Ухвала суду № 10703463, 28.07.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р. Справа № 3/97

За позовом Фермерського господарства «Бронне»

до відповідача Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод»

про стягнення заборгованості в розмірі 141739 грн. 70 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : керівник Удод М.М.;

від відповідача : не з’явився

Статті .20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Бронне»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод»про стягнення заборгованості за отриманий товар в розмірі 11294,00 грн. та 130445,70 грн. штрафу за невиконання грошового зобов’язання. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105909513; причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі позивача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

14 жовтня 2008 року між Державним підприємством «Зірненський спиртзавод»(далі - Покупець) та Фермерським господарством «Бронне»(далі –Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №14/10/08-Ж/17, згідно з умовами якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити зерно жита на умовах СРТ –Рівненська область, Березнівський район, с.Зірне, вул..Зірненська, 7.

Відповідно до умов п.2 Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату за товар протягом 14 банківських днів з дати отримання товару на розрахунковий рахунок Продавця згідно рахунку-фактури на товар.

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 11294,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків від 17.05.2010 року. Відповідачем не надано доказів оплати боргу.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Пунктом 6.3 Договору сторони погодили, що за порушення грошових зобов’язань сторони несіть відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 5% від вартості несплаченої партії товару за кожний день прострочення платежу.

Позивачем на суму заборгованості в розмірі 11294,00 грн. за період з 29.09.2009 року по 17.05.2010 року нараховано штраф у розмірі 130445,70 грн., проте з наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що заборгованість виникла саме з 29.09.2009 року.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Нарахування позивачем штрафу не грунтується на доказах, а відтак задоволенню не підлягає

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 11294 грн. 00 коп., є доведеним, обґрунтованим, відповідачем не спростований, відтак підлягають задоволенню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» (34609, Рівненська область, Березнівський район, с.Зірне, код ЄДРПОУ 00375036) на користь Фермерського господарства «Бронне» (34611, Рівненська область, Березнівський район, с.Бронне, вул.Шевченка, 1-А, код ЄДРПОУ 34132346) заборгованість за поставлений товар в розмірі 11294,00 грн., а також витрати на сплату державного мита в розмірі 112 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 28 грн. 08 коп..

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “30” липня 2010 року.