Ухвала суду № 1071007, 09.10.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-1321/07                                                                                                          Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 14                                                                                                  інстанції – О.М.Нечипуренко

                                                                                                                                                справа №18/59/07-АП-9/138/07-АП

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2007 року                                                                                   м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –   Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            – Мартиненка О.В., Коршуна А.О.,

при секретарі               –  Духневичі  О.С.

За участі представників:

позивача     –  не з’явився

відповідача –  Кашуба В.І., довіреність №4697 від 0103.05р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції  Запорізької області, м.Мелітополь

на постановугосподарського суду Запорізької області від 24.04.2007 р. в адміністративній №18/59/07-АП-9/138/07-АП

за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькій пивоварний завод №1», м Запоріжжя

до:    Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції  Запорізької області, м.Мелітополь

про:  визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.08.06р. №0005432308/0,

                                                         ВСТАНОВИЛА:

07 грудня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізькій пивоварний завод №1» звернулось до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій від 01.08.06р. №0005432308/0. Позов обґрунтований тим, що застосовані штрафні санкції не є податковим боргом, отже до них не повинні застосовуватись правила Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-III, та застосування таких санкцій повинно здійснюватися з врахуванням вимог ст.ст.238, 239 ГК України, тобто з врахуванням граничних строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.04.2007р.  адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив визнати постанову суду нечинною та закрити провадження у справі  з тих підстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема п.7 ст.155 КАС України, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України - у позові неправильно зазначено найменування відповідача, відсутня назва суду, дата підписання позову. Апелянт також заявляє про порушення судом першої інстанції ст.ст.1, 2, 4 ГК України, та посилається на нездійснення відповідачем організаційно-господарських повноважень щодо позивача, отже й кваліфікація застосованого штрафу як адміністративно-господарського відповідно до ст.250 ГК України, є неправильною.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, у пункті 3.3.1. «Акту про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькій пивоварний завод №1» код за ЄПРПОУ 00377472 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04р. по 31.03.06р.» від 19.07.06р. № 557/23/00377472 зазначено про порушення позивачем п.2.12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 19.02.01р. N 72, де встановлено, що підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, які пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків. У періоді, що перевірявся, ТОВ «Запорізькій пивоварний завод №1» мав податковий борг з податку на додану вартість з 30.04.04р. по 05.05.04р, з 07.05.04р. по 28.05.04р., з 14.06.04р. по 15.06.04р., з 30.09.04р. по 11.10.04р., з 01.11.04р. по 31.12.04р.; з акцизного збору з 01.06.04р. по 16.06.04р., з 30.06.04р. по 21.09.04р., з 30.09.04р. по 31.21.04р., з 01.01.05р. по 13.02.05р. Згідно даних касових книг, видаткових касових ордерів, відомостей нарахування заробітної плати, сума витрачених готівкових коштів з виручки від реалізації продукції на виплати, що пов'язані з оплатою праці складають 946282,06грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.08.06р. №0005432308/0, яким до ТОВ «Запорізькій пивоварний завод №1» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 946282,08грн.

За результатами оскарження спірного рішення до вищестоящого податкового органу, сума штрафу зменшена до 916289,03грн., про що відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 13.10.06р. №0010002308/1.

Штрафні санкції застосовані відповідачем на підставі п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95р. N436/95, яким встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме -  за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.

З матеріалів справи, а саме додатку №1  до довідки, що є складовою частиною акту перевірки від 19.07.06р. № 557/23/00377472, виходить, що видача готівки за видатковими касовими ордерами, пов’язана із оплатою праці, на суму 946282,08грн. здійснювалась позивачем у різні дати у період з 30.04.04р. по 08.02.05р.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що положення  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-IIIрозповсюджується лише на   штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, це виходить із змісту п.1.5 цього Закону.

            Суд дійшов також правильного висновку про те, що застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями,    визначення  яких закріплено  ч.1  ст.238 ГК  України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямованим на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади.

            Згідно  ст.250  ГК України адміністративно-господарські санкції  можуть  бути  застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня  порушення  цим  суб'єктом   встановлених законодавчими актами правил здійснення  господарської  діяльності, крім випадків, передбачених законом.

            З огляду на викладене правильність висновку  щодо правомірності застосування  до  позивача  штрафних санкцій в зазначеній суму залежить від того, коли позивачем  були вчинені порушення встановлених правил обігу готівки, виявлені згідно акту перевірки від 19.07.06р. № 557/23/00377472, за які до нього були застосовані штрафні  санкції.  

            Отже, враховуючи, що встановлений законом строк для застосування штрафних санкцій закінчився, у відповідача не було підстав для застосування відносно позивача штрафу відповідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за  порушення  норм  з  регулювання обігу готівки" від  12.06.95р. №436/95.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанцій вимог п.7 ст.155 КАС України, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, а саме - у позові неправильно зазначено найменування відповідача, відсутня назва суду, дата підписання позову, та у зв’язку з цим заявлені у апеляційній скарзі вимоги про визнання постанови суду нечинною та закриття провадження у справі, не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Так, відповідно до ч.2 ст.203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Однак апелянт не довів, які саме обставини, що можуть стати підставою для закриття провадження у справі, виникли після ухвалення рішення суду в адміністративній справі.

Колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуМелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції  Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 24.04.2007р. у справі №18/59/07-АП-9/138/07-АП  залишити  без задоволення.

Постановугосподарського суду Запорізької області від 24.04.2007р. у справі №18/59/07-АП-9/138/07-АП – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                         О.А.Проценко

Судді:                                                                                     О.В.Мартиненко 

А.О. Коршун