Постанова № 10689197, 10.01.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 січня 2009 року Справа № 20-2/390                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Ребчук Ірина Сергіївна, довіреність від 30.07.2008, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

відповідача: Цимбалюк Артем Леонідович, довіреність від 25.01.2008, товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв'язок"

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 26.11.2007 у справі №20-2/390

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18,Київ 30,01030)

в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Ген. Петрова, 15,Севастополь,99011)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв'язок" (пр. Ген. Острякова, 248-а,Севастополь,99055)

про стягнення 91080,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв'язок", в якій з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 91080,00 грн., що становить заборгованість по оплаті за організацію 759 з'єднувальних ліній обладнання телекомунікаційних мереж позивача та відповідача.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.)

від 26 листопада 2007 року у справі № 20-2/390 у задоволені позову було відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що ним були організовані з'єднувальні лінії, які використані для взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі відповідача і телекомунікаційної мережі позивача. В підтвердження того, що з'єднувальні лінії ним були організовані, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 322-27 від 24.05.2006 року, у відповідності з яким здійснено приєднання телекомунікаційної мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв'язок" до телекомунікаційної мережі позивача. Оскільки взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж сторін по цьому договору було здійснено з метою надання позивачем відповідачу послуг по доступу абонентів останнього до телекомунікаційної мережі загального користування, то відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" вважає, що відповідач повинен оплатити вартість організації з'єднувальних ліній.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 у справі № 20-2/390 рішення господарського суду міста Севастополя від 26.11.2007 скасовано.          Позов задоволено.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 у справі № 20-2/390 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 у даній справі рішення господарського суду міста Севастополя від 26.11.2007 року скасовано. Позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 у даній справі скасовано. Справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням першого заступника Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 року Видашенко Т.С. у складі колегії здійснено заміну судді Сотула В.В. на суддю Градову О.Г.

Постанова судової колегії виноситься після оголошеної у судовому засіданні 25.12.2008 року перерві.

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2006, позивач уклав з відповідачем договір № 322-27 "Про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв’язок" з телекомунікаційною мережею відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в місті Севастополі". (а.с.7-11, том 1)

          Відповідно до умов договору, позивач забезпечує взаємоз’єднання обладнання телекомунікаційної мережі відповідача з телекомунікаційною мережею загального користування.

          Згідно з додатком №2 до вказаного договору та акту приєднання телекомунікаційної мережі (додаток №3 до договору) відповідачу було надано у користування 1560 з’єднувальних ліній, організованих на місцевому рівні. (а.с.13, том 1)

          Вартість послуги наданої позивачем відповідачу по організації однієї з’єднувальної лінії склала 100 грн., тобто 120 грн. з ПДВ.

          Відповідач оплатив організацію 801 з’єднувальної лінії, однак від сплати організації 759 з’єднувальних ліній ухиляється, в результаті чого, утворилась заборгованість у сумі 91080,00грн.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріально права, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1.1 договору № 322-27 від 24.05.2006 року «Про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Сервіс зв'язок»з телекомунікаційною мережею відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в місті Севастополі»предметом цього договору є взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі товариства з обмеженої відповідальністю «Оптіма-Сервіс зв'язок»і телекомунікаційної мережі загального користування відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»у місті Севастополь та надання платних послуг з доступу до телекомунікаційної мережі загального користування відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»у місті Севастополі. (а.с.7, том1)

Таким чином, зі змісту договору вбачається, що відповідач є замовником взаємоз’єднання, а позивач, відповідно, його постачальником.

Згідно додаткам до договору № 322-27 від 24.05.2006 року № 2 «Розрахункова такса мережних ресурсів та телекомунікаційних послуг, що надаються Укртелекомом у м. Севастополь Оператору»та № 3 «Акт приєднання телекомунікаційної мережі оператора фіксованого зв’язку ТОВ «Оптіма-Сервіс зв'язок»позивач надав відповідачу послуги з організації 1560 з’єднувальних ліній між АТС 45/46/47 та АМТС, ОПТС-1, ОПТС-2, ВСС. Загальна вартість телекомунікаційних послуг з організації з’єднувальних ліній між АТС 45/46/47 та АМТС, ОПТС-1, ОПТС-2, ВСС у місті Севастополі, наданих відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Сервіс зв'язок», склала 156000,00 грн. Вартість послуг визначена за згодою сторін на підставі Граничних тарифів на основні послуги електрозв’язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом державного комітету зв’язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року № 120, розділ I, ст. 2, поз. 21, якими передбачена оплата організації з’єднувальної лінії з відомчою АТС та АТС інших форм власності у розмірі 333,33 грн., при застосуванні коефіцієнту зменшення Кзм = 0,3 –у розмірі 100 грн., тобто 120 грн. з ПДВ. (а.с.12,13, том 1).

Виходячи з викладеного, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду міста Севастополя про те, що надані позивачем документи не є доказами того, що організація 759 з’єднувальних ліній, щодо яких виник спір, організовані саме позивачем.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції застосував загальні норми законодавства, а саме статті 11, 14, 509 Цивільного кодексу України, які містять в собі загальні положення про зобов’язання, а саме підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Але спеціальним законом, що регулює правовідносини в області телекомунікацій є Закон України «Про телекомунікації»№ 1280-IV від 18.11.2003 року.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про телекомунікації», дія вказаного Закону розповсюджується на відносини суб’єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Оскільки сторони є суб’єктами ринку телекомунікацій та мають відповідні ліцензії, а спір виник з правовідносин про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі відповідача з телекомунікаційною мережею загального користування, яке позивач провів шляхом організації з’єднувальних ліній, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню норми вказаного Закону.

Як встановлено судовою колегією , в пункті 3.1 договору № 322-27 від 24.05.2006 року вказано, що з’єднувальні лінії для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж сторін організовані згідно попередніх підключень. Таким чином, вбачається, що договір був укладений після здійснення взаємоз’єднання.

Факт надання позивачем відповідачу 1560 точок підключення до телекомунікаційної мережі загального користування задокументований сторонами в результаті інвентаризації у вересні 2004 року (акт інвентаризації підключення АТС 45, 46, 47 оператора ТОВ «Оптіма-Сервіс зв'язок»до мережі ВАТ «Укртелеком»від 29.09.2004 року). (а.с.141, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, з березня 2005 року позивач наполягав на укладанні між сторонами додаткової угоди № 3 до існуючого договору від 25.12.2002 року № 2751 «Про приєднання мережі телефонного зв’язку оператора ТОВ «Оптима-Сервіс зв'язок»до мережі телефонного зв’язку Севастопольської дирекції ВАТ «Укртелеком»загального користування»з метою викласти пункт 3.1 договору у наступній редакції: “Плата за підключення додатково до існуючих 1029 з’єднувальних ліній до телекомунікаційної мережі Укртелекому нараховується відповідно до встановлених тарифів (Додаток № 5). Підставою для виставлення рахунку є акт приймальної комісії про готовність телекомунікаційних мереж Сторін до взаємоз’єднання”. Цією додатковою угодою позивач також пропонував викласти в іншій редакції додаток № 5 до договору № 2751 від 25.12.2003 року, визначивши, що вартість організації 1029 з’єднувальних ліній, організованих додатково до існуючих, складає 102900,00 грн., виходячи з Граничних тарифів на основні послуги електрозв’язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом державного комітету зв’язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року № 120. Протокол сумісної технічної наради з взаємодії між Севастопольською філією ВАТ “Укртелеком” та ТОВ “Оптіма-Сервіс зв’язок” від 02.06.2005 року свідчить про згоду ТОВ “Оптіма-Сервіс зв’язок” укласти вказану додаткову угоду. Проте з листування між сторонами, наданого у матеріали справи, вбачається, що додаткову угоду укладено не було, в грудні 2005 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про взаємоз’єднання, згідно з яким сплатити послугу з організації 789 з’єднувальних ліній, надану для підключення АТС 45, 46, 47 оператора ТОВ “Оптіма-Сервіс зв’язок” до мережі ВАТ “Укртелеком”, зазначивши, що за період з 01.10.2004 року по 30.11.2005 року абонентська плата за користування ними склала 175032,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість, яка стягується, виникла 29.09.2004 року, проте договір про взаємоз’єднання № 322-27, на якому ґрунтуються позовні вимоги, укладений сторонами 24.05.2006 року.

Доводи відповідача про те, що з’єднувальні лінії, за організацію яких позивач вимагає плату, були організовані раніше, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Крім того, договір № 2751 від 25.12.2002 року свідчить, що на момент його укладання кількість з’єднувальних ліній для приєднання АТС 45, 46, 47 оператора ТОВ “Оптіма-Сервіс зв’язок” до мережі телефонного зв’язку Севастопольської дирекції ВАТ “Укртелеком” загального користування складала тільки 531 одиницю. При цьому факт здійснення оплати за їх організацію відповідачем не заперечується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спірних відносин належить застосувати Закон України “Про телекомунікації”, наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України № 113 від 21.06.1999 р. “Про затвердження Правил приєднання мереж електрозв’язку операторів різних форм власності до мереж електрозв’язку загального користування” та наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України № 120 від 07.06.2002 р., які діяли на момент здійснення взаємоз’єднання.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 57 Закону України “Про телекомунікації” технічні, організаційні та економічні умови взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємопідключаються.

Пунктом 3 статті 57 Закону України “Про телекомунікації»встановлено, що технічні, організаційні та комерційні умови взаємопідключення з операторами телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, регулюються Національною комісією з питань регулювання зв’язку України.

Пунктом 4 статті 57 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що розрахункові такси з доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, установлюються Національною комісією з питань регулювання зв’язку України.

