Рішення № 10699490, 09.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-2173/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суду Харківської області в складі головуючого судовим засіданням судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області матеріали позовної заяви Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Лозівської міської ради Харківської області в особі представника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній" "Український центр нерухомої власності" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2010 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що Відповідачі мешкають за адресою: м. Лозова, 3-й Мікрорайон, буд. 1, кв. 57, є абонентами КП "Дирекція єдиного замовника" в м. Лозова та користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання, утримання будинків і прибудинкових територій (далі -житлово-комунальними послугами). Між Позивачем і Відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Однак, Відповідачі не в повному обсязі оплачують вартість спожитих житлово-комунальних послуг, що порушує право Позивача на отримання плати за надані послуги з у встановлений законодавством строк. Таким чином, у Відповідачів виникло зобов'язання сплатити гроші за спожиті послуги, а в Позивача -право вимагати виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Протягом періоду, під час якого утворилася заборгованість, Відповідачі проживали за адресою АДРЕСА_1, про що свідчить довідка видана КП "ДЄЗ " м. Лозова. Між Позивачем і Відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг з березня 2000 р. по червень 2010 р. сума заборгованості складає 7651 грн. 46 коп. (сім тисяч шістьсот п»ятдесят одна грн. 46 коп.). Позивач фактично надавав Відповідачам житлово-комунальні послуги, а Відповідачі використовували дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлялись від них. Протягом зазначеного вище періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг Позивачем від Відповідачів не надходило. Відповідачі несвоєчасно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги, оскільки згідно ч.І п.18 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення..." № 630 від 21 липня 2005 р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Крім того, відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Те, що між сторонами виникло зобов'язання підтверджують наступні норми законодавства. Так, відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК Кодексу. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між Позивачем та Відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки Позивач надає житлового-комунальні послуги, а Відповідачі ними користуються. Отже, Відповідачі зобов'язані оплатити спожиті послуги, а Позивач має право вимагати від Відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Індекс інфляції обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Позивач для розрахунку ціни позову використовує індекси споживчих цін (індекси інфляції), надані Департаментом статистики цін Державного комітету статистики України у вигляді офіційної довідки. Строк позовної давності за вимогою про сплату заборгованості Відповідачів не пройшов і ця сума підлягає стягненню в повному обсязі з наступних причин. Відповідачі сплачували суми коштів періодично, що свідчить про визнання ними свого обов'язку по сплаті житлово-комунальних послуг. Згідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Пункт 3 ст. 264 ЦК України містить порядок обчислення позовної давності у випадку переривання; Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, строк позовної давності переривається частковими періодичними виплатами Відповідача(ів). Крім того, згідно ст. І Закону України1 від 20 лютого 2003 року № 554-4 та Закону України2 від 20 грудня 2006 року N 498-У, заборгованість за житлово-комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася 01 грудня 2006 року перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Реструктуризації підлягає заборгованість в повному обсязі. Відповідачі наданою можливістю укласти договір про реструктуризацію заборгованості не скористався, тому вищевказана заборгованість згідно ст. 4 цього Закону, підлягає стягненню за рішенням суду. Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито" №7-93 від 21.01.1993 р., що має силу закону до набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розміру судового збору, місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів. Керуючись вказаними нормами, Лозівська міська рада звільнила КП "Дирекція єдиного замовника" від сплати судового збору при поданні позовної заяви до місцевого суду. Виходячи з вищевикладеного, представник позивача прохає суд стягнути солідарно із відповідачів 11798 гривень 86 коп. на користь Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника". Судові витрати покласти на Відповідачів. З метою забезпечення позову тимчасово заборонити виїзд за кордон Відповідачам.

У судовому засіданні, представник позивача Ілюшкіна А.В., підтримала позовні вимоги позивача та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, позов позивача визнала частково, а саме в частині заборгованості по комунальним платежам, в частині забезпечення позову не визнала повністю. Крім того, просила суд покласти заборгованість по платежам тільки на неї, оскільки її син ОСОБА_4, тільки зареєстрований за вказаною адресою, а фактично мешкає за іншою адресою. Також відповідач ОСОБА_3 надала суду копію квитанції про сплату комунальних платежів за травень 2010 року, датованою 10 червня 2010 року, на загальну суму 510 гривень, з якої: за послуги теплопостачання 200 гривень, за послуги водопостачання 100 гривень, за квартирну плату 200 гривень, вивіз ТБО 10 гривень.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне виключити відповідача Горєлова.Д.С. із складу відповідачів.

