Ухвала суду № 1072896, 15.08.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

          Справа № 22а – 227/2007 р.                                                                                                       Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 23                                                                                                          інстанції – Азізбекян Т.А.

                  №24/55/07АП

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2007 року                                                                   м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді       – Туркіної Л.П., (доповідач) суддів                            – Стежко В .А., Проценко О. А. при секретарі                – Духневичі О.С. за участі представників: позивача           – Железняка О.В., відповідача      – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.07 р. по адміністративній справі №24/55/07-АП

за позовом:Приватного підприємства «Компанія «Рім», м. Запоріжжя

до:Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про:скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

20 грудня 2006 року приватне підприємство «Компанія «Рім» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.06 р. №0000012400/0, яким визначено до сплати 66806,32 грн. штрафу, нарахованого на підставі п.п. 17.1.8. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ з підстав самостійного відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу. Позов обґрунтований здійсненням позивачем відчуження активів шляхом передання майна у якості внеску до статутного фонду ТОВ«Профіт-трейд» 20.08.05 p., що передує даті виникнення податкової застави, у зв'язку з чим відчуження не потребувало обов’язкової згоди податкового органу.

Відповідач проти позову заперечував, з підстав виникнення податкової застави 30.09.05р. та проведення реєстрації права власності на частину нерухомого майна за новим власником 16.12.05 p., у зв'язку з чим наполягав на визнанні факту відчуження майна в період дії податкової застави та відмови у позові.

Постановою господарського суду Запорізької області від 20.02.07 р. адміністративний позов задоволений повністю.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що суд першої інстанції порушив п.п.8.6.1. та п.п.8.6.4. п.8.6. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ, дійшовши висновку, що відчуження активів здійснено правомірно, передача права власності на належне позивачу майно було здійснено 20.08.05 p. відповідно до акту приймання-передачі. На думку апелянта, право власності на нежитлове приміщення ТОВ «Профіт-Трейд» набуло з моменту його реєстрації в орендному підприємстві «ЗМБТІ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 16.12.05 р. ЯЯЯ №941609, отже позивач передав майно у власність у період, коли діяла  застава – з 30.09.05 p., порушивши норми п.п.8.6.1. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення. В обґрунтування заперечень посилався на передання майна до моменту виникнення податкової застави; звертав увагу на перехід права власності на майно 20.08.05 р. при переданні майна за актом приймання-передачі, а не 16.12.05 р. - день видачі ТОВ «Профіт-Трейд» свідоцтва про права власності.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.      

В акті перевірки наявності майна, що перебуває у податковій заставі, приватного підприємства «Компанія  «Рім» №69/10/24/23286246 від 24.05.06р. зазначено, що в порушення вимог п.п.8.6.4. п.8.6. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ в період дії податкової застави згідно довідки Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 16.02.06 р. №9432 приватним підприємством «Компанія «Рім» було передано у власність ТОВ «Профіт-трейд» 79/100 нежилого приміщення №71 підвалу літ. А-5, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд.86-а. ПП«Компанія «Рім» не узгодила цю операцію з ДПІ у Жовтневому районі.

31.05.06 p. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення-рішення №0000012400/0, яким позивачу визначена до сплати сума штрафу у розмірі 66806,32 грн. на підставі п.п.17.1.8. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими   фондами»  від  21.12.00  р.  №2181-ІІІ,  за  самостійне  відчуження  активів,  які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження згідно з актом перевірки від 24.05.06 р. №69/10/24/23286246 (а.с.28).

З висновками податкової не можна погодитись, виходячи з наступного.

З системного аналізу норм ЦК України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 24.03.05 р. N2-рп/2005 у справі №1-9/2005 виходить, що позивач здійснив відчуження нерухомого майна у період, коли було відсутнє право податкової застави.

Відповідно до п.1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ, податкова застава це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового борту та можливі наслідки непогашення його у строк.

Рішенням Конституційного суду України від 24.03.05 N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 визнано неконституційними положення пп.8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Отже, право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу.

У зв'язку з цим, за податковим роз'ясненням, затвердженим наказом ДПА України від 06.07.06 р. N 385, податковим керуючим складається відповідний акт опису активів, на які поширюється право податкової застави. Опис заставних активів здійснюється таким чином, щоб у подальшому такі активи можна було ідентифікувати, до акта опису включаються активи, у тому числі рухоме і нерухоме майно. При цьому, платник податків самостійно визначає перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави і які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення його податкового боргу. Якщо платник податків самостійно не визначає перелік таких активів або визначені ним активи не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу, податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, на які може бути розповсюджене право податкової застави. У разі неможливості проведення опису активів у податкову заставу, опис активів такого платника податків може бути здійснений за даними відповідних органів реєстрації. Відмова платника податків від підпису акта опису активів, на які розповсюджується право податкової застави, не звільняє такого платника податків від виникнення права податкової застави на описані активи. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш ніж двох понятих.

Отже, у спірному питанні виникнення права податкової застави пов'язане із несплатою у встановлені строки суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом; із виставленням податкової вимоги; із складанням акту опису активів, у якому зазначається які саме активи знаходяться у податковій заставі та із подальшою реєстрацією відповідного обтяження.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на виникнення податкової застави на спірні активи позивача 30.09.05 р. Однак з цим не можна погодитись, виходячи з наступного.

