Рішення № 10727049, 01.07.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3143/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого-судді: Блейз І.Г.,

при секретарі: Малкієль А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку, компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку, компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку, стягнення моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працювала у відповідача з 1977 року по 13.05.2008 року. Відповідно до ст. 115 КЗпП України, кожний громадянин має право на не нижче гарантованого державою мінімуму заробітну плату, котра повинна бути виплачена регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць. У порушення вказаних вище норм відповідачем з січня 2006 року по день звільнення 13.05.2008 року не сплачено заробітну плату. Заборгованість по заробітній платі не сплачено по сей час. Заборгованість по заробітній платі складає 24489 грн 18 коп (15843 грн 06 коп сума несплаченої заробітної плати, 8646 грн 12 коп - сума компенсації). Крім того, відповідно до ст. 116 КЗпП України, на день звільнення відповідач не в повному обсязі зробив остаточний розрахунок. Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у випадку несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому сум у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, у день звільнення організація повинна сплатити робітнику увесь заробіток за весь період затримки до дня фактичного розрахунку. Сума заборгованості по середньому заробітку за час затримки розрахунку складає 25533 грн 57 коп (22680 грн сума заборгованості по середньому заробітку, 2853 грн 57 коп сума компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку). Оскільки відповідач не виконує свої обовязки, передбачені діючим трудовим законодавством, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що протягом значного часу позивач була позбавлена способів існування, маленької пенсії хватало тільки на придбання предметів першої необхідності та сплату комунальних послуг. Позивач вимушена була постійно жити у борг, позичаючи гроші у знайомих, знаходилася у стані нервового напруження. Страждання та переживання призвели до різкого погіршення здоровя, однак відсутність грошових коштів позбавляє пройти належне медичне обстеження. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2010 року позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду.

23.06.2010 року позивачем уточнено позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості у звязку із тим, що частково компенсацію за 2008 рік, а саме, у розмірі 1263 грн 01 коп, було сплачено. Таким чином, вимоги щодо стягнення компенсації за несвоєчасну сплату заробітної плати зменшено, позивач просить стягнути компенсацію за несвоєчасну сплату заробітної плати у розмірі 7383, 11 грн. У урахуванням уточнені, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях.

Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 23 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач знаходилася у трудових правовідносинах із відповідачем та звільнена за ст. 38 КЗпП України 13.05.2008 року у звязку із порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору згідно наказу №88/К від 13.05.2008 року (а.с. 4). Згідно довідки №29 від 20.02.2008 року, наданої до Господарького суду АРК по справі №2-3/626-2008 та розпоряднику майна відповідача за підписом в.о голови правління ВАТ ФСК «Море» Кривенко В.В. та головного бухгалтера Митрофанової І.А., заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 11021,21 грн (а.с.5).

У судовому засіданні позивач пояснила, що заборгованість по заробітній платі по сей час не погашено.

Даний факт не заперечувався представником відповідача, який пояснив що заборгованість не погашено у звязку із порушенням справи про банкрутство.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» №2050 від 19.10.2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Таким чином, позивач вправі вимагати компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків їх виплати.

Згідно наданого відділом статистики у м. Феодосія розрахунку, компенсація боргу по заробітній платі ( не сплаченої за 2006-2008 рік) станом на 01.04.2010 року складає 8646,12 грн. (а.с.8).

З урахуванням уточнень позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів у звязку із порушенням строків їх виплати у розмірі 7383, 11 грн.

Відповідно до ст.ст. 116,117 КЗпП України, при звільненні робітника, сплата усіх сум, що йому повинно сплатити підприємство, установа, організація, здійснюється у день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається що ухвалою Господарського суду АРК від 12.01.2008 року по справі №2-3/626-2008 року відносно відповідача порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 02 липня 2008 року ухвалою Господарського суду АРК по справі №2-3/626/2008 відносно боржника Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» відкрито процедуру санації. (а.с. 25-34) На виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим знаходилися рішення судів про стягнення сум з відповідача, у звязку із чим рахунки відповідача було арештовано постановами від 10.05.2006 року, 19.04.2007 року. 24.12.2004 року було арештовано касову книгу підприємства (а.с.40,41). Вказані вище обставини свідчать про те, що підприємство майже не вело господарську діяльність та не мало можливості у звязку із арештом рахунків своєчасно здійснити остаточний розрахунок позивача при звільненні.

Таким чином, судом не встановлено вини відповідача у несвоєчасному остаточному розрахунку при звільненні позивача та у порушенні строків, передбачених ст. 116 КЗпП України, у звязку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог стосовно стягнення середньомісячного заробітку та компенсації за несвоєчасну сплату середньомісячного заробітку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням її прав.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У відповідності до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивачку звільнено 13.05.2008 та саме у цей день не проведено остаточній розрахунок.

Пунктом 4 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У п. 16 постанови пленум Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року з наступними змінами зазначено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності, що позивачкою пропущений. Із заяв про поновлення строку для звернення до суду із зазначенням поважності причин позивач не звертався.

Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення 5000 грн у відшкодування моральної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат та вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 73 грн 83 коп , а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді у розмірі 120 гривень.

Повний текст рішення складено 05 липня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» (ЄДРПОУ 14309008, юридична адреса АРК, м. Феодосія, смт Приморський, вул. Десантників,1) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невиплачену заробітну плату в розмірі 7 383 грн 11 коп (сім тисяч триста вісімдесят три грн. 11 коп).

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» (ЄДРПОУ 14309008, юридична адреса АРК, м. Феодосія, смт Приморський, вул. Десантників,1) судовий збір в дохід держави у розмірі 73 грн. 83 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення рішення і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.Г.Блейз