Рішення № 10688889, 03.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2009 р. Справа № 57/181-09

вх. № 5976/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто, відповідача - ОСОБА_2, дов. № 66 від 18.03.2009 р., головний спеціаліст юридичного відділу

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

про визнання договору продовженим

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд продовжити термін дії договору оренди № 1839-Н від 28.09.2005 року оренди державного майна нежитлові приміщення-вбудовані два рівноцінні торгівельні кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу, загальною площею 13,0 кв.м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, що знаходяться на балансі Харківської національної академії міського господарства, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківської області та СПДФО ОСОБА_1 на 11 місяців до 24.03.2010 року, на умовах, передбачених договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що враховуючи відсутність заяви від сторін щодо припинення дії зазначеного договору оренди, його строк вважається продовженим в порядку статі 764 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 284 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03 серпня 2009 року о 16:00 год.

У призначеному 03 серпня 2009 року судовому засіданні позивач позов підтримував у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач у призначеному судовому засіданні просить покласти вирішення даного спору по суті на розсуд суду, проте через канцелярію господарського суду Харківської області надав відзив на позовну заяву (вх. № 19318 від 03.08.2009 року), в якому зазначив, що в діях Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області відсутні порушення чинного законодавства, а питання продовження договору оренди повинно вирішуватись у відповідності з вимогами ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, згідно якої у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 червня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі - відповідач) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі - позивач) укладено договір оренди № 1839-Н (далі – договір) відповідно до умов якого відповідач передав, а Орендар (позивач) прийняв у строкове платне користування з метою ведення торгівлі продовольчими товарами (безакцизної групи) та непродовольчими товарами (канцтовари) окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення – вбудовані два рівноцінні торгівельні кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу загальною площею 13,0 кв.м , яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, та знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства (далі - балансоутримувача). Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 31.03.2005 року становить 19000,00 грн.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 28 вересня 2005 року та узгоджений з балансоутримувачем.

Пунктами 10.1, 10.6, 10.8 договору передбачено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 28 вересня 2005 року по 27 серпня 2007 року включно, зміна умов договору може мати місце лише за згодою сторін, строк дії договору може продовжуватися за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківської області (відповідача) № 06-5108 від 31 травня 2006 року, направленого на адресу позивача термін дії договору подовжено на тих самих умовах до 27 липня 2007 року.

Додатковою угодою № 2 від 26.06.2007 року до договору оренди № 1839-Н від 28.09.2005 року продовжено договір на 11 місяців, тобто до 25.06.2008 року.

26 червня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору оренди № 1839-Н від 28.09.2005 року, згідно з якою продовжено договір на 11 місяців, тобто з 25.06.2008 року до 24.05.2009 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, позивач на протязі дії договору оренди, з урахуванням додаткових угод до нього, належним чином виконував свої обов’язки орендаря, після закінчення строку договору продовжує користуватися орендованим майном, повідомлення про припинення договору оренди від орендодавця (відповідача) у місячний термін після закінчення строку дії договору не отримував, заперечень з боку Харківської національної академії міського господарства (балансоутримувача) про продовження терміну дії договору оренди не має, про що зазначено у відповідному листі № 1428 від 16.07.2009 року, отже, на думку позивача, на даний час він є належним орендарем наданого йому відповідачем майна за договором оренди, оскільки договір оренди поновлений на строк, якій був раніше встановлений договором до 24.03.2010 року.

Проте позивачу стало відомо, що у газеті «Відомості приватизації» № 26 (568) від 08.07.2009 року на сторінці 22 за № 20 було надруковано оголошення про проведення тендеру на укладення договору нежитлових будівель, які, як вважає позивач, знаходяться у нього в оренді, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

          Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне зобов’язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором. Аналогічні за змістом норми містяться в частині 4 статті 284 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ”.

