Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в порядку ч.2 ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст судового рішення складений та підписаний 06.08.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Звільнити з-під арешту 1/3 квартири № 40 по вул. Кечкеметська, 108 у м. Сімферополі АР Крим, що належить на праві власності Разіну Ігорю Володимировичу.

3.          Стягнути з Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (95034, м. Сімферополь, бульвар Франка, 25Ж ЄДРПОУ 35052796) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ЄДРПОУ 14360570) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.