Ухвала суду № 1072950, 14.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-903/07                                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 34                                                                                                      інстанції –  Садовий І.В. 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14  серпня 2007 року                                                                                  м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Туркіної Л.П.,(доповідач)

суддів                            –  Проценко О.А., Стежко В.А.

при секретарі               –  Духневичі О.С.  

за участі представників:

позивача           –    Бокум Г.О.,

відповідача       –    Рожук Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

 на постанову господарського суду Запорізької області від 27.02.07 р. у адміністративній справі №23/622/06-АП  

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сладості»,  м. Запоріжжя

до:  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про:  часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

28 серпня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українські сладості»,  звернулось до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000212302/0 від 21.02.06 р. (із змінами згідно з податковим повідомленням-рішенням №1889/10/25020 від 01.06.06 р.) в частині донарахування 328161,89 грн., в тому числі основний платіж з податку на додану вартість – 218774,59 грн. та 109387,30 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позов обґрунтований невірним застосуванням відповідачем п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, та тим, що фактично було відсутнє заниження податкових зобов’язань, що виключає обов’язок податкового органу на самостійне визначення суми податкового зобов’язання шляхом складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. На думку позивача, правомірність здійснення коригування податкових зобов’язань, підтверджується наявністю всіх первинних документів, тому нарахування податку та фінансових санкцій є безпідставним.

03 квітня 2007 року позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку із зміною в результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000212302/0 від 21.02.06 р., та просив суд податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000212302/2 від 01.06.06 р., №0000212302/3 від 11.08.06 р. скасувати в частині донарахування 328161,98 грн.,  в тому числі основний платіж з податку на додану вартість – 218774,59 грн. та 109387,30 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на здійснення позивачем коригування податкового зобов’язання по податковим накладним, по яких не виконувались зміни суми компенсації вартості товарів, зміни вартісних та кількісних показників поставленої продукції, з огляду на це наполягав на фактичному заниженні позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість та просив у позові відмовити.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27.02.07 р. адміністративний позов задоволено повністю. При винесенні постанови, суд виходив з того, що коригування податкового зобов’язання у сумі 212139,47 грн. за податковими накладними, виданими позивачем контрагенту при здійсненні передплати за товар не передбачено чинним законодавством, але зазначене коригування не призвело до заниження суми податку на додану вартість у лютому - травні 2005 року. Коригування здійснено згідно із п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР. Отже, у відповідності до абз. «б» п.п.4.2.2. п.п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, підстави для нарахування зобов’язань та застосування штрафних санкцій відсутні.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв’язку з тим, що постанова суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права. Зокрема, ст.159 КАС України щодо законності рішення, ст.86 КАС України, в порушення якої судом не надано належної оцінки твердженням відповідача про відсутність підстав у позивача на здійснення коригування податкових накладних, по яких не виконувались ані зміни вартісних, ані кількісних показників та взагалі не відбувалася поставка такої продукції, що є порушенням п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР.

Позивач подав пояснення на апеляційну скаргу, вважає її такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування заперечень позивач посилається на підтвердження наявності факту зміни компенсації вартості товарів, як підстав для коригування сум податкових зобов’язань та податкового кредиту

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Актом про результати планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Українські сладості» за період з 01.10.02 р. по 30.09.05 р. № 12/23-1-19273203 від 14.02.06 р. (а.с.15-41), встановлено порушення платником податку пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст.7, п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР.

Згідно акту перевірки, позивачем порушено п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, шляхом здійснення неправильного коригування податкових накладних, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 219925,82 грн. (218774,59 грн. згідно і уточненням рішенням про результати розгляду скарги №1889/10/25-020 від 01.06.06 р.).

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000212302/0 від 21.02.06 р. яким ТОВ «Українські сладості» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 332098,50 грн. За результатами адміністративного оскарження платником податків вищевказаного податкового повідомлення-рішення, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення №0000212302/2 від 01.06.06 р., №0000212302/3 від 11.08.06 р., якими позивачу визначено до сплати податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 330371,66 грн., у тому числі 220247,77 грн. – основний платіж, 110123,89 - штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені рішення оскаржуються позивачем у частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 328161,89 грн., у тому числі 218774, 59 грн. – основний платіж, 109387, 30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

На підставі договору купівлі-продажу від 24.10.05 р., укладеного між ТОВ «Українські сладості» (продавець) та ТОВ «Солана» (покупець), ТОВ «Українські сладості» зобов’язалось передати покупцю у власність товар у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар (а. с. 121-123).

З матеріалів справи виходить, що згідно договору купівлі-продажу від 24.10.05 р. оплата за товар фактично здійснювалась на умовах попередньої оплати, при цьому ТОВ «Українські сладості» виписувало податкові накладні при надходженні попередньої оплати та при фактичному відвантаженні товару, підприємство включало суми податку на додану вартість до податкових зобов’язань. Повторне складання податкових накладних під час відвантаження товару в рахунок попередньої оплати призвело до повторного включення сум податку до податкових зобов’язань. Таким чином, податкові зобов’язання включались до податкового обліку з податку на додану вартість двічі.

Ухвалою господарського суду від 02.10.06 р. у справі призначена судово-економічна експертиза. Експертною установою досліджувалось питання щодо документального підтвердження висновків акту перевірки «Про результати планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Українські сладості» за період з 01.10.02 р. по 30.09.05 р.» № 12/23-1-19273203 від 14.02.06 р., викладених в п.2.5. Акту, щодо відповідності вимогам п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР та заниження податкового зобов’язання у розмірі 219926, 00 грн. (а.с. 43-57).

За висновками судово-економічної експертизи, заниження податкового зобов’язання у розмірі 219926, 00 грн. документально не підтверджено. Так, по результатам дослідження встановлено, що завищення податкових зобов’язань при складанні податкових накладних (з врахуванням залишку попередньої оплати, що вже включена до податкових зобов’язань) та подальшого коригування такого завищення на тотожну суму, що законодавством не передбачено, не призвело до заниження сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Солана», які відображені в книзі продажу та в Деклараціях з податку на додану вартість у відповідні періоди. 

Відповідно до пп.7.2.3. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно виписував податкові накладні під час отримання попередньої оплати.

Як встановлено судом першої інстанції, під час фактичного відвантаження товару складались повторні податкові накладні. У зв’язку з викладеним, позивач здійснив коригування податкового зобов’язання, нарахованого на підставі первісних податкових накладних.

Позивач здійснював коригування вважаючи, що діє відповідно до п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, згідно із яким, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Колегія суддів прийшла до висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР не передбачає можливості виписки податкових накладних щодо однієї операції за першою та другою подією одночасно та здійснення у зв’язку з цим коригування належних податкових накладних до нульових показників.

Однак, підпунктом б) п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Оскільки, позивач, на підставі виписаних за першою та другою подією податкових накладних, включив до складу податкових зобов’язань суми податку на додану вартість, здійснене платником податку зменшення суми податкового зобов’язання шляхом коригування податкових накладних не призвело до заниження суми податкового зобов’язання.

 Таким чином, у розглянутому випадку, згідно п. б) п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, визначаючим фактором для виникнення у контролюючого органу обов’язку щодо самостійного визначення суми податкового зобов’язання визнає  випадок заниження суми податкових зобов’язань.

Відповідно до  ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищезазначених обставин, оскільки з матеріалів справи не виходить заниження суми податкових зобов’язань, суд першої інстанції визнав безпідставним нарахування відповідачем податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000212302/2 від 01.06.06 р., №0000212302/3 від 11.08.06 р. в частині донарахування 328161,98 грн., у тому числі 218774, 59 грн.  за основним платежем, 109387, 30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя – залишити  без задоволення.

Постановугосподарського суду Запорізької області від 27.02.07 р. у адміністративній справі №23/622/06-АП  – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         Л.П. Туркіна

Судді:                                                                                    В.А. Стежко   

                                                                                                          О.А.Проценко

 Ухвалу складено у повному обсязі 26.09.07 р.