Згідно зі ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред»явлений не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ксерокопії Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Комунальне підприємство «Дирекція єдиного замовника», включено до ЄДРПОУ.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки КП “ДЕЗ” та особового рахунку відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачу у відповідності до рішення Лозівської міської ради Харківської області № 92 від 21 серпня 2006 року “про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та послуги з теплопостачання”, позивачем надаються послуги теплопостачання та нараховується за це плата по затвердженим тарифам.

Відповідач користується послугами з теплопостачання, однак оплату, вносять не регулярно, внаслідок чого, у них утворилася заборгованість, яка складає 7363 грн. 45 коп., що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості .

Крім того, у відповідача наявна і заборгованість за квартирну плату на суму в 288 грн. 01 коп., про що свідчить довідка розрахунок.

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що на теперішній час, договору на погашення заборгованості в розстрочку, відповідачами не укладено. Дану обставину підтверджено і самим відповідачем ОСОБА_3.

Згідно статті 162 Житлового Кодексу України плата за користування житловим приміщенням в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін. Наймач зобов”язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов»язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 160 Житлового Кодексу України, члени сім”ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов”язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім”ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов”язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ст. 64 Житлового Кодексу України, члени сім”ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов”язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім”ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов”язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Таким чином, суд, дослідивши всі письмові докази у справі, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги, що до стягнення заборгованості за теплопостачання, витрат на інфляційні процеси та 3% річних, підлягають частковому задоволенню, а саме: суд вважає за необхідне задовольнити вимоги комунального підприємства “Дирекція Єдиного Замовника” Лозівської міської ради Харківської області в частині стягнення з відповідача, з урахуванням суми проплати за комунальні послуги в 510 гривень, суми боргу за теплопостачання на суму лише в 7163 гривень 45 копійок та за квартирну плату в 88 грн. 61 коп.

В позовній заяві позивач прохає тимчасово обмежити відповідачів в праві виїзду за кордон. Однак, відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває та території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У позовній заяві, позивач прохає суд стягнути на його користь, з відповідача витрати, понесені ним при зверненні до суду за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 30 грн. 00 коп..

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В звязку з викладеним, суд стягує з відповідача на користь позивача, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму 30 гривень 00 копійок, які позивач поніс при зверненні до суду з даною позовною заявою (а.с№1). Судом було також з»ясовано, що відповідно до Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 25 грудня 2009 року позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовних заяв про стягнення з квартиронаймачів (мешканців м. Лозова) заборгованості з квартирної плати, за послуги з водопостачання і водовідведення та теплопостачання. Тому, відповідно до ст..3 Декрету Кабінету Міністрів України №7 «Про державне мито» від 21.01.1993 року, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір на суму в 72 гривень 06 копійки.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 38, 44, 57, 60, 74, ч.2 ст.77, 79, ч.1 ст.88, 130, ст.169, 174, 209, 212-214, 215, 217, 218, 223 ЦПК України; ст.ст.64, 68, 160, 162 Житлового Кодексу України, ст.ст. 11, 14, 526, 530, 541, 544 ЦК України; Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7 від 21.01.1993 року про державне мито, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Лозівської міської ради Харківської області в особі представника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній" "Український центр нерухомої власності" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Лозівської міської ради Харківської області (р/р 26003007091 у РБ "Аваль" код 33733910, МФО 350589) заборгованість по комунальним платежам на суму в 7252 (сім тисяч двісті п»ятдесят дві) гривні 06 копійок, з яких: заборгованість з централізованого опалення складає 7163 (сім тисяч сто шістьдесят три) гривень 45 копійок, а з квартирної плати 88 (вісімдесят вісім) гривень 61 копійку.

Стягнути ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Лозівської міської ради Харківської області (р/р 26003007091 у РБ "Аваль" код 33733910, МФО 350589) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 72 (сімдесят дві) гривень 06 копійок.

В іншій частині позовних вимог - позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд