Постанова № 10725121, 13.07.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2010 року м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 травня 2010 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

встановив:

Київський районний суд м. Сімферополя постановою від 25 травня 2010 р. визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і наклав стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 17 квітня 2010 р. о 02 г. 30 хв. на вул. 51-ї Армії у м. Сімферополі ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21061, р.н. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність своєї винності, фактично просить змінити постанову суду та застосувати до нього адміністративне стягнення, яке не було б повязане з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на його думку призначене стягнення занадто суворе. Свої вимоги мотивує тим, що провину у вчиненні правопорушення визнав, щиро розкаявся, є інвалідом третьої групи, аналогічних правопорушень раніше не вчиняв, його робота повязана з керуванням транспортним засобом, а автомобіль є єдиним джерелом отримання доходу для сімї. Також зазначає, що алкогольні напої вжив у звязку з пожежею в його квартирі.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, заслухавши апелянта, який просив помякшити йому стягнення, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у апеляційній скарзі.

Так, санкція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 піддано стягненню, є альтернативною, яка передбачає насамперед накладення на правопорушника стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом, проте у матеріалах справи відсутні будь-які дані й про систематичність або повторність не тільки цього, але й будь-яких правопорушень взагалі (а.с.7).

Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі, будь-яких шкідливих наслідків від його дій не настало, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.15), є інвалідом третьої групи (а.с.18), має на утриманні малолітню дитину (а.с.17), по характеру своєї роботи користується автомобілем, тому вважаю за можливим помякшити призначене стягнення до мінімального розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 травня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП змінити, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 (двох тисяч пятсот пятидесяті) гривень, які необхідно сплатити на рахунок 33117336700002, м. Сімферополь м/р АР Крим, банк отримувача - ГУДКУ в Автономній Республіці Крим, код банку - МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Катаров П.Г.