Постанова № 1072951, 05.09.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                 Справа  №22а-0901-07                                                                                                                   головуючий суддя у 1-ій 

                 категорія статобліку-34                                                                                                                  інстанції – Гончаренко С.А.

                                                                                                                                                         №11/204/07-АП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2007 р.                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Туркіної Л.П. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача:

відповідача:

прокуратури:Коршун А.О., Проценко О.А.,

Духневич О.С.

Деркач І.Б., Голубцов Р.М.

Балабко А.В.

Зіма В.Б.розглянула у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на  постанову господарського суду Запорізької області  від 19.04.2007 року

у справі №11/204/07-АП

за  позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

за участю Прокуратури Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

            У лютому 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (далі ТОВ «Енергомехкомплект») подало до господарського суду Запорізької області позовну заяву до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення №000062307/0-283 від 21.02.07р.

            Позовна заява була мотивована тим, що відповідачем було прийняте спірне повідомлення-рішення, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 82580,00грн. (основний борг) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 41290,00грн., в порушення ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2007 року у справі №11/204/07-АП позовні вимоги задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №000062307/0-283 від 21.02.2007р.; присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (69006, м. Запоріжжя, вул.В.Лобановського, буд. 9, кв. 29, код ЄДРПОУ 31623914) 3грн. 40коп. судового збору.

Постанова суду мотивована тим, що ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачений вичерпний перелік підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій та вимоги до первинних документів без переліку найменування чи якихось інших вимог до них, крім випадків, передбачених в цьому законі. Матеріалами справи підтверджується, що позивач повністю розрахувався за отримане обладнання та надані контрагентом послуги, а суми податку на додану вартість, що були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Наданими відповідачем доказами не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, не погодившись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову.

            ДПІ у Ленінському району в апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права без належного вивчення всіх обставин. Товарно-транспортні накладні, шляхові листи, які б підтверджували факт вивезення редукторів на адресу ПП «Запоріжармпром» на момент перевірки не надані, згідно платіжних доручень, наданих підприємством в ході перевірки, не було встановлено сплати за отримані від ПП «Запоріжармпром» послуги, різниця по взаємовідносинах позивача з ПП «Запоріжармпром» між фактичним податковим кредитом та податковим кредитом, задекларованим у декларації по податку на додану вартість складає 51180,00грн.

            Позивач ТОВ «Енергомехкомплект» у своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.07р. без змін.

            У судовому засіданні 05.09.2007 року:

            - представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд  постанову суду скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити;

            - представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Як встановлено судом першої інстанції, 21.02.07р. ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №000062307/0-283, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 123870,00грн., з них: 82580,00грн. – основний платіж, 41290,00грн. – штрафні санкції.

            Вказане повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акту перевірки про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Енергомехкомплект» за період з 31.07.01р. по 31.12.05р. від 09.02.2007р. №200/2307/31623914.

В ході перевірки встановлено, що:

 - в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податкове зобов’язання у перевіряємому періоді на суму 69,67грн.;

- в порушення пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Енергомехкомплект» безпідставно включило

до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 31400,00грн. з вартості наданих ПП «Запоріжармпром» (код ЄДРПОУ 33378048, м.Запоріжжя) послуг, які не використані в господарській діяльності підприємства;

- в порушення пп. 7.5.1 п.7.5 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» включено до складу податкового кредиту по податку на додану вартість суму ПДВ у розмірі 51180,00грн. у вересні 2005 року по операції з оплати товарів (податкова накладна від 30.09.05р. №132).

            Як свідчать матеріали справи, сума 69,67грн. до спірного повідомлення-рішення не ввійшла, спір точиться навколо основного зобов’язання з ПДВ у сумі 31400грн., яку податкова вважає сумою ПДВ, нарахованою на вартість послуг, які не призначались для використання в господарській платника податків, суми ПДВ 51180грн., яку податкова вважає сумою, безпідставно включеною до податкового кредиту, оскільки первинними бухгалтерськими документами не підтверджено факт першої події за податковою накладною від 30.09.05р. №132, та щодо штрафних (фінансових) санкцій, розрахованих із зазначених сум. 

            Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині визнання донарахування в сумі 31400грн. основного боргу та 15700грн. штрафних (фінансових) санкцій безпідставним, що виходить з наступного:

            - як свідчить акт перевірки, податковою встановлено, що у листопаді 2005р. ПП«Запоріжармпром» згідно актів здачі – прийняття виконує ТОВ «Енергомехкомплект» роботи по зборці, наладці, випробуванню редукторів Ц2-1000-50-22м, ВКУ-765-45-13, ВКУ-765-25-12, ВКУ-765-56-33, деталі яких знаходились на складі ТОВ «Енергомехкомплект», а саме акт №ОУ-0000007 від 21.11.05р. зборка, наладка, випробування редукторів у к-ті 5 шт. на загальну суму 188400,00грн. (у т.ч. ПДВ – 31400,00грн.), які в подальшому були реалізовані «Харківський завод під’ємно – транспортного обладнання».

            Тобто із документів, які б підтверджували надання послуг позивачу ПП«Запоріжармпром» стосовно здійснення зборки, наладки, випробуванню редукторів у листопаді 2005 року до перевірки були надані акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 210593,21грн. та податкова накладна, яка була включена до реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2005 року за №220 від 21.11.05р., на загальну суму 188400,00грн.

            Податкова вважає, що зазначені витрати не пов’язані із господарською діяльністю платника, виходячи з наступного:

            - до перевірки не надано документів, що підтверджують факт перевезення редукторів  на адресу ПП «Запоріжармпром»;

            - згідно штатного розпису від 12.01.05р. на підприємстві ТОВ «Енергомехкомплект» працюють: директор підприємства - 1 особа; нач. відділу маркетингу - 1 особа; слюсар по ремонту обладнання – 2 особи; слюсар - електромеханик – 2 особи;   електрогазозварювальник – 1 особа;

            - податкова також зазначає, що платником не підтверджено сам факт здійснення витрат у звітній період.

            Висновки податкової не можна визнати обґрунтованими, оскільки у самому акті перевірки зазначено, що редуктори щодо яких здійснювалась збірка, наладка та випробування у подальшому були реалізовані «Харківському заводу під’ємно - транспортного обладнання»

            Сам факт здійснення наладки, збірки та випробування податкова не заперечує.

            Доказів та пояснень щодо наявності вироків судів щодо вчинення посадовими особами позивача чи його контрагентів злочинів, передбачених ст. ст. 212, 366 КК України, тобто підроблення акту №ОУ-0000007 від 21.11.05р. податкова не надала.

            Той факт, що збірка та наладка проводились на виробничих площах, орендованих контрагентом, що здійснював роботи, не є обставиною, яка свідчить, що роботи не пов’язані з господарською діяльністю позивача та подальшою реалізацією редукторів у оподатковуваних операціях.

            Посилання на штатний розпис та відсутність  у позивача основних засобів, на яких могли б використовуватись чи оброблятись редуктори, за даних обставин також не можна визнати доказом того, що роботи, виконані за актом №ОУ-0000007 від 21.11.05р., не пов’язані з господарською діяльністю позивача.

            Посилання податкової на відсутність у звітному періоді проплат за актом №ОУ-0000007 від 21.11.05р. також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки перша подія – виконання робіт з видачею податкових накладних мала місце у звітному періоді.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 названого закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з викладеного, податкове повідомлення-рішення №000062307/0-283 від 21.02.07р. слід визнати протиправним в частині донарахування суми ПДВ у розмірі 47100грн. (31400грн. – основний борг, 15700грн. – фінансові санкції).

            Що стосується решти позовних вимог, то їх слід визнати необґрунтованими, виходячи з наступного.

            До складу податкового кредиту з ПДВ вересня 2005р. позивачем включено суму 51180,00грн. за податковою накладною №132 від 30.09.05р.

            Як свідчать пояснення позивача, податкова накладна оформлена та видана за фактом здійснення передплати (перша подія). У якості доказів в обґрунтування факту передплати до справи залучено платіжні доручення№112301 та №112304 від 30.09.05р., №112205 від 08.02.06р., №112472 від 26.01.06р., №112464 від 19.01.06р., №112368 від 30.11.05р.

            Однак платіжні доручення за листопад 2005р. та 2006рік не можуть бути визнані доказами передплати за податковою накладною від 30.09.05р.

