Ухвала суду № 107346413, 03.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28404/20-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_4.

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в кримінальному провадженні № 12019100000000701, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_4. знаходиться вказане кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат ОСОБА_8., будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилась, поряд з тим, направила клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Водночас, у телефонному режимі повідомила суд про неможливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти проведення судового засідання за відсутності захисника.

Прокурор вважав наявними підстави для проведення судового засідання без участі захисника.

Представник потерпілих та потерпілі підтримали позицію прокурора.

З урахуванням позиції учасників провадження, суд на місці ухвалив проводити судове засідання у відсутність захисника.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся із клопотанням, що підписане захисником ОСОБА_8. 20.06.2022, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що інкриміноване ОСОБА_1 діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, подія якого мала місце 15.06.2019, відноситься до кримінальних проступків, відповідно, станом на день розгляду клопотання минуло три роки з моменту вчинення інкримінованого діяння, а відтак обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання, посилаючись на те, що санкція ч. 1 ст. 286 КК України, як на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, так і станом на даний час передбачала покарання, пов`язане з позбавленням волі, а саме арешт до шести місяців, відтак діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, не є кримінальним проступком та строки притягнення до кримінальної відповідальності на даний момент не минули.

Представник потерпілих ОСОБА_7., потерпілі підтримали позицію прокурора.

Вирішуючи клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні 05.06.2019 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Після набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набув чинності 01.07.2020, покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, посилене та санкція ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018) передбачає покарання у виді штрафу у розмірі від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018) нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Поряд з тим, згідно з ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19, перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. В цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку.

Так, ухвалою суду від 31.08.2021 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що останній переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 зупинено.

Ухвалою суду від 18.01.2022 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 відновлено.

З урахуванням викладеного, оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 ухилився від суду, за наслідком чого останнього було оголошено в розшук, відтак у даному випадку, з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК України, строк притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не сплинув.

Таким чином, у зв`язку з тим, що станом на день розгляду клопотання строки давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, не минули, відповідно суд не вбачає підстав для задоволення означеного клопотання захисника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 286, 369, 371 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_4