Рішення № 107248228, 03.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4776/22

Провадження №2-а/461/153/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Гель І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни про закінчення виконавчого провадження №62604490 від 02.09.2022 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування позову покликається на те, що є пенсіонером органів внутрішніх справ України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, де отримує пенсію. Позивач стверджує, що 02.09.2022 головним державним виконавцем Тарабан О.О. прийнято неправомірне рішення про повернення виконавчого листа № 461/453/16-а, який виданий 17.03.2020 Галицьким районним судом м. Львова, а також постанову про закінчення виконавчого провадження № 62604490, яка винесена передчасно та без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», відтак є протиправною та підлягає скасуванню. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.10.2022 позивач ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких просить суд постановити рішення, яким позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задоволити повністю.

13.10.2022 представник відповідача Тарабан О. подала відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову. Представник стверджує, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови від 02.09.2022 ВП № 62604490 про закінчення виконавчого провадження необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, Тарабан О. зазначила, що 09.08.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. По факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов`язального характеру держаним виконавцем 02.09.2022 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн., однак боржником документального підтвердження виконання рішення суду не надано. Представник стверджує, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, виконати рішення без участі боржника неможливо. Тарабан О. зазначила, що службові особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області умисно не виконують рішення суду, відтак 02.09.2022 державним виконавцем скеровано на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Представник зазначила, що керуючись вимогами ЗУ «Про виконавче провадження», 02.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Просить відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подав відповідь на відзив, що у якому зазначив, що відзив на позовну заяву не спростовує наведені та долучені справи докази, а тільки підтверджує подальші протиправні дії та бездіяльність відповідача. Позивач стверджує, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. не було досліджено матеріали виконавчого провадження №62604490, останньою не вчинялися дії щодо виконання боржником рішення суду та прийнято неправомірне рішення про закінчення виконавчого провадження № 62604490.

26.10.2022 ОСОБА_1 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подав клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: копію довідки від 23.03.2018; копію довідки від 30.01.2020; копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2019.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 14.11.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2015 року ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати звіт про виконання постанови суду протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2016 року по справі № 461/453/16-а в частині відмови в задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, відповідно до якої позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні починаючи з 31 грудня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 17.04.2019 у справі №461/453/16-а касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 листопада 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29.07.2019 у справі №461/453/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у не проведенні ОСОБА_1 індексації пенсії, починаючи з січня 2015 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2015 року ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого призначається пенсія, щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, згідно з довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 04 березня 2016 року №1089. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату з 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, згідно з довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 04 березня 2016 року №1089. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати звіт про виконання постанови суду протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №461/453/16-а апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 29.07.2019 в адміністративній справі № 461/453/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо: невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській обл. №1089 від 04.03.2016; непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Львівської обл. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати призначення пенсії - 31.12.2014, з урахуванням: суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській обл. № 1089 від 04.03.2016; індексації суми пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; а також провести виплату недоотриманих коштів у зв`язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62604490 з виконання виконавчого листа №461/453/16-а, виданого 17.03.2020 Галицьким районним судом міста Львова, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати призначення пенсії - 31.12.2014, з урахуванням суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській обл. № 1089 від 04.03.2016; індексації суми пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; а також провести виплату недоотриманих коштів у зв`язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії /а.с.21/.

26.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Оленою Олександрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62604490 /а.с.22-23/.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.01.2022 у справі №461/10111/21 позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження - задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 26.07.2021 про закінчення виконавчого провадження № 62604490 /а.с.24-28/.

17.06.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 62604490 /а.с.33/.

09.08.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62604490 /а.с.35/.

02.09.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62604490 /а.с.36/.

02.09.2022 заступником начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Антощук Б. на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області скеровано подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого ст.382 КК України /.с.50-53/.

02.09.022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. винесено постанова про закінчення виконавчого провадження № 62604490 /а.с.37/.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 5 статті 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів виконання рішення суду, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, з норм права примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати заходи щодо примусового виконання рішень, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувана і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувана або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувана; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановления вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувана; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи 09.08.2022 та 02.09.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. винесено постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62604490, скеровано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та 02.09.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62604490.

Суд зазначає, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Свропейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ також звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino у.Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, п.п.24-27, від 13.06.2006, п.п. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», №29439/02, від 26.04.2005 тау справі «Крищук проти України», №1811/06, від 19.02.2009).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (рішення від 29.06.2004 у справі «Жовнер проти України», №56848/00, §33).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch V. the United Kingdom № 44277/98).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вчинення державним виконавцем дій, визначених ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: накладення штрафу та направлення повідомлення до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що таким вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Суд зазначає, що накладення штрафу та направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є єдиними та останніми діями, після вчинення яких державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо притягнення боржника до відповідальності, а також повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду. Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру, оскільки в такому випадку він не вийде за межі наданих йому повноважень та не буде діяти не у спосіб, встановлений Законом.

Частиною 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, а тому підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А відтак, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, судові витрати на користь позивача в розмірі 992,40 грн.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 6, 77, 139, 141, 205, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни про закінчення виконавчого провадження №62604490 від 02.09.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ЄДРПОУ 43317547, адреса: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, електронна пошта: ppvr_lviv@ukr.net.

Суддя Зубачик Н.Б.