Рішення № 10737110, 05.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2010Справа №2-31/3630-2010 За позовом – Комунального підприємства Житлово – експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13)

До відповідача – Будівельного підприємства «Ренессанс» (95000, м. Сімферополь, вул.Тургенєва, 20, кв. 19)

Про стягнення 27068,57 грн.

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Рябенький А.С., дов. у справі

Від відповідача – Башкатов М.Т., директор

Обставини справи:

Комунальне підприємство Житлово – експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Будівельного підприємства «Ренессанс» про стягнення з відповідача за договором оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008 р. заборгованості у сумі 26462,11 грн., а також пені у сумі 606,46 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008 р., в наслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 27068,57 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Надав суду довідку Головного управління статистики в АРК, згідно якої Будівельне підприємство «Ренессанс» знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул.Тургенєва, 20, кв. 19.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких позов визнав у повному обсязі.. Також пояснив, що 02.08.2010 р. частково погасив заборгованість перед позивачем у сумі 5000 грн. Надав суду платіжне доручення № 144 від 02.08.2010 р. про часткову сплату на розрахунковий рахунок позивача заборгованості у сумі 5000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 22.07.2008 р. № 1691 між Комунальним підприємством Житлово – експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя (Орендодавець) та Будівельним підприємством «Ренессанс» (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008р.

Орендодавець, на підставі Рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 22.07.2008 р. № 1691 передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул.Н.Госпітальна, 52, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства Житлово – експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя (п.1.1 Договору).

Загальна площа орендуємого приміщення 235,36 кв.м. (1-й етаж – 235,36 кв.м.), вартість якого визначена згідно незалежної експертної оцінки і складає: 281700,00 грн. (п. 1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування нежитловими приміщеннями (майном в строк, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами) дійсного договору та акту приймання – передачі (майна).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата за даним договором встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3756,00 грн., розмір якої за кожний наступний місяць встановлюється шляхом корегування за попередній місяць на індекс інфляції. Окрім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати на утримання будинків та прибудинкової території, пропорційно займаній площі. Ставки експлуатаційних витрат можуть змінюватися в залежності від зміни цін на споживчому ринку та додаткового погодження з Орендарем не потребує. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та експлуатаційних витрат здійснюється та вноситься Орендарем в порядку, встановленому діючим законодавством.

Орендна плата та експлуатаційні витрати перераховуються Орендодавцю щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 3.2 Договору).

Пункт 9.1. Договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. За несвоєчасне внесення орендної плати та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню, в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент сплати (п. 9.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що згідно представленого позивачем розрахунку суми заборгованості та пені за договором оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008р. станом на 08.07.2010 р. сума основного боргу складає 26462,11 грн., пеня 606,46грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 19.07.2010 р. підписаного між позивачем та відповідачем станом на 19.07.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 26462,11 грн. (а.с. 31).

Відповідач у судовому засіданні надав суду платіжне доручення № 144 від 02.08.2010 р. про сплату на розрахунковий рахунок позивача 5000,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

При таких обставинах справи, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 26462,11 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 21462,11 грн., оскільки відповідачем частково сплачена сума заборгованості, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 9.1 Договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за даним договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. За несвоєчасне внесення орендної плати та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню, в розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент сплати (п. 9.2 Договору).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 606,46 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008 р. на суму 606,46 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21462,11 грн., 606,46 грн. пені. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5000,00грн. слід відмовити, оскільки відповідачем дана сума погашена.

Частиною 2 ст. 49 ГПК України встановлено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, зазначений спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення № 1079 від 19.08.2008 р., суд покладає судові витрати у повному обсязі на відповідача.

У судовому засіданні за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України повний текст рішення оформлено та підписано 06.08.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,44,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Будівельного підприємства «Ренессанс» (95000, м. Сімферополь, вул.Тургенєва, 20, кв. 19; ідент. код 30271116) на користь Комунального підприємства Житлово – експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13; ідент. код 05480536, р/р 26004440117520 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» в м. Сімферополі, МФО 324010) заборгованість у сумі 21462,11грн., 271,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити поштою на адресу сторін.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.