Матеріалами справи доведено, що відповідач у встановлений законом місячний термін після закінчення терміну дії договору не надав відповідачу заяви про припинення договору оренди № 1839-Н від 28 вересня 2005 року з урахуванням додаткових угод до нього, в зв’язку з чим суд сприймає обґрунтованими вимоги позивача про визнання зазначеного договору продовженим на попередній термін дії ( 11 місяців ) і чинним до 24 березня 2010 року.

До того ж, суд критично ставиться до заперечень відповідача, що продовження договорів оренди державного та комунального майна у 2009 року здійснюється на конкурсних засадах, з огляду на таке:

Підстави та порядок оголошення конкурсу на оренду державного майна регулюються статтею 7, частиною 7 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” та наказом Фонду державного майна України №2149 (із змінами) “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна ” згідно яких, на конкурсних засадах орендар визначається орендодавцем лише за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб.

У відзиві на позовну відповідач посилається лише на ст. 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, проте матеріалами справи спростовано наявність у нього передбачених Законом України “Про оренду державного та комунального майна” підстав для оголошення конкурсу на оренду зазначеного державного майна.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 (пунктом 5.4) визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому зазначеним законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок— скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

За таких обставин господарський суд вважає про відсутність у відповідача передбачених Законом України “Про оренду державного та комунального майна” підстав для оголошення конкурсу на оренду державного майна: нежитлових приміщень – вбудованих двох рівноцінних торгівельних кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу загальною площею 13,0 кв.м , яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, та знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства (балансоутримувача).

У відповідності з ч. 3 ст. 17 цього ж Закону, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 1 наказу Фонду державного майна України №1821 від 29.06.2005 р. “Про запровадження мінімального терміну дії договорів оренди державного майна ” , запроваджено мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше трьох років, за умови якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене, вбачається, що позивач належним чином виконував свої обов’язки орендаря, дані про можливе використання відповідачем зазначеного майна для власних потреб відсутні, тому позивач ОСОБА_1 має переважне право на укладення договору оренди державного майна: нежитлових приміщень – вбудованих двох рівноцінних торгівельних кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу загальною площею 13,0 кв.м , яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, та знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства (балансоутримувача) на новий запропонований ним термін.

Враховуючи вказані обставини, вищезазначені норми чинного законодавства, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про продовження терміну дії договору оренди № 1839-Н від 28.09.2005 року на 11 місяців до 24.03.2010 року на умовах передбачених договором, згідно з яким, Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ЄДРПОУ 23148337) передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (61171, АДРЕСА_1 ) нежитлові приміщення – вбудовані два рівноцінні торгівельні кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу, загальною площею 13,0 м, розміщенні за адресою : м. Харків. Вул. Маршала Бажанова, 17, що знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства, правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та те, що вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року по даній справі заходи забезпечення позову були застосовані судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду, суд прийшов до висновку в порядку статті 68 ГПК України про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2009 року.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 173, 174, 179, 193, 202, 284, 291 Господарського кодексу України, ст..ст. 6, 11, 15, 16, 283, 509, 525, 526, 598, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 764 Цивільного кодексу України, ст.. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 43-1,43-3,44, 47-49, 68, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Продовжити термін дії договору оренди № 1839-Н від 28.09.2005 року на 11 місяців до 24.03.2010 року на умовах передбачених договором, згідно з яким Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ЄДРПОУ 23148337) передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (61171, АДРЕСА_1 ) нежитлові приміщення – вбудовані два рівноцінні торгівельні кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу, загальною площею 13,0 м, розміщенні за адресою : м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, що знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства.

Скасувати заходи щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2009 року.

Скасувати заборону Регіональному відділенню Фонду державного майна по Харківській області (61024 м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) та будь-яким іншим юридичним і фізичним особам, на час розгляду справи вчиняти дії по оголошенню та проведенню конкурсу на право оренди державного майна: нежитлові приміщення - вбудовані два рівноцінні торгівельні кіоски на 3-му поверсі головного учбового корпусу, загальною площею 13,0 м2, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова,17, що знаходиться на балансі Харківської національної академії міського господарства.

Суддя

Повний текст рішення підписано 05.08.2009 року

справа № 57/181-09