Постанова № 1073489, 21.09.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2006 Справа № 5/432

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1

до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області

про скасування постанови Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 000944 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій від 7 серпня 2006 року.

Суддя - Гетя Н.Г.

Секретар судового засідання -

Представники :

Від позивача ОСОБА_2. нот. посв. довіреність від 24 січня 2005 року.

Від відповідача Дудко Н.Л.

СУТЬ СПРАВИ :

Розглядається позовна заява про скасування постанови Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 000944 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій від 7 серпня 2006 року.

Відповідач в відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві і наданих суду у вигляді усних пояснень з наданням відповідних документів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

7 серпня 2006 року відповідачем було прийнято постанову №000944 про застосування до позивача фінансових санкцій.

Постановою встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1. 30.07.2006 року при експлуатації в м. Миргород, автомобіля ПАЗ 672 д/нНОМЕР_2, водій ОСОБА_3. надавала послуги з перевезення 24 пасажирів без оформлення дозволу, ліцензійної картки, розкладу руху. Підставою для застосування фінансових санкцій в постанові визначено порушення мною ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про автомобільний транспорт».

В зв'язку з допущенням порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

Позивач з прийнятою постановою не погодився і оскаржив її до суду.

Підставами для оскарження постанови позивач вважає наступне:

Під час прийняття постанови про застосування фінансових санкцій, відповідач керувався Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженим постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143. Цей нормативно-правовий акт є єдиним актом, який прямо визначає права і порядок здійснення відповідачем власних повноважень під час проведення перевірок на автомобільному транспорті, визначає механізм реалізації його прав.

На думку позивача вказаний Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженим постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143, не може застосовуватись, оскільки був розроблений на підставі старої редакції закону «Про автомобільний транспорт»і на даний час не узгоджується з вимогами нового ЗУ «Про автомобільний транспорт», оскільки стара редакція закону визначала інші, в порівнянні з чинними, підстави, розмір та випадки застосування фінансових санкцій до перевізників (суб'єктів господарської діяльності).

Позивач вказав, що 23 лютого 2006 року було прийнято нову редакцію ЗУ «Про автомобільний транспорт»N 3492-IV, який набрав сили з дня його опублікування ( 7.04.2006 року «Голос України»№64). В новій редакції закону змінено нумерацію та назви статей, в порівнянні з попередньою його редакцією, і всі посилання, які наведені в Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, що затверджений постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143(на ст. 38, 57, 69, 70(останні дві статті взагалі відсутні в новій редакції закону) не відносяться до питання відповідальності перевізника. До того ж вказаними нормами старого закону передбачався інший розмір фінансових санкцій (10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а не 100).

Позивач в позові вказує, що будь-які зміни, чи доповнення, пов'язані з змінами до «ЗУ «Про автомобільний транспорт»до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, що затверджений постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143 станом на 17 серпня 2006 року не вносились.

На підставі викладеного позивач вважає, що постанова Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 000944 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій від 7 серпня 2006 року прийнято без достатньої правової підстави в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Позивач також вказує, що постанова не відповідає чинному законодавству і підлягає скасуванню, оскільки автомобіль ПАЗ 672 д/н НОМЕР_2, який перевірявся відповідачем позивачеві не належить, а є власністю іншої особи -ВАТ «Миргородське АТП 15308», що підтверджується технічним талоном на автотранспортний засіб.

Відповідач в відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві і наданих суду у вигляді усних пояснень з наданням відповідних документів. Вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема у відповідності до ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Суд вивчивши надані матеріали і дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

23 лютого 2006 року було прийнято нову редакцію ЗУ «Про автомобільний транспорт»N 3492-IV, який набрав сили з дня його опублікування ( 7.04.2006 року «Голос України»№64).

В новій редакції закону «Про автомобільний транспорт»в ст. 60 передбачена відповідальність перевізника за порушення законодавства про автомобільний транспорт. В частині шостій ст. 60 названого закону визначено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. З моменту введення в силу нового закону Кабінет Міністрів України не визначив порядку стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення.

Відповідно до момент прийняття оскаржуваної постанови та на момент розгляду справи судом порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення відсутні.

Пояснення представника відповідача з посиланням на ч.4 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», як на підставу для застосування до позивача штрафних санкцій не може братись до уваги, оскільки Кабінет Міністрів України не визначив механізму реалізації положень наведеної статті. Пояснення представника відповідача, про те, що в своїй діяльності, під час притягнення до відповідальності перевізників він керується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженим постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143 безпідставні, оскільки названий Порядок на даний час не узгоджується з вимогами нового ЗУ «Про автомобільний транспорт», т.я. стара редакція закону визначала інші, в порівнянні з чинними, підстави, розмір та випадки застосування фінансових санкцій до перевізників (суб'єктів господарської діяльності).

Так, згідно пунктів 21-24 Порядку, відповідач, у разі виявлення під час перевірки автотранспортного засобу порушень, відповідальність за які передбачена пунктами 1 - 6 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення складається протокол за формою згідно з? додатком 4(до Порядку) який подається керівникові органу державного контролю для прийняття рішення щодо застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій відповідно до частини першої статті 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В пункті 21 Порядку визначається, що перевірка автотранспортних засобів проводиться з метою в т.ч. встановлення наявності у водія документів, передбачених статтями 38 і 57 ЗУ «Про автомобільний транспорт»…

Пунктом 26 Порядку передбачається, що керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів, зазначених у пунктах 12 і 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій (додаток 7).

Всі наведені вище норми Порядку були розроблені на підставі і на виконання старої редакції ЗУ «Про автомобільний транспорт»і на даний момент не узгоджуються з чинним законом «Про автомобільний транспорт», зокрема зі змістом статей 38, 57, 69, 70 закону, які в новій редакції закону регулюють інші правовідносини ніж ті які дії до вступу в силу нового закону, а ряд статей (69 і 70 на які є посилання в Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженим постановою КМУ від 29 січня 2003 року № 143) взагалі відсутні в тексті нового ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем, з причин неповноти з'ясування обставин справи, не враховано, що автомобіль ПАЗ 672 д/н НОМЕР_1, який перевірявся відповідачем позивачеві не належить, а є власністю іншої особи -ВАТ «Миргородське АТП 15308», що підтверджується технічним талоном на автотранспортний засіб.

Враховуючи, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, дана справа в порядку ст.19 КАСУ відноситься до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, після повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, дослідження доказів та врахування пояснення представників сторін, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню судом в повному обсязі, а порушені права позивача відновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.1,2,4,5, 19, 158-170 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області №000944 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 фінансових санкцій від 7 серпня 2006 року.

3. Стягнути з Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області 36039, Полтава вул. Чапаєва, 9а 31118106600013 у ВДК В.Багачанського району, код ЄДРПОУ 23809520, банк УДК в Полтавській області, МФО 831019 на користь Суб'єкт підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1 Полтавська область, смт. Велика БогачкаАДРЕСА_1 код ЄДРПОУНОМЕР_1 Р/Р НОМЕР_3 В ПГРУ ПРИВАТБАНК МФО 331401 -3 грн.40 коп., - витрати по сплаті державного мита.

4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Сторони вправі оскаржити цю постанову шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги у строк для подачі заяви про апеляційне оскарження, до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Видати виконавчий лист.

 Суддя Гетя Н.Г.