Що стосується пл. доручення №112301 від 30.09.05р.на суму 219000грн., в т.ч. 36500грн. ПДВ, та пл. доручення №112304 на суму 72000грн. , в т.ч. 12000грн. ПДВ, то вони не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного: податкова накладна №132 від 30.09.05р. містить відомості про факт здійснення поставки по рахунку-фактурі №СФ-00153 від 29.09.05р. наступного асортименту продукції: електродвигун 4МТМ280 М10, електродвигун 4МТМ 280L, електродвигун Д814220В. Платіжні доручення від 30.09.05р. №112301, №112304 містять відомості про здійснення авансових платежів за електрично-механічне обладнання згідно рахунків б/н від 30.09.05р. Отже зазначені платіжні доручення не співвідносяться з податковою накладною №132 від 30.09.05р.

            Виходячи з викладеного вище та враховуючи, що між позивачем та ПП«Запоріжармпром» у 2005 році здійснювались значні обороти за угодо №А/023-2005 від 10.01.05р. на суму 1000000грн., в т.ч. здійснювались операції по проплаті та передплаті за іншими податковими накладними, колегія суддів вважає, що позивач не довів того факту, що на момент перевірки він надав податковій документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт передплати за податковою накладною №132. Зазначені докази не надано і до суду.

            Посилання позивача на ту обставину, що листом №312 від 01.11.06р. він змінив призначення платежу по пл. дорученню від 30.09.05р. №112301, №112304, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного:

            - матеріали справи взагалі не містять листа №312 від 01.11.06р., у матеріалах справи є наявним лист №312 від 01.11.05р. (а.с. 63), в якому взагалі не йдеться про пл. доручення №112301, а що стосується пл. доручення №112304 від 30.09.05р. на суму 72000,  то в листі зазначено наступне: «Просим  изменить назначение платежа в платежном поручении №112304 от 30.09.2005г. на суму 72000,00грн. Следует считать«Сплата за ел.мехобладнання та механобробку ел.мехобладнання, згідно рах. б/н від 30.09.05р. у т.ч. ПДВ- 12000,00грн.».

            Отже, як свідчать матеріали справи, названий лист не містить посилань ні на податкову накладну №132 від 30.09.05р., ні на рахунок-фактуру №СФ-00153  від 29.09.05р. В листі міститься посилання виключно на рах. б/н від 30.09.05р., зазначений у платіжному дорученні №11304, але вказано, що оплата здійснюється не тільки за «ел.мехобладнання», але й включає вартість  «механобробки ел.мехоладнання».

            Відомості про надання послуг з механобробки податкова накладна №132 не містить.

            Оскільки факт передплати суми, зазначеної у податковій накладній №132 від 30.09.05р. позивачем не доведено, факт відвантаження за даною податковою накладною, як зазначено  позові та не оспорюється податковою, було здійснено 03.10.05р. за видатковими накладними №РН-0127, РН№000128, РН№000130, слід дійти висновку, що включення до податкового кредиту вересня 2005р. суми ПДВ, зазначеної  у податковій накладній, здійснено всупереч п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за відсутності першої події.

            На підставі викладеного вище слід дійти висновку, що рішення суду першої інстанції щодо скасування  податкового повідомлення-рішення №000062307/0-283 від 21.02.07р. в повному обсязі є необґрунтованим та суперечить обставинам справи.

            Відповідно до пп. 1,2 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

На підставі викладеного вище, постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.07р. слід скасувати.

Позов задовольнити частково, визнати спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати в частині визначення податкового зобов’язання у сумі 47100грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Керуючись ст. ст.195, 196,198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, м. Запоріжжя, задовольнити частково.

            Постанову господарського суду Запорізької області від 19.04.2007р. скасувати.

            Позов задовольнити частково.

            Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя  від 21.02.07р. №000062307/0-283 в частині визначення податкових зобов’язань у сумі 47100грн. (31400грн. основного боргу, 15700грн. штрафних санкцій) .

            У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

            Присудити на користь позивача за рахунок державного бюджету України 1грн. 70коп. судових витрат.

            Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України протягом місячного строку до Вищого адміністративного суду України.

            Постанова виготовлена у повному обсязі 25.09.2007 р.

Головуючий суддя                                                                                 Л.П. Туркіна

                    судді:                                                                               А.О. Коршун

                                                                                                            О.А. Проценко