Укладання договору даного виду між операторами телекомунікацій обов’язково для сторін в силу пункту 1 статті 57 Закону України «Про телекомунікації». Тим часом, як вбачається з пунктів 3, 4 статті 57 вказаного Закону у випадку, коли взаємоз’єднання надають оператори телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, технічні, організаційні, економічні умови взаємоз’єднання, а також і розрахункові такси за доступ до їх телекомунікаційних мереж імперативно урегульовані державою.

Згідно з наказом Антимонопольного комітету України від 29.12.1999 року № 160/422/16 «Про затвердження Переліку підприємств-монополістів, щодо яких запроваджується регулювання фондів оплати праці», що діяло на момент здійснення взаємоз’єднання, позивач –відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»–суб’єкт господарювання , який займає домінуюче становище на ринку телекомунікацій на момент організації з’єднувальних ліній.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 37 Закону України «Про телекомунікації»недопущення дискримінаційних дій з боку операторів і провайдерів, що займають домінуюче становище проти інших суб’єктів ринку телекомунікацій, є основним принципом діяльності домінуючих операторів.

Названий принцип підтверджується приписами пункту 2 статті 58 вказаного Закону, відповідно до яких оператори телекомунікацій при укладенні договорів про взаємоз’єднання зобов’язані запропонувати умови, не гірші тих, що запропоновані іншим операторам телекомунікацій.

Отже, у тому випадку, коли постачальником взаємоз’єднання є оператор-монополіст, значну частку істотних умов взаємоз’єднання імперативно урегульовано законодавством.

Відповідно до пункту 1 Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку, затверджених Наказом Державного комітету зв'язку і інформатизації України № 120 від 07.06.2002 р., що діяли на момент здійснення взаємоз’єднання, тарифи, що ним затверджені, застосовуються усіма підприємствами та організаціями зв’язку (операторами), які надають послуги електрозв’язку та розташовані на території України, незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, крім випадків, обумовлених чинним законодавством (п. 1 Загальних положень Наказу). Пунктом 2 Наказу встановлено, що підприємства (оператори) електрозв’язку можуть самостійно встановлювати тарифи лише на ті послуги електрозв’язку, які не передбачені Граничними тарифами.

Зазначений Наказ встановлює оплату організації з’єднувальної лінії з відомчою АТС та АТС інших форм власності у розмірі 333,33 грн., при застосуванні коефіцієнту зменшення Кзм = 0,3 –у розмірі 100 грн.

Таким чином, законодавство передбачає оплату за послугу з організації з’єднувальної лінії до телекомунікаційної мережі постачальника взаємоз’єднання.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного , судова колегія дійшла висновку, що законодавством передбачений обов’язок замовника взаємоз’єднання, яким є відповідач, сплатити вартість робіт з організації з’єднувальних ліній відповідно до тарифів, діючих на момент здійснення взаємоз’єднання.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно здійснення будівництва з’єднувальних ліній не позивачем , а третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Севтелеком», виходячи з наступного.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посидається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів у підтвердження надання послуги взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі відповідача з телекомунікаційною мережею загального користування відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” третьою особою –товариством з обмеженою відповідальністю “Севтелеком”, чи іншою особою, відповідачем не надано.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що раніше сторони вже застосовували подібний порядок у відносинах між ними. Зокрема, організація 531 з’єднувальної лінії була сплачена відповідачем згідно з договором від 25.12.2002 року № 2751.

Законодавство не встановлює для сторін взаємоз’єднання імперативних вимог щодо порядку, за яким здійснюється надання послуги взаємоз’єднання та її оплата. Сторони у своїх відносинах за договором № 2751 від 25.12.2002 року та № 322-27 від 24.05.2006 року застосували порядок взаємодій, за яким по-перше ВАТ “Укртелеком” організовується взаємоз’єднання за допомогою з’єднувальних ліній, а по-друге ООО “Оптима-Сервіс зв’язок” здійснюється оплата вартості організації з’єднувальних ліній.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю “Оптима-Сервіс зв’язок” обов’язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт у зв’язку з тим, що цей обов’язок не передбачений договорами між сторонами № 2751 від 25.12.2002 року, № 322-27 від 24.05.2006 року, оскільки цей обов’язок випливає з вимог законодавства.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 господарського процесуального кодексу, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2007 року у справі №20-2/390 скасувати.

          3. Прийняти нове рішення.

3.3.Позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.

          3.4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Сервіс зв'язок" (пр. Ген. Острякова, 248-а, Севастополь, 99055; п/р 260003255190051 у СФ КБ "Пріватбанк", МФО 324935, ЄДРПОУ 3026138) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, Київ 30,01030; р/р 2600257 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЗКПО 21560766; вул. Ген. Петрова, 15,Севастополь,99011; р/р 2600613647 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021, ЗКПО 011901103) заборгованість по сплаті організації 759 з'єднувальних мереж в сумі 91080,00грн., 1366,20грн. - державного мита, 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Господарському суду міста Севастополя доручити видати наказ.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді