Ухвала суду № 1072897, 29.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-226/07                                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 37                                                                                                      інстанції –  Дроздова С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29  серпня 2007 року                                                                                  м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Туркіної Л.П.(доповідач)

суддів                            –  Коршуна А.О., Стежко В.А.,

при секретарі               –  Духневичі О.С. 

за участі представників:

позивача              –   Бувайло П.П.,

відповідача  1      –   не прибув,

відповідача   2     –   не прибув,

третьої особи  1  –   не прибув,

третьої особи  2  –   не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу «Вогнетривник-3», м. Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 14.03.07 р. по адміністративній справі №27/83/06-АП 

за позовом: Житлово-будівельного кооперативу «Вогнетривник-3», м. Запоріжжя

до відповідача 1: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя

до відповідача 2: Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа 1: Науково-виробнича фірма «ЕЛМС», м. Запоріжжя

третя особа 2: Головне управління архітектури та містобудування міської ради м.Запоріжжя

про:визнання  недійсним рішення від 25.03.04 р., прийнятого виконкомом Запорізької міської ради та рішення від 09.06.04 р. №39 Запорізької міської ради

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2006 року Житлово-будівельний кооператив «Вогнетривник-3» подав до суду позовну заяву до Запорізької міської ради про визнання недійсним рішення виконкому Запорізької міської ради від 25 березня 2004 року №106/123 «Про надання Науково-виробничої фірми «ЕЛМС» земельної ділянки по пр.Ювілейному, 26 для розташування крамниці промислових товарів в 2-х рівнях з використанням частини арки» та рішення сесії Запорізької міської ради від 09.06.04р. №39 про затвердження вказаного рішення виконкому, а також про зобов’язання відповідача завершити роботу по передачі землі кооперативу. Третьою особою було визначено Науково-виробничу фірму «ЕЛМС». Позов обґрунтований тим, що житловий будинок №26 по пр. Ювілейному у м. Запоріжжі належить позивачу, спірною земельною ділянкою позивач користується майже 30 років з моменту введення будинку в експлуатацію. Позивач зазначає, що згідно законодавства, що діяло у той час, (ст. 90 ЗК) при переході права власності на будівлю, до набувача автоматично переходило право постійного користування землею.  Зазначене право посвідчувалось документом про право на будівлю. З прийняттям ЖБК будинку в експлуатацію, згідно акту державної приймальної комісії, ситуація з земельною ділянкою під будинком входила у правове русло, якщо навіть щось було не дороблено за формою раніше. Перехід права землекористування до позивача був передбачений ще Земельними кодексами в редакціях від 18.12.1990р. та від 13.03.1992р. (ст. 30). Право постійного користування кооперативом землею під будинком непрямо підтверджується тим, що БТІ зареєструвало й будинок, й землю під будинком за ЖБК «Вогнетривник-3» та з кооперативу стягується податок на землю під будинком площею 913,5м.кв. Як зазначено у позові, на підставі ст.119 ЗК України позивач вважає себе власником спірної земельної ділянки за давністю користування. Позивачем в 2003 році подано до відповідача заяву про приватизацію землі, що знаходиться у фактичному користуванні кооперативу та розпочато роботу по виготовленню проектної земельної документації. Спірна земельна ділянка займає проїзд, розташований в середині будівлі. Колони, що обрамляють проїзд з обох боків, знаходяться всередині будинку, опираються на фундамент будинку, тримають на собі сім поверхів. Під проїздом, як і по всьому будинку, влаштований фундамент, стіни підпілля, підпілля, перекрите панелями перекриття. Згода ЖБК «Вогнетривник-3» на будівництво в проїзді його будинку магазину ПНВФ «ЕЛМС» відсутня.

Під час розгляду справи у якості відповідача-2 було залучено Виконавчий комітет Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, третьою особою-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління архітектури та містобудування міської ради м. Запоріжжя.

17 квітня 2006 року позивач уточнював позовні вимоги, пред’явивши їх до Запорізької міської ради (відповідач 1) та виконкому Запорізької міської ради (відповідач 2), просив суд визнати рішення Запорізької міської ради від 25 березня 2004 року №106/123 «Про надання Науково-виробничої фірми «ЕЛМС» земельної ділянки по пр. Ювілейному, 26 для розташування крамниці промислових товарів в 2-х рівнях з використанням частини арки» та рішення сесії Запорізької міської ради №39 від 09.06.04 р. про затвердження вказаного рішення виконкому – недійсним в цій частині та скасувати його; зобов’язати Запорізьку міську раду завершити роботу по передачі землі кооперативу, для чого винести відповідне рішення про передачу земельної ділянки, розташованої за адресою пр. Ювілейний, 26, площею 913,5 га у власність житлово-будівельного кооперативу «Вогнетривник-3», код ЄДРПОУ 20525236.

Уточнення позовних вимог прийнято судом.

30.07.06р. позивач уточнив вимоги, зазначивши, що просить зобов’язати відповідача 1 та відповідача 2 винести рішення про приватизацію земельної ділянки площею 914,5 кв.м., що знаходяться за адресою 69076 м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 26 і на якій розташований Житлово-будівельний кооператив «Вогнетривник-3» на ім’я кооперативу у відповідності до ст.ст.118, 123 ЗК України. 

Уточнення позовних вимог від 30.07.06р. не прийнято судом на підставі ст. 51 КАС України, оскільки змінено підстави та предмет позову.

Відповідач - 1 проти позову заперечував, з підстав погодження виконавчим комітетом Запорізької міської ради 27.03.03 р. на підставі ст.151 ЗК України та «Порядку регулювання земельних відносин у м. Запоріжжі», затв. рішенням Запорізької  міської ради від 29.06.99 р. №7, місця розташування крамниці непродовольчих товарів НВФ «ЕЛМС» в двох рівнях з використання частки арки по пр. Ювілейному 26 строком на 1 рік для виконання проектно-кошторисної документації. Розглянувши проект землевідведення, на підставі ст.ст.124, 141 ЗК України, відповідач прийняв спірне рішення яким затвердив рішення виконкому про передання в оренду НВФ «ЕЛМС» строком на 10 років земельної ділянки площею 0,0145 по пр.Ювілейному, 26 у м. Запоріжжі.

Відповідач 2 проти позову заперечував, просив залишити його без задоволення.

Треті особи проти позову заперечували, вказуючи наступне: земля – 0,0145 га, що знаходиться за адресою пр. Ювілейний, 26 є комунальною власністю та розпоряджатися нею має законне право виконком міської ради.

Землекористувач спірної земельної ділянки ДКП «Управління капітального будівництва» добровільно відмовилося від неї у відповідності до ст. 141 «а» Земельного кодексу України та у відповідності до плану благоустрою міста та території навколо арки.

На дату виділення земельної ділянки НВФ «ЕЛМС» шляхом винесення  міськвиконкомом рішення №106/123 від 25.03.04р. позивач не є ні власником, ні постійним землекористувачем, ні орендарем спірної земельної ділянки, тому ані виконком, ані фірма не могли порушити його прав як суб’єкта землекористування. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності виникає після отримання його власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

У п. 4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/743 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з захистом права власності на землю та землекористування» (із змінами, внесеними згідно роз’яснення Вищого господарського суду №04-5/609 (Y-609600-02) від 31.05.02р.) зазначено, що до отримання акту про право власності або право користування  земельною ділянкою особа, якій ця земельна ділянка виділена, не має підстав вимагати усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, у тому числі її звільнення.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.03.07 р. у задоволенні адміністративного позову було відмовлено з тих підстав, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю, і розпоряджатися нею має законне право виконавчий комітет Запорізької міської ради; позивач не є постійним землекористувачем, оскаржувана земельна ділянка не є його власністю та не знаходиться у нього в оренді.  

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування скарги апелянт посилається на неправильну оцінку судом фактичних обставин справи та неправильні висновки суду. Зокрема, підміну судом понять арка та проїзд, неврахування судом, що земельна ділянка під будинком не може бути безхазяйною, що власником будинку та будь-якої з його частин є позивач, що позивач є також постійним користувачем земельної ділянки під будинком. Апеляційна скарга обґрунтована й порушенням рішенням суду прав громадян щодо безпечного мешкання у будинку, яке може буде порушено будуванням крамниці третьою особою.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження по справі, з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що предмет суперечки між позивачем та відповідачем – це законність відводу земельної ділянки площею 0,0145 га за адресою пр. Ювілейному, 26 у м. Запоріжжі і передача його в оренду на 10 років для будівництва магазину промислових товарів третьою особою - науково-виробничою фірмою «ЕЛМС».

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ця справа є справою адміністративної юрисдикції.

Однак, такий висновок є неправильним, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1  статті 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд адміністративного суду спір, що виник між двома конкретними суб’єктами  суспільства щодо їх прав та обов’язків у конкретних правових відношеннях, у яких хоча б один суб’єкт є законодавчо уповноваженим владно керувати поведінкою іншого суб’єкта, а цей суб’єкт, відповідно, зобов’язаний виконувати вимоги та приписи такого власного суб’єкта.

Згідно із ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. 

Однак відповідно до ч.ч.5, 6 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.   

З системного аналізу ст.ст. 1, 10, 16, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2, 317, 327 ЦК України, ст.ст. 12, 78-80, 83 ЗК України, виходить, що органи місцевого самоврядування мають право виступати як у якості суб’єкта владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій, діючи в межах окремих повноважень органів виконавчої влади та виконуючі делеговані повноваження, так і  виконувати функції в межах повноважень власника щодо відповідного майна, віднесеного до комунальної власності.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв’язку із прийняттям виконкомом Запорізької міської ради рішення від 25 березня 2004 року №106/123 «Про надання Науково-виробничої фірми «ЕЛМС» земельної ділянки по пр. Ювілейному, 26 для розташування крамниці промислових товарів в 2-х рівнях з використанням частини арки», яке надалі було затверджено рішенням сесії Запорізької міської ради №39 від 09.06.04 р.

Позивач вважає, що такими рішеннями органи місцевого самоврядування порушили його право власності на будинок та право користування прибудинковою територією, а тому просить скасувати зазначені рішення.

Виконком та рада вважають, що саме вони є особами, що виконують функцію власника щодо спірної земельної ділянки та мають право розпоряджатися нею.

Незважаючи на те, що в позові позивач ставить питання про скасування  рішень Запорізької міської ради та виконкому Запорізької міської ради,предметом спору в цій справі є право власності та право користування земельною ділянкою, оскільки фактично існує спір між особою, яка здійснює користування спірною земельною ділянкою – ЖБК «Вогнетривник-3», органом, що діє від імені власника та особою, яка бажає оформити право користування такою ділянкою – ПВФ «ЕЛМС», щодо права користування земельною ділянкою.

Таким чином, в спірних правовідносинах Запорізька міська рада,здійснювала від імені та в інтересах територіальної громади правомочності власника об'єктів права комунальної власності, до яких віднесена земельна ділянка, з приводу користування якою виник спір. 

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглянута справа не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведеного в пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. В цій справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту їх прав та інтересів в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Даний спір носить приватноправовий характер, оскільки позивачем фактично ставиться питання про визнання за ним права користування певною земельною ділянкою та її подальшу приватизацію.

Отже, між сторонами існує спір про право, який у свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції фактично вирішив цивільно-правовий спір за правилами КАС України, чим порушив норми процесуального права. Цей спір належить розглядати господарським судом Запорізької області у порядку господарського судочинства.

У разі, коли провадження по позовній заяві, яку не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, ч.1 ст.200, ст.ст. 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу «Вогнетривник-3» – задовольнити частково.

Постановугосподарського суду Запорізької області від 14.03.07 р. по адміністративній справі №27/83/06-АП –  скасувати.

Провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Вогнетривник-3» до Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради, за участю третіх осіб Науково-виробничої фірми «ЕЛМС», Головного управління архітектури та містобудування міської ради про визнання недійсними рішення Запорізької міської ради від 09.06.04 р. №39 та виконкому Запорізької міської ради від 25.03.04р. №106/123  –  закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України протягом місячного строку до Вищого адміністративного  суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі  18.09.07 р.

Головуючий суддя:                                                                       Л.П. Туркіна

Судді:                                                                                  А.О. Коршун

                                             В.А. Стежко