Рішення № 10688890, 03.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2009 р. Справа № 57/136-09

вх. № 4538/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача - Скрипка Л.В. - головний юрисконсульт, дов.02-04/198 від 21.04.09р.

Відповідач - не з"явився

розглянувши справу за позовом Акціонерноно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії Акціонерноно-комерційного банку "Укрсоцбанк" м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріжджів" м. Люботин-3

про стягнення 57579,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ „Караванський завод кормових дріжджів” на свою користь заборгованостісті в сумі 57579,38 грн., а саме прострочена заборгованість за кредитом –54825,08 грн., прострочена заборгованість за відсотками 2705,38 грн., пеня –48,92 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по додатковій угоді № 2 від 14.12.2007 року про надання овердрафту до договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 червня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 липня 2009 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2009 року в зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог попередніх ухвал щодо подання витребуваних судом документів на 03 серпня 2009 року о 10:10 год.

У судовому засіданні 03 серпня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, через канцелярію суду додаткові документи, які долучаються судом до матеріалів справи (вх. № 8786 від 03.08.09 р.).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, витребуваних судом документів не надав.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 03 серпня 2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

23 листопада 2005 року АКБ СР „Укрсоцбанк” (далі – позивач) та ТОВ „Караванський завод кормових дріжджів” (далі-відповідач) укладено договір № 860/1-27/18/1/5-223 банківського мультивалютного рахунку, за яким банк (позивач) відкрив клієнту (відповідачу) поточний рахунок в українських гривнях та зобов’язався надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування.

14 грудня 2007 року між сторонами укладена додаткова угода № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 23 листопада 2005 року, (далі - додаткова угода), у відповідності до умов якої Позивач зобов'язався надавати Відповідачу Овердрафт шляхом забезпечення можливості здійснення Відповідачем операцій за Рахунком № 26004860729130 (з використанням розрахункових документів на паперових носіях та/або Електронних розрахункових документів понад залишок власних коштів Клієнта (відповідача) (кредитування Рахунка). Овердрафт надається клієнту (відповідачу) траншами в сумі максимального ліміту Овердрафту 100 000 грн. 00 коп. (сто тисяч гривень 00 коп.).

У відповідності до п. 1.6 додаткової угоди, за користування Овердрафтом клієнт (відповідач) зобов’язався сплачувати банку (позивачу) проценти в порядку, визначеному у відповідності до умов цієї додаткової угоди та комісії в розмірі та порядку, визначеному тарифами за надання овердрафту, що містяться в додатку № 3 до цієї додаткової угоди.

Пунктом 2.3 додаткової угоди встановлено, що строк користування відповідачем кожним траншем овердрафту на може перевищувати 30-ти календарних днів від дня його надання. У випадку , якщо на 30 календарний день строку користування траншем овердрафту, або в день визначений як кінцевий термін повного погашення заборгованості за рахунком відповідач не здійснює погашення овердрафту в кінцевий термін повного погашення заборгованості, заборгованість клієнта (відповідача) вважається простроченою і банк здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за подвійною процентною ставкою, встановленою для строку користування овердрафтом від одного до тридцяти календарних днів.

У відповідності до п. п. 2.4, 2.4.2 додаткової угоди відповідач зобов’язався сплачувати позивачу винагороду за користування овердрафтом строком від 1 до 30 календарних днів включно у розмірі 17,0% процентів річних від суми фактичної заборгованості за Овердрафтом на Рахунку.

Нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється у валюті овердрафту за фактичну кількість днів користування відповідним траншем овердрафту на суму фактичної заборгованості за користування овердрафтом (п. 2.5).

Пунктом 2.7 додаткової угоди встановлено, що сплата процентів, нарахованих на заборгованість за рахунком здійснюється в день їх нарахування.

Пунктом 1.4 додаткової угоди встановлений кінцевий термін повного погашення заборгованості за наданий овердрафт - 12 грудня 2008 року.

05 червня 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до додаткової угоди № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 14.12.2007 року, згідно з яким сторони виклали п. 2.4.2. в новій редакції та підвищили проценти за користування овердрафтом до 20% річних.

25 липня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до додаткової про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 14.12.2007 року, згідно з якою, сторони виклали п. 1.2,1.3 статті 1 та п. 2.4.2 в новій редакції.

