Постанова № 10735261, 29.07.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3832/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Гром Л. М.

При секретарі Тищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, 19.07.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 976,33 грн. в тому числі: по сплаті страхових внесків в сумі 768,42 грн., по штрафних санкціях в сумі 145,99 грн., по пені 61,92 грн. на р/р 25609303105267, МФО 343079, Козелецьке відділення Ощадного банку, код 21399526, мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавства, а саме не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача також позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не зявився про день, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного Фонду України в Козелецькому районі, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування 02.07.2001 року за реєстраційним номером 1357-11.

Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (Далі Закон України № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1,10,15 ст.11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).

Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Станом на 06.05.2010 року, відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 976,33 грн. в тому числі: по сплаті страхових внесків в сумі 768,42 грн., по штрафних санкціях в сумі 145,99 грн., по пені 61,92 грн. Сума заборгованості по страхових внесках підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень 2010 року, який був належним чином оформлений і надісланий на адресу управління Пенсійного фонду України. В звязку з несвоєчасною сплатою сум страхових внесків 06.05.2010 року начальником управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі було винесено Рішення № 191 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, розраховані відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 та пункту 10.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Вказані Рішення було вручено уповноваженій особі відповідача, в передбаченому Законом порядку. Відповідач узгодив суми штрафних санкцій та пені зазначені в Рішеннях, оскільки протягом 10-ти робочих днів Рішення не були оскаржені в порядку передбаченому ст. 106 Закону №1058

Відповідно до п. 3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2,3 ст.106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п.З ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені вищезгаданим Законом, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На підставі карток особових рахунків боржника відповідно до пунктів 8.2., 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8661, відповідачу направлено вимогу про сплату боргу від № Ф-1399 від 04.06.2010 року, яка була отримана відповідачем 05.06.2010 року. Але борг згідно вимоги протягом 10-ти днів не оскаржувався і не сплачений.

Згідно ч.8 п. 3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав, добровільно визначену вимогою суму в повному обсязі не сплатив, саму вимогу не оскаржив.

Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією управління Пенсійного фонду, що бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що полягає в утриманні від вчасної сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зачіпає інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії та покриваються адміністративні витрати для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а заборгованість стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (17000, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області (17000, Чернігівська область, сел.. Козелець, вул. Московська, 3, р/р 25609303105267, МФО 343079, Козелецьке відділення Ощадного банку, код 21399526) заборгованість в сумі 976,33 грн. в тому числі: по сплаті страхових внесків в сумі 768,42 грн., по штрафних санкціях в сумі 145,99 грн., по пені 61,92 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 03 серпня 2010 року.

Суддя Гром Л.М.