Згідно із Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №5028678, 06.10.05 р. здійснена реєстрація публічного обтяження у виді податкової застави на активи платника податків - боржника ПП «Компанія «Рім» згідно з актом опису від 06.10.05 р. №32056/10/242 (а.с. 14).

До матеріалів справи долучена копія акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 06.10.05 р. №32056/10/242, складеного та підписаного податковим керуючим  Чумак Н.М.

Всупереч податковому роз'ясненню, затвердженому  наказом ДПА України від 06.07.06р. N385, акт опису не підписаний платником податку, тобто не реалізовано його право на самостійне визначення переліку активів, які використовуватимуться як джерело погашення податкового боргу.

Зазначений акт складено податковим керуючим одноособово без участі платника податку, про що свідчить  текст акту, який також не містить відомостей щодо наявності понятих, відмови платника податків від підпису.

Отже, зазначений акт не можна вважати документом, на підставі якого може виникнути право податкової застави на спірне майно. Доказів наявності актів, складених належним чином позивач не надав. Відсутність належного акту з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ, рішення Конституційного суду України від 24.03.05 N 2-рп/2005 у справі N 1-9/2005 та названого вище податкового роз’яснення свідчить про те, що податковою  належним чином не підтверджено факт виникнення права податкової застави щодо спірної нерухомості.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне: у розглянутому випадку підставою для відповідальності платника податків є здійснення відчуження нерухомого майна, яке, на думку податкової, з 30.09.06р. перебувало у податковій заставі без відповідного письмового узгодження з податковим органом. Датою відчуження майна податкова вважає дату переходу права власності від позивача до ТОВ «Профіт-Трейд». Перехід  права власності, на думку податкової, відбувся у момент реєстрації такого права за ТОВ «Профіт-Трейд».

            Однак з матеріалів справи виходить, що 20.08.05 р. здійснено передачу внеску учасника ТОВ «Профіт-Трейд» - приватного підприємства «Компанія «Рім» до статутного капіталу ТОВ«Профіт-Трейд» на загальну вартість 99000 грн., що складає 85,7 % статутного капіталу товариства. Про здійснене передання складений акт приймання-передачі майна, затверджений загальними зборами учасників ТОВ «Профіт-Трейд» (а.с.5). Зазначений акт складений на виконання рішення власника ПП «Компанія «Рім» №5 від 05.08.05 р. та рішення загальних зборів учасників ТОВ «Профіт-Трейд» від 06.08.05 p., оформлене протоколом №3 (а.с.57-59).

Одним із видів переданого майна вартістю 69560,93 грн. визначено нежиле приміщення загальною площею за внутрішніми замірами 109,8 кв.м., що складає 79/100 нежилого приміщення №71 підвалу літ. А-5, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, буд.86-а.

16.12.05 р. ТОВ «Профіт-трейд» отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно - 79/100 нежилого приміщення, підвалу літ. А-5 у м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд.86-а, прим.71 (а.с.19).

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. При цьому, зазначена норма права не пов’язує виникнення права власності із здійсненням такої реєстрації права власності. Навпаки, тільки право власності, яке виникло з підстав, передбачених ЦК України, зокрема ст.11 може бути зареєстровано. Відповідно до діючого законодавства право власності може виникати із  факту створення  майна або правочину. Правочини підлягають реєстрації у випадках, передбачених законодавством.

Отже посилання апелянта на набуття права ТОВ «Профіт-Трейд» права власності з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.05 р. не приймається до уваги, оскільки воно побудовано апелянтом на підміні понять реєстрація правочину та реєстрація права власності.

Необхідно зауважити, що правочин, що є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом, згідно із ст.210 ЦК України. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.                        

Однак, чинне законодавство України, зокрема ЦК України, передбачає нотаріальної посвідчення та реєстрацію таких видів договорів, як договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна (ст.657), договір ренти (ст.732), договір довічного утримання (догляду) (ст.745), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на певний строк (ст.ст.793, 794), договір управління майном (ст.1031); але не передбачає нотаріальне посвідчення та безпосередню реєстрацію правочину у вигляді рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, яким до статутного капіталу такого товариства передається нерухоме майно.

Опосередковано таку реєстрацію у випадках, передбачених законодавством, може бути здійснено шляхом реєстрації змін до статуту.

Вчинений правочин  щодо передачі майна оформлено протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ «Профіт-Трейд» від 06.08.05 p., яким передбачена зміна складу майна, що передається у власність ТОВ «Профіт-Трейд», а саме - передання внеску учасника ПП«Компанія «Рім» до статутного капіталу ТОВ «Профіт-Трейд» у формі нежилого приміщення загальною площею за внутрішніми замірами 109,8 кв. м., що складає 79/100 нежилого приміщення №71 підвалу літ. А-5, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України. буд.86-а, а також інше майно, загалом 21 позиція. Відповідно до зазначеного рішення 20.08.05 р. за актом приймання-передачі здійснене передання майна ТОВ «Профіт-Трейд».

Відповідно до ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Перехід права власності відбувається з моменту такої передачі згідно умов правочину.

З врахуванням вищезазначених обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем не було допущено порушення вимог ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-ІІІ.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 20.02.07 р. по адміністративній справі №24/55/07-АП - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України з моменту проголошення.

Ухвала підлягає оскарженню відповідно до сг.232 КАС України протягом місячного строку до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 10.09.07 р.

Головуючий суддя:                                                                          Л.П. Туркіна

Судді:                                                                                                 В.А. Стежко

О.А. Проценко