21 листопада 2008 року між сторонами укладено угоду про внесення змін та доповнень № 5 до додаткової угоди № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 14.12.2007 року (далі - угода про внесення змін та доповнень № 5), згідно з якою сторони внесли зміни до пункту 1.2 додаткової угоди, встановивши, що максимальна заборгованість клієнта за овердрафтом не може перевищувати максимального ліміту овердрафту, що встановлюється у сумі 150000 грн. Також сторонами внесено зміни розміру винагороди, який відповідач сплачує позивачу: у випадках якщо клієнт (відповідач) погашає овердрафт протягом одного операційного дня відповідач сплачує позивачу комісію у розмірі та в порядку обумовленими тарифами за надання овердрафту (п. 2.4.1); у випадку якщо відповідач користується траншем овердрафту: строком від 1 до 30 календарних днів включно відповідач сплачує позивачу у розмірі 27,0% процентів річних від суми фактичної заборгованості за Овердрафтом на Рахунку. Від дати укладання угоди про внесення змін та доповнень № 5 ліміт овердрафту становить 108940, грн..

У відповідності до п. 3 угоди про внесення змін та доповнень № 5, відповідач зобов’язався до 01.12.2008 року здійснити погашення овердрафту в сумі перевищення дебетового залишку рахунку, наявного на дату підписання цієї угоди над розміром ліміту овердрафту, встановленим згідно п. 2 угоди про внесення змін та доповнень № 5.

12 грудня 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до додаткової угоди № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 14.12.2007 року (далі - договір про внесення змін та доповнень № 6), згідно з яким, сторони внесли зміни до пункту 1.2 додаткової угоди, встановивши, що максимальна заборгованість клієнта за овердрафтом не може перевищувати максимального ліміту овердрафту в сумі 93100, 00 грн.

У відповідності до п. 1.4 договору про внесення змін та доповнень № 6, кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути погашена заборгованість за наданим відповідачу овердрафтом – 10 грудня 2009 року.

В якості забезпечення виконання своїх зобов’язань щодо погашення овердрафту, укладається з поручителем Приходько О.А. договір поруки № 830/27/14-3/29/8-079.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за додатковою угодою № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 23 листопада 2005 року та договір про внесення змін та доповнень № 6 до додаткової угоди № 2.

Проте відповідач свої зобов’язання за додатковою угодою № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 23 листопада 2005 року по погашенню заборгованості за основною сумою овердрафту, а також процентів за користування овердрафтом у визначені договором строки не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 54825,08 грн. за кредитом та 2705,38 грн. за відсотками.

Позивачем на адресу Відповідача надіслано лист - вимогу за вих. № 27/14-3/20-4011 від 03.02.2009 року, про невиконання кредитних обов'язків, та вимогою належного виконання умов договору, проте зазначена вимога залишилися без відповіді, відповідач заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі)

          Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Угодою про внесення змін та доповнень № 5 до додаткової угоди № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 14.12.2007 року, укладеною між сторонами 12.12.2008 р., сторони встановили, що проценти за користування овердрафтом строком від 1 до 30 календарних днів становлять 27,0% процентів річних від суми фактичної заборгованості за Овердрафтом на Рахунку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін неповно та несвоєчасно здійснював виплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов’язання по додатковій угоді № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 23 листопада 2005 року та укладених додаткових угод та договорів до зазначеної додаткової угоди.

          Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам по додатковій угоді № 2 про надання овердрафту до Договору банківського рахунку № 860/1-27/18/1/5-223 від 23 листопада 2005 року та укладених додаткових угод та договорів та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу у сумі 54825,08 грн. по кредиту та 2705,38 грн. по відсоткам за користування кредитними коштами, правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачами та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

          Згідно з пунктом 4.1 додаткової угоди № 2 про надання овердрафту сторонами встановлена відповідальність за порушення відповідачем зобов’язань по сплаті відсотків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення сплати відсотків за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 48,92 грн. за період з 28.01.2009 р. по 08.04.2009 р.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 48,95 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у загальній сумі 48,92 грн.

За таких обставини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 251,252, 526, 530, 543, 554, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ „Караванський завод кормових дріжджів”, ідентифікаційний код 05521608, адреса: 624, Харківська обл.., м. Люботин-3, р№ Р.№ 26004860729130 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 351016 на користь АКБ „Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк"( рахунок №37392805990001 в ХОФ АКБ-Укрсоцбанк" МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) суму 54825,08 грн. - заборгованість за кредитом; 2705,38 грн. заборгованість за відсотками; 48,92 грн. пеня, а також 575,79 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 05 серпня 2009 року

справа № 57/136-09