ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22а-242/07 головуючий суддя у 1-ій
категорія статобліку-34 інстанції – Кожан М.П.
( справа №А36/226)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 р. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Коршуна А.О. (доповідач)суддів
при секретарі:
за участю представників:
позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Проценко О.А., Туркіної Л.П.,
Духневич О.С.
Мацько В.Г., протокол зборів засновників №2 від 01.02.2001р.
Торхов О.М., довіреність від 01.01.2007р.
Лункан О.М., довіреність від 01.01.2007р.
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТрубоСтальКомплект - Максимальна Концентрація Засобів»
на постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 20.10.2006р.по справі№ А36/226
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТрубоСтальКомплект - Максимальна Концентрація Засобів» , м. Нікополь
до:
про:Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровської області , м. Нікополь
скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И Л А :
11.07.2006р. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТрубоСтальКомплект - Максимальна Концентрація Засобів» ( далі ТОВ ВКФ «ТСКМКЗ») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровської області (далі Нікопольська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень рішень №000942342/3/52367 від 27.12.2005р. та №000952342/3/52368 від 27.12.2005р.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач безпідставно застосував положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та безпідставно визначив у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкове зобов’язання. А тому просить скасувати податкові повідомлення рішення Нікопольської ОДПІ №000942342/3/52367 від 27.12.2005р. та №000952342/3/52368 від 27.12.2005р. .
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2006р. позивачу у задоволені позовних вимог по адміністративній справі А36/226 – відмовлено.
Постанова суду мотивована законністю дій відповідача під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень та необґрунтованістю і безпідставністю позовних вимог позивача.
Позивач - ТОВ ВКФ «ТСКМКЗ» не погодившись з постановою суду від 02.10.2006р. по даній справі подало апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не надано оцінку обставинам справи та діям відповідача, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому позивач просить скасувати постанову суду від 02.10.2006р. по даній справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач – Нікопольська ОДПІ у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, під час вирішення справи судом застосовано норми матеріального права які регулюють правовідносини, що виникли між сторонам по справі, судом ухвалено обґрунтоване та законне рішення, а тому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду від 02.10.2006р. по даній справі залишити без змін.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду від 02.10.2006р. по даній справі та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відповідач про день, годину та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином / а.с. 138,140,151/, про причини представника суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Нікопольською ОДПІ було проведено планову перевірку позивача з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р.
За результатами перевірки було складено відповідний акт №70/231.31256167 від 11.05.2005р. / а.с.27-38/ , яким було встановлено, що позивач при розрахунку валових витрат включив до складу валових витрат суму отриманих послуг від Приватного підприємства «Бовіс», яке на той час вже було ліквідовано, в результаті чого завищено валові витрати за 3 квартал 2003р. на суму 22750,0 грн. позивачем включена сума податку на додану вартість до податкового кредиту, за податковою накладною виписаною Приватним підприємством «Бовіс» , яке на той час було ліквідовано та не було платником податку на додану вартість, в наслідок чого було безпідставно завищено податковий кредит на суму 4550,0 грн.
На підставі вищезазначеного акту, після закінчення процедури адміністративного оскарження результатів перевірки / а.с. 12-18,20,22,24-26/, за виявлені у ході перевірки порушення відповідачем було прийнято:
· податкове повідомлення-рішення №000942342/3/52367 від 27.12.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 7178,91 грн., у тому числі за основним платежем -4785,94 грн., штрафні (фінансові) санкції – 2392,97 грн. / а.с. 10/;
· податкове повідомлення-рішення №000952342/3/52368 від 27.12.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 10237,50 грн., у тому числі за основним платежем – 6825,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 3412,50 грн. / а.с. 11/.
Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, 22.08.2003р. між позивачем та Приватним підприємством «Бовіс» було укладено договір про надання маркетингових послуг, та відповідно до акту виконаних робіт від 29.08.2003р. відповідно до умов цього договору Приватне підприємство «Бовіс» надало позивачу інформаційне обслуговування у сумі 27000 грн., в т.ч. ПДВ 4550,0 грн. /а.с. 80,81,82/.
Також під час перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді позивач не проводив розрахунки з Приватним підприємством «Бовіс» за отримані послуги за вищезазначеним договором, та станом на 11.05.2005р. у позивача обліковується кредиторська заборгованість у сумі 27000,0 грн. , та позивачем при розрахунку валових витрат за три квартали 2003р. було включено суму витрат у розмірі 22750,0 грн.
Як вбачається з ксерокопії листа Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції №4304/7/23-025 від 06.05.2005р. Приватне підприємство «Бовіс» ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2002р./ а.с. 85,86,87/.
З копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2002р. вбачається, що справа №Б24/112/02 про банкрутство Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бовіс» була порушена ухвалою від 06.06.2002р., а постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002р. Приватне виробничо-комерційне підприємство «Бовіс» було визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2002р. у справі №Б24/112/02 було затверджено звіт та ліквідаційний баланс Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бовіс» та ліквідовано юридичну особу Приватне виробничо-комерційне підприємство «Бовіс».
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім цього частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані позивачем під час розгляду справи акт про виконання робіт від 29.08.2003р. та податкова накладна №35 від 22.08.2003р., які були складені та підписані після припинення у встановленому законом порядку повноважень органів управління та повноважень власників Приватного підприємства «Бовіс» не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Валові витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7 .4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції закону, яка була чинна на момент проведення перевірки) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Відповідно до пп.. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції закону, яка була чинна на момент проведення перевірки) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пп.. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції закону, яка була чинна на момент проведення перевірки) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Враховуючи зміст вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції закону, яка була чинна на момент проведення перевірки) колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку стосовно того, що висновки відповідача викладені у акті перевірки №70/231.31256167 від 11.05.2005р., щодо безпідставного завищення позивачем валових витрат за договором з Приватним підприємством «Бовіс» та податкового кредиту з ПДВ є обґрунтованими, застосування до позивача податковими повідомленнями-рішеннями №000942342/3/52367 від 27.12.2005р. та №000952342/3/52368 від 27.12.2005р. штрафних санкцій відповідно до пп.. 17.1.3. п. 17.1. ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є правомірним , ці висновки відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать нормам матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним постанову суду від 02.10.2007 року залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги в зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТрубоСальКомплект - Максимальна Концентрація Засобів» – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2006р. по справі №А36/226 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: А.О. Коршун
судді: Л.П. Туркіна
О.А. Проценко
Судове рішення № 1072895, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.09.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-